9.2. Технічна підготовка.

Технічна підготовка відіграє надзвичайно велику роль у досяг­ненні високої спортивної майстерності. Адже критерієм для оцінки майстерності гімнаста є його вміння тонко володіти координацією складних гімнастичних вправ, виконувати їх вільно, красиво, з широкою амплітудою. Складність технічної підготовки полягає в тому, що гімнасту доводиться оволодівати не однією, а дуже вели­кою кількістю найрізноманітніших вправ різної трудності, різної рухової структури.

Отже, технічна підготовка гімнаста — це склад­ний, тривалий, а точніше, безперервний процес, який починається на етапі початкової підготовки і не припиняється протягом усього спортивного життя, під час якого гімнаст оволодіває програмними руховими навичками й необхідними фізичними якостями.

Даному визначенню відповідають два основних завдання технічної підготовки:

1. Оволодіння колом різноманітних по складності рухових навичок.

2. Закріплення й удосконалення раніше набутих рухових навичок.

Змістом технічної підготовки є:

1. Елементи початкової «школи» рухів:

а) важливі робочі положення тіла гімнаста на приладі;

б) елементи гімнастичного стилю (відтягнуті носки ніг, постава тощо);

в) елементи пластики рухів;

г) набуття гнучкості, координації рухів, сил тощо.

2. Базові рухи.

а) утримання раціональної робочої постави в умовах виконання складної координованої вправи;

б) володіння технікою силових переміщень й фіксацій тіла під час переходу до статичних силових положень й положень з рівноваги;

в) вміння зберігати статичну стійкість, балансування в складних положеннях з рівноваги;

г) володіння технікою кидкових рухів у висах й в упорах;

д) володіння основними відштовхувань ногами й руками;

е) володіння безопорними обертаннями різної складності, включаючи навичку орієнтації в просторі;

є) володіння навичкою безопорного повороту, а також поворотами від опори;

ж) володіння приземленням й технікою відновлення рівноваги в стрибках й зіскоках.

3. Профілюючі елементи, що являються структурним центром цілого сімейства вправ, що мають родинний зв'язок.

4. Службові елементи – це самостійні рухи, без яких неможлива компоновка комбінацій й високоякісне виконання більш складних вправ:

а) зв’язуючи рухи;

б) розгінні елементи.

5. Класифікаційні елементи й з’єднання – необхідний мінімум вправ, яким повинен володіти кожний гімнаст в даний момент, щоб справитися з обов’язковими й довільними вправами свого розряду.

6. Технічне удосконалення рухів гімнаста:

а) виразні деталі техніки рухів, його стиль;

б) амплітуда маху на опорі;

в) ритм рухів й з’єднань;

г) висота вильоту над приладом або дальність приземлення;

д) стабільність рухів, точність попадання в кінцеве положення;

е) надійність виконання рухів при багаторазових повтореннях, при зміні зв'язок.

Методика технічної підготовки.

Так як технічна підготовка є невід’ємною частиною навчально-тренувального процесу, то всі відомі методи впливу на гімнастів, що призводять до формування рухової навички, всі методи навчання й удосконалення повинні розглядатися й як методи технічної підготовки.

Різновиди технічної підготовки:

1. Хореографічна підготовка здійснюється засобами художньої гімнастики, класичного й народного танцю.

Сприяє становленню: постави, гарних жестів, рухливості в суглобах, вивертанню стоп тощо.

Розвиває: почуття ритму, музичність, виразність, емоційність.

Хореографічна підготовка насамперед спрямована на засвоєння елементів «школи» рухів.

2. Стрибкова підготовка застосовується в основному в акробатиці й в опорних стрибках.

Використовуються вправи на набуття й удосконалення навички з дій поштовху ногами, руками. Дає позитивне перенесення навичок на інші види гімнастичного багатоборства.

3. Обертальна підготовка розширює функціональні можливості гімнасти при виконанні складних обертів в польоті, а також становлення навички при виконанні рухів з поворотами.

Ефективним засобом є батут у комплексі з поролоновою ямою.

Безперечно, технічна підготовка не обмежується високою куль­турою виконання простих вправ. До свого активу гімнаст має включити велику кількість вправ на всіх видах гімнастичного багатоборства. Оволодіння технікою вправ на гімнастичних прила­дах починається з простих, так би мовити, класичних вправ, що становлять основу практичного матеріалу того чи іншого виду гімнастичного багатоборства. Опрацювавши ці базові елементи, пе­реходять до складніших і поступово підходять до найскладніших вправ. Для оволодіння високою технічною майстерністю під час виконання складних вправ вже не досить одного старання. Спор­тивна гімнастика досягла такого рівня розвитку, що основу ста­новлять дуже складні і надскладні вправи, для оволодіння якими гімнаст повинен добре розуміти сучасну техніку їх виконання, структурну основу вправи, тонко відчувати і свідомо керувати па­раметрами простору і часу, не кажучи вже про те, що він повинен мати відмінну фізичну підготовленість.

Помилки в техніці виконання гімнастичних вправ, як правило, зумовлюються або нерозумінням структури вправи, або недостатнім розвитком якоїсь рухової якості (сили, гнучкості, спритності). Якщо виявляються ті чи інші помилки в техніці виконання вправ, треба негайно з'ясувати причини і усунути їх. Технічна підготов­ка здійснюється систематично на кожному занятті, головним чи­ном в основній частині заняття (уроку). Особливого значення на­буває вона в передзмагальному і змагальному періодах.