Висновки та пропозиції

На даний час наміри про вступ нашої держави до Європейського Союзу вимагають врахування принципів та єдиних стандартів розвитку і функціонування ринкового середовища, з дотриманням пріоритетів і стратегії національних інтересів, їх захисту і сприяння інтенсивному розвитку національної економіки, підтримки вітчизняного товаровиробника з метою досягнення і збереження фінансової стабільності в державі. Захист національних інтересів шляхом упередження негативних наслідків впливу так чи інших факторів має бути закладеним у фінансове бюджетне, податкове, валютне законодавство. В цих умовах і на перспективу залишається розбудова дієвої системи управління державними фінансовими ресурсами і перш за все ресурсами місцевих бюджетів через органи Державного казначейства України.

Управління бюджетними ресурсами має відбуватися на основі визначеної концепції розвитку бюджетної політики, стратегії реформування бюджетної системи і вдосконалення бюджетного процесу на перспективу. На мою думку, управління бюджетними коштами має передбачати перш за все запровадження дієвих форм і методів здійснення державного регулювання потоками бюджетних ресурсів та здійснення видатків.

Видатки бюджету – це економічні відносини, які виникають у зв’язку з розподілом централізованого фонду грошових коштів держави і його використанням на здійснення програм та заходів, передбачених бюджетом.

В свою чергу бюджетні видатки мають певний економічний зміст, зумовлений суспільним способом виробництва, природою та функціями держави. Вони відіграють вирішальну роль у задоволенні потреб соціально-економічного розвитку країни. Видатки мають якісну і кількісну характеристики. Якісна характеристика визначає класифікацію видатків за певними класифікаційними критеріями, її значення полягає у забезпеченні проведення планування бюджету та аналізу його виконання. Кількісна оцінка розкриває величину державних витрат.

Бюджетні витрати мають цілий ряд особливостей, їм властиві імперативний характер: націлені на відтворення економічних і соціальних відносин, виступають інструментом додаткової експлуатації населення, оскільки їх фінансування здійснюється переважно за рахунок податкових платежів. Відомо, що видатки є інструментом державного регулювання соціально-економічних процесів в суспільстві і від того, наскільки вдало побудований механізм управління ними, залежить ефективність їх функціонування. В перспективі державна стратегія у сфері розподільчих відносин має бути спрямована на скорочення державних витрат, і зокрема бюджетних, паралельно із якісними структурними змінами.

Передумовами скорочення державних витрат повинні стати: реформування оплати праці, лібералізація податкової системи, збільшення витрат на розвиток стратегічних галузей економіки, підвищення рівня обґрунтованості витрат, зміцнення недержавних форм власності. Лише за таких умов соціальна спрямованість місцевих бюджетів буде виправданою і матиме результати, які в кінцевому варіанті забезпечать збільшення реальних доходів населення та покращення його соціальної забезпеченості, як основного макроекономічного показника розвитку суспільства.

Обґрунтованість бюджетного планування в Україні знаходиться на низькому та не професійному рівні, про що свідчить виконання видатків бюджету міста Одеси за період 2008-2010 років. Для поліпшення становища яке склалося, необхідно виважено підходити до майбутніх бюджетних надходжень та проводити реалістичну політику витрат, якісно здійснювати середньострокове бюджетне планування.

Таким чином, побудова системи управління бюджетними ресурсами в цілому має відбуватись з урахуванням особливостей стадій національного відтворення. Україна як рівноправна суверенна держава формує власну національну свідомість та економічний простір з метою забезпечення сталого суспільного життя кожного громадянина і країни в цілому.

Казначейство в повному обсязі його діяльності повинно забезпечити: акумуляцію коштів державного бюджету на єдиному рахунку, що дасть можливість урядові терміново здійснювати першочергові заходи; повне і точне виконання Закону України "Про Державний бюджет", встановлену урядом черговість використання видатків та витрат Державного бюджету.

Для забезпечення діяльності Державного казначейства в повному обсязі необхідне впровадження єдиного казначейського рахунку в Національному банку України, що дасть змогу мати вичерпну інформацію про щоденний стан руху коштів по доходах і видатках державного бюджету, результати виконання бюджету, незалежність держави від банківської системи у справах контролю та обліку доходів і платежів, дотримання принципу цільового використання бюджетних коштів завдяки здійсненню попереднього контролю.

За цих умов за банківською системою залишається здійснення функцій акумуляції коштів державного бюджету України, їх зберігання та перерахування за дорученням органів державного казначейства, а також приймання, зберігання й видача готівки. А за міністерствами і відомствами залишається право розподілу асигнувань за напрямками видатків коштів, затвердженими державним бюджетом України.

Як переконує світовий досвід, такий розподіл функцій по касовому виконанню державного бюджету між фінансовою та банківською системами є найефективнішим, бо дає змогу зосередити всі важелі управління державним бюджетом у руках Міністерства фінансів в особі державного казначейства.