Розділ іі аналіз виконання видаткової частини бюджету міста одеси за період 2008-2010

2.1 Особливості Казначейського обслуговування державного та місцевого бюджетів за видатками

Основу нормативно-правової бази, згідно з якою здійснюється казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками складають Бюджетний кодекс та Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 р. № 205.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу повноваження органів державного казначейства у частині обслуговування місцевих бюджетів за видатками зосереджується на посиленні контролю за рухом коштів місцевих бюджетів, своєчасному попередженні їх нецільового використання та впровадженні нових засад управління бюджетними зобов'язаннями.

Основним завданням органів казначейства в процесі обслуговування місцевих бюджетів є сприяння виконанню бюджетної політики місцевого самоврядування та здійсненню ефективного управління коштами місцевих бюджетів. Це завдання має бути реалізоване через створення оптимальної системи оперативного управління місцевими фінансами. Власне функція процесу управління грошовими потоками повинна забезпечувати оптимізацію здійснення видатків у межах асигнувань, передбачених місцевими бюджетами.

Разом з тим здійснення фінансових операцій за видатками місцевих бюджетів органами Державного казначейства має такі особливості:

1)усі кошти місцевих бюджетів накопичуються на рахунках, що відкриваються у територіальних органах державного казначейства на ім'я відповідних органів місцевого самоврядування;

2)виділення коштів головним розпорядникам коштів місцевих бюджетів здійснюється на підставі розпоряджень відповідних органів місцевого самоврядування;

3)перерахування асигнувань розпорядникам коштів нижчого рівня проводиться відповідно до розподілів головних розпорядників коштів місцевих бюджетів;

4)оплата видатків органами казначейства здійснюється після одержання від розпорядників коштів розрахункових документів відповідно до взятих зобов'язань;

5)органи казначейства здійснюють контроль за відповідністю касових видатків розпорядників коштів напрямам та обсягу встановлених бюджетних призначень, виділеним асигнуванням та прийнятим зобов'язанням;

6)платіж здійснюється на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги бюджетним установам.

Таким чином, роль Державного казначейства полягає не у виконанні окремих видаткових повноважень, а у комплексному обслуговуванні всіх учасників бюджетного процесу.

Відповідно до положення Бюджетного кодексу виконання державного бюджету за ви­датками відбувається таким чином :

1)встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;

2)затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

3)взяття бюджетних зобов'язань;

4)отримання товарів, робіт та послуг;

5)здійснення платежів;

6)використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Згідно з вимогами Методичних рекомендацій до мережі розпорядника кошті місцевих бюджетів включаються установи (організації, підприємства), внесені до Єдиного реєстру розпорядників (одержувачів) коштів місцевих бюджетів усіх рівнів.

З метою запровадження єдиної методики складання мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2004 р. № 773 затверджено Методичні рекомендації зі складання мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів усіх рівнів.

Методичними рекомендаціями також встановлено певні обмеження щодо включення до мережі установ, підприємств, організацій:

-юридична особа, що включається до мережі, не може бути одночасно розпорядником коштів та їходержувачем;

-бюджетна установа (організація) не може бути одночасно головним розпорядником коштів різних бюджетів;

-установа (організація, підприємство) не може бути включена одночасно до мережі головного розпорядника та розпорядника нижчого рівня за одним кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів;

-головний розпорядник бюджетних коштів не може бути включений одночасно до мережі іншого головного розпорядника в якості розпорядника коштів нижчого рівня;

-розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня не може бути включений одночасно до мережі декількох головних розпорядників коштів.

При зміні мережі установ головні розпорядники та розпорядники коштів нижчого рівня повідомляють відповідні органи Державного казначейства за місцем обслуговування. Реєстр змін до мережі розпорядника коштів місцевих бюджетів з їх обґрунтуванням, погоджений з відповідним фінансовим органом, подається до органу казначейства на паперових та електронних носіях.

У разі недотримання розпорядником бюджетних коштів установлених вимог при складанні мережі та внесенні змін до неї, документ повертається органом казначейства розпоряднику на доопрацювання з відповідною позначкою.

Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники та розпорядники коштів нижчого рівня подають на паперових і електронних носіях до органу Державного казначейства за місцезнаходженням дані про розташування мережі установ та організацій, погоджені з відповідним фінансовим органом. Одержувачі коштів уключаються до мережі відповідного розпорядника.

Обслуговування місцевих бюджетів за видатками здійснюється відповідно до бюджетних розписів. Формування та затвердження розпису місцевого бюджету, а також забезпечення його відповідності рішенню про місцевий бюджет належить до компетенції керівника місцевого фінансового органу або голови сільської, селищної чи міської ради у разі, якщо фінансового органу не утворено. Після прийняття місцевих бюджетів в місячний термін направляється річний розпис асигнувань місцевих бюджетів та помісячний розпис асигнувань загального фонду органи у тижневий термін доводять до головних розпорядників витяги із затвердженого річного розпису асигнувань відповідних місцевих бюджетів та помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів, які є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань розпорядниками та планів використання бюджетних коштів одержувачами. До розписів місцевих бюджетів можуть вноситися зміни. У таких випадках фінансові органи подають органам казначейства довідки про внесення змін у розпис та помісячний розпис загального фонду відповідного місцевого бюджету. Казначейства здійснюють реєстрацію довідок та відображають унесені зміни в обліку виконання місцевого бюджету на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку. Установи та організації вищого рівня затверджують кошториси, плани асигнувань та плани використання бюджетних коштів своїм підвідомчим установам.

У випадках унесення змін до закону про державний бюджет у частині, яка стосується виконання місцевих бюджетів, на відповідний рік приймаються рішення про внесення змін до місцевих бюджетів. Рішення про збільшення загального обсягу видаткової частини місцевого бюджету приймається у випадку перевиконання дохідної частини місцевого бюджету за підсумками першого півріччя не менше 5 відсотків обсягу доходів, передбаченого у розписі. Крім того, якщо загальний фонд місцевого бюджету було прийнято з дефіцитом, то збільшення видаткової частини загального фонду відбувається виключно на суму вільного залишку бюджетних коштів. Вільний залишок бюджетних коштів є різницею між залишком коштів загального фонду бюджету та оборотною касовою готівкою на кінець бюджетного періоду, який може використовуватись для покриття тимчасових касових розривів (ст. 14-1 Бюджетного кодексу).

Унесення змін до розпису можливе також шляхом перерозподілу видатків розпорядників коштів в межах загального обсягу бюджетних призначень такого розпорядника. Міністерство фінансів України на підставі обґрунтованого подання головного розпорядника коштів державного бюджету може здійснювати перерозподіл видатків за бюджетною програмою в розрізі економічної класифікації видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень такого розпорядника окремо за загальним та спеціальними фондами. А перерозподіл бюджетних призначень за бюджетними програмами у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника окремо за загальним та спеціальним фондами здійснюється місцевим фінансовим органом за поданням головного розпорядника коштів.

Зміни до рішення відповідної ради про місцевий бюджет оформляються відповідними довідками, на підставі яких вносяться зміни до кошторисів та планів асигнувань розпорядників коштів.

Органи Державного казначейства здійснюють контроль за відповідністю загальних сум, вказаних у зазначених документах, сумам, зазначеним у річному розписі асигнувань місцевих бюджетів. У разі невідповідності кошторисів та планів асигнувань даним розпису місцевих бюджетів, розпорядники повинні привести зазначені документи у відповідність з розписом бюджету.

Для перерахування коштів на здійснення видатків, передбачених у загальному фонді місцевих бюджетів, органи Державного казначейства на підставі календарного плану проведення видатків, складеного відповідним фінансовим органом, та з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов'язань готують розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів у розрізі головних розпорядників коштів. Відповідно до розпорядження кошти зараховуються на особові рахунки головних розпорядників із зазначенням кодів економічної класифікації видатків. Для зарахування виділених коштів головним розпорядникам коштів відкриваються аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3531 "Особові рахунки розпорядників за коштами, отриманими із загального фонду місцевого бюджету". Одержувачам коштів місцевих бюджетів відкриваються аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3543 "Рахунок одержувачів коштів за коштами загального фонду місцевого бюджету".

Виписка з особового рахунку надається головному розпоряднику, який протягом одного робочого дня готує та подає органу Держказначейства розподіл виділених бюджетних асигнувань на перерахування коштів підвідомчим установам.

Отриманий розподіл перевіряється органом Державного казначейства щодо відповідності вказаних у них сум залишку на особовому рахунку, залишкам невикористаних бюджетних асигнувань по загальному фонду та зареєстрованим фінансовим зобов'язанням. Кошти спеціального фонду місцевого бюджету, що зараховані на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3152 "Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні видатки" органи Державного казначейства на підставі розпорядження на виділення цих коштів направляють на аналітичні рахунки головних розпорядників, відкриті за балансовим рахунком 3532 "Особові рахунки розпорядників за коштами, отриманими із спеціального фонду місцевого бюджету" з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов'язань розпорядників коштів. Одержувачам коштів місцевих бюджетів відкриваються аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3544 "Рахунок одержувачів коштів за коштами спеціального фонду місцевого бюджету".

На реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників та рахунки одержувачів коштів місцевих бюджетів, відкриті в органі Держказначейства відповідно за балансовими рахунками групи рахунків 354 "Рахунки розпорядників та одержувачів за коштами місцевих бюджетів" зараховуються кошти, які надходять як від вищих та підвідомчих установ, так і від юридичних та фізичних осіб на утримання, виконання певних доручень, здійснення певних видатків тощо. Усі суми коштів, що надходять готівкою у каси установ, повинні бути зараховані на аналітичні рахунки розпорядників та одержувачів, відкриті в органах Держказначейства за балансовими рахунками групи рахунків 354. На рахунки одержувачів коштів можуть бути зараховані тільки суми невикористаної готівки, що відносяться на відновлення касових видатків. При внесенні готівки на аналітичні рахунки розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів відправники коштів у платіжних документах (квитанціях тощо) зазначають номери реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунків розпорядників коштів для зарахування цих коштів на рахунки власників.

Кошти, які надходять на рахунки розпорядників коштів, уважаються отриманими доходами розпорядників бюджетних коштів або коштами, що відносяться на відновлення касових видатків.

Зі спеціальних реєстраційних рахунків, на яких обліковуються власні надходження установ, розпорядники бюджетних коштів можуть здійснювати перерахування коштів вищим та підвідомчим установам та організаціям, що не обумовлені кошторисами відповідно до чинних нормативно-правових актів. Перерахування таких коштів здійснюється на підставі платіжних доручень, наданих розпорядниками бюджетних коштів , та відображається відповідно як отримання та/або зменшення доходів.

Власні надходження розпорядників, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3542 "Реєстраційні рахунки розпорядників за коштами спеціального фонду місцевого бюджету" в розрізі груп власних надходжень. Інформація щодо власних надходжень, які зараховуються на рахунок 3542, одночасно відображається на рахунках бюджетного обліку 6124 "Власні кошти розпорядників коштів місцевого бюджету".

Органи Державного казначейства щоденно складають виписки з аналітичних рахунків за балансовим рахунком 3542 і разом з реєстром розрахункових документів надають їх розпорядникам коштів місцевих бюджетів. Повернення надміру та/або помилково зарахованих коштів за балансовим рахунком 3542 здійснюється на підставі платіжних документів розпорядника бюджетних коштів місцевих бюджетів та відповідного підтвердження щодо обґрунтованості здійснення такої операції у межах наявних залишків коштів на аналітичних рахунках.