Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи римського приватного права.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
17.11.2018
Размер:
103.54 Кб
Скачать

Окремі види договорів.

1.Класифікація договорів в Римі.

2.Характеристика вербального договору. Степ^ляції.

3.Характеристика літерального договору. Хірограйи. Сінграйи

4.Поняття і види реальних договорів.

5. Порівняльний аналіз договорів позики і позички"

6. Відповідальність сторін в договорі позички.

7. Поняття та характерні ознаки договору поклажі

8.Поняття та види косесуального договору.-

9.Поняття реальної.справедливої ціни.

10. Права і обов'язки сторін в договорі поклажі

11. Права і обов'язки сторін в договорі куші і-продажі-.

12. Поняття євікції речі.

13.Поняття сіналегматичного договору.

14.Поняття договору найма речей. Обов'язки сторін.

15.Договір найму робочої сили; - '

16.Договір підряду або замовлення.

17.Договір доручення.

18.Догоеір товариства.

19.Поняття безім'яних контрактів.

Тема 9.Спадкове'право.

1.Етапи розвитку спадкового права.

2.Види та форми спадкування.

3.Поняття заповіту. 4.Що таке універсальна і сінгулярна форми спадкування.

5. Умови дійсності заповіту.

6. Форми Заповіту в Римі на початковому стані розвитку держави

7.Поняття субститутів їх види.

8.Недійсність заповіту.

9.Спадкування за законом. Коло спадкоємців за законом.

10.Поняття обов'язкової долі б спадкуванні.

11.Способи прийняття спадщини.

12.Поняття спадкової трансмісії.

13.Наслідки прийняття спадщини.

14.Що таке спадкове право.

15.Захист спадкових прав.

16.Легати : фідеікоміси.

  1. Поняття та-предмет римського приватного права.

До приватного права відносили норми речового, спадкового, сімейного, зобов'язального права (всі вони здебільшого являють собою галузь цивільно­го права). У Римській державі до приватного права відносили норми, які закріплювали право власності і правове становище певних категорій осіб.

Норми приватного права фактично мають не категоричний, а диспозитивний характер. Це означає, що приватне право надає певну автономію, певний простір для сторін, які вступають у правові відносини. Людина може захища­ти свої права або відмовитися від захисту. Вона може подати позов до суду, а може цього і не робити. А це означає, що зміст договору визначається вільним міркуванням сторін.

  1. Критерії поділу римського права на публічне і приватне,

Римляни ще в стародавні часи поділили сферу правових відносин і приписів на дві великі основні галузі права: право публіч­не і право приватне.

Класичне розмежування публічного і приватного права дав відомий римсь­кий юрист Ульпіан (кінець II - поч. III ст. н.е.), яке перейшло у наступні століття. Він зазначає: "Публічне право є те, яке торкається положень держави; приват­не - стосується користі окремих осіб".

До приватного права відносили норми речового, спадкового, сімейного, зобов'язального права (всі вони здебільшого являють собою галузь цивільно­го права). Отже, критерієм розмежування публічного і приватного права, на думку Ульпіана, є характер інтересів. Право, яке захищає інтереси держави, є публі­чне право, а якщо воно захищає інтереси приватних осіб, то це право приватне.