Розділ IV. Охорона праці в управлінні державної казначейської служби україни

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України, Закону "Про охорону праці", Кодексу законів про працю України, Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

-пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

-підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

-комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавних, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

-соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

-встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

-адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

-використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

-інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

-забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

-використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного.

Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Працівник, в свою чергу, зобов'язаний:

1)дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

2)знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

3)проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Згідно із Законом України «Про охорону праці» відповідність за створення на робочому місці умов праці покладається на роботодавця. Так до основних характеристик якими повинне володіти приміщення відносять:

-довжина, ширина, висота приміщення;

-розташування робочих місць щодо джерел природного та штучного освітлення, кількість і розташування меблів;

-основні характеристики устаткування, приладів, машин, комп'ютерів, засобів забезпечення нормованих параметрів мікроклімату, освітлення, вентиляції. Їх габарити, вид привода, напруга живлення, витратні матеріали і речовини, які використовуються в роботі;

-оверх, на якому розташовано приміщення;

-число працюючих у найчисленнішій зміні, у тому числі можливе число відвідувачів;

-категорія приміщення за небезпекою ураження працюючих електричним струмом;

-забезпечення працівників санітарно-побутовими приміщеннями.

В УДК у м. Одеса загальна кількість працюючих становить від 50 до 100 чоловік. Відтак, відповідно до нормативної бази з охорони праці, функції служби охорони праці покладаються на найману особу, послугами якого користуються на договірних засадах, а в більшості випадків обов’язки інженера з охорони праці покладаються на одного з інженера. Він в свою чергу підпорядковується безпосередньо начальнику управління.

Для запобігання нещасних випадків на робочому місці проводиться аналіз у таких напрямках:

-аналіз стану техніки безпеки;

-аналіз виробничої санітарії;

-аналіз пожежної безпеки.

При здійсненні аналізу стану технічної безпеки в першу чергу перевіряється устаткування, його експлуатаційний вік. Для запобігання створення небезпечних умов праці для працівників необхідно слідкувати за такими процесами,як:

1.проведення періодичного та належного інструктажу з правилами експлуатації технічного оснащення;

2.проведення своєчасного ремонту обладнання;

3.належного дотримання правил технічної безпеки кожним окремим працівником на своєму робочому місці.

В аналіз виробничої санітарії за основу беруться дані санітарно-гігієнічних паспортів. Завданням керівництва є дотримання санітарно-гігієнічних умов згідно до наведених нормативів. Для забезпечення нормальної праці необхідно звернути увагу на слідуючи фактори:

-забруднення повітряного середовища;

-наявність шуму та вібрацій;

-наявність електромагнітних, іонізуючих та інших випромінювань;

-наявність належної вентиляційної системи

Що стосується аналізу пожежної безпеки, перш за все необхідно визначити категорію приміщенні, чи використовуються на підприємстві пожежно-вибухові матеріали і т.п.

Для забезпечення пожежною безпекою робочі місця необхідно виконати слідуючи дії:

1)проведення належного інструктажу з техніки проти пожарної безпеки відповідальними особами;

2)розробити план евакуації на випадок пожежі та в обов’язковому порядку оснастити вищевказаними схемами стіни приміщень;

3)забезпечення приміщення протипожежним інвентарем.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.