- •Тема1. Предмет система та визначення курсу основ римського приватного права
- •Окремі види договорів.
- •Тема 9.Спадкове'право.
- •Поняття та-предмет римського приватного права.
- •Критерії поділу римського права на публічне і приватне,
- •Етапи (періоди), розвитку римського приватного права.
- •Складові частини римського приватного прала: jus civile, jus gentium, ius praterum.
- •Основні риси римського приватного права.
- •Рецепція римського приватного права.
- •Значення вивчення римського приватного права для юриста.
- •Система курсу Основ римського цивільного (приватного) права.'
- •Поняття джерела права-(основні види джерел)
- •Види імператорських конституцій.
- •Характеристика законів XII Таблиць як джерела пізнання римського приватного права.
- •Сенатусконсульти.
- •Кодифікація імператорських конституцій.
- •Поняття та значення преторського едикту.
- •Характеристика-іu civile (цивільного- права).
- •Характеристика іus gentium (права народів)
- •Нагвіть видатних юристів Риму.
- •Характеристика iu рratoruт. (преторського права).
- •Кодифікація преторського.Едикту.
- •Значення римської юриспруденції як джерела права.
- •Причини розвитку римської юриспруденції.
- •Форми діяльності римських юристів.
- •Причини та резул; тати кодифікаціїї ЮстіНіана.
- •Хто Був суб’єктом права в рабовласницькому Римі.
- •Поняття правоздатності і дієздатності особи. За римським цивільним" правом.
- •Умови повної правоздатності фізичної особи.
- •Хто володів в Рим. Правом вступати в шлюб( ius connubii), правом вступати цивільно-правові відносини (ius commerci)
- •Які могли відбутися зміни в правоздатност і . Особи в Римі.
- •Фактори які впливали на правоздатність і дієздатність особи в Римі.
- •Яка залежність правоздатності особи від сталу свободи, громадянства і сімейного стану.
- •Правове положення рабів у Римі.
- •Що таке пекулій. Різниця між пекулієм і колоном.
- •Поділ людей в Римі, їх правове положення на різних етапах розвитку Римської держави.
- •Поняття юридичної особи. Види юридичних осіб в Римі.
- •Виникнення юридичних осіб в Римі.
- •Поняття сім’ї в ст. Римі
- •Правове положення домовладики
- •Правове положення підвладних осіб
- •Види сім’ї
- •Лінії і ступені споріднення
- •Свояцтво
- •Поняття шлюбу, види шлюбу
- •Конкубінат
- •Порядок заключення шлюбу
- •Порядок розірвання шлюбу
- •Особисті відносини між подружжям
- •Майнові відносини між подружжям
- •Форми усиновлення в римі. Опіка і піклування
- •Придане і подарунок
- •Майнові відносини між батьками і дітьми
- •Придане і подарунок
- •Види права на речі
- •Класифікація речей в римі
- •Поняття володіння
- •Види володіння
- •Відмінність володіння і держання
- •Похідні володільці
- •Набуття володіння
- •Припинення володіння
- •Захист володіння
- •Поняття права власності
- •Елементи права власності
- •Обмеження права власності
- •Відчуження спільного права власності
- •Види власності у римі
- •Преторська (бонітарна власність).
- •Власність перегринів.
- •Провінційна власність.
- •Первинний і похідний способи набуття власності
- •Правове положення скарбу та знахідки
- •Захист права власності
- •Віндикаційний позов, (геі vindicatio).
- •Право на чужі речі
- •Досудові способи захисту порушених прав
- •Поняття та умови застосування реституції
- •Поділ цивільного процесу
- •Типи цивільного процесу
- •Преторська формула
- •Поняття і види позовів
- •Вживання віндикаційного і негаторного позовів
- •Поняття позовної давності
- •Зупинення і перерва строку позовної давності
- •Поняття зобов' язсіння за римськими джерелами.
- •Сторони в зобов'язанні.
- •Об'єм і зміст зобов'язань.
- •Підстави виникнення зобов'язань.
- •Види зобов'язань.
- •Способи виконання зобов'язання.
- •Наслідки невиконання зобов'язання.
- •Поняття і види вини.
- •Відповідальність за чужу вину.
- •Службова роль договору в Римі.
- •Договори строгого права і такі,що засновані на добросовістності
- •Поняття зобов'якання ніби з договору.
- •Обов'язки сторін в зобов'язаннях ніби з договору.
- •Обов'язки сторін в зобов'язаннях,що виникають із ведення чужих справ без доручення.
- •Назвіть позови.Що1вживаються при вирішенні-спірних питань, які виникають із зобов'язань ніби п договору.
- •Поняття та види безпідставного збагачення.
- •Поняття зобов'якання, які виникають з Деліктv (правопорушення)
- •Види деліктів
- •Відшкодування шкоди завданої крадіжкою.
- •Поняття зобов'язання ніби з делікту.
-
Поняття та значення преторського едикту.
-
Приступаючи до виконання своїх повноважень, претор оголошував едикт. Цей термін походить від лат. edictum - об'ява, оповіщення. Спершу він означав усне оголошення з того чи іншого питання, але згодом набув значення програмного документа, в якому претор оголошував про сутність своєї діяльності.
-
Формально едикт був обов'язковим тільки для того претора, який його видав. Фактично ті положення едикту, які виявляли інтереси пануючого класу, повторювалися в едикті новообраного магістрата і набували стійкого значення.
-
На перших порах преторські едикти мали на меті лише подати допомогу законному (цивільному) правопорядку і заповнити його прогалини. Але під цим виглядом у галузь права вносилися часто суттєві зміни, хоча претор відкрито ще не вступав у гостре протиріччя з приписами цивільного права.
-
Характеристика-іu civile (цивільного- права).
-
Терміном jus civile, насамперед позначали споконвічне національне давньоримське право, яке поширювало свою дію тільки на римських громадян - квіритів. Тому це право називають ще квіритським правом. Зрозуміло, що воно не могло протягом довгого часу задовольняти потреби тогочасного суспільства, яке бурхливо розвивалося. Jus civile неспроможне було регулювати майнові відносини між римськими громадянами, з одного боку, та іноземцями (так званими перегринами), які приїжджали до Риму, - з іншого. А тим часом потреба в цьому зростала, оскільки римляни вели жваву торгівлю зі своїми сусідами.
-
Характеристика іus gentium (права народів)
-
Надання прав перегринам відбувалося шляхом створення нової системи права, яка регулювала відносини римлян і неримлян, так званого jus gentium - права народів. Велика заслуга в його створенні належить перегринському претору, який у своїй практичній діяльності спирався на місцеве право перегринів, тобто підкорених Римом сусідніх народів. Нерідко jus gentium перевершувало римське цивільне право і воно довело свою життєвість та придатнсіть для регулювання обороту в нових умовах. Можна стверджувати, що jus gentium вміщувало все значне і прогресивне, що виробив стародавній світ у галузі правових інститутів, пов'язаних з торгівлею. І тому воно вигідно відрізнялося від jus civile більшою рухливістю, відсутністю обтяжливого формалізму та національної обмеженості, властивих римському цивільному праву. Сприймаючи все краще з правової культури сусідніх держав, право народів було прогресивнішим і доступнішим для простих людей, воно відповідало вимогам часу й чутливо реагувало на зміни в суспільстві.
-
Нагвіть видатних юристів Риму.
-
У 426 р. був прийнятий закон "Про цитування юристів", за яким у судових рішеннях можна було посилатися лише на праці п'яти видатних юристів: Папініана, Павла, Ульпіана, Гая і Модестина, а також на праці тих юристів, на яких посилалися ці юристи.
-