- •4.1. Насадкова колона.
- •4.1.1. Розрахунок витрати абсорбенту і діаметра абсорбера
- •4.1.2. Розрахунок висоти абсорбційної колони
- •1. Метод графічного інтегрування.
- •4.2. Тарілчаста колона
- •4.2.1. Розрахунок діаметра абсорбера
- •4.2.2. Розрахунок висоти колони.
- •4.2.2.3. Вибір відстані між тарілками й визначення висоти абсорбера
- •4.2.3. Гідравлічний опір тарілок абсорбера
- •4.3. Приклади розрахунку абсорберів
- •4.3.1. Розрахунок насадкового абсорбера
- •Маса аміаку, яка поглинається за одиницю часу, і витрата води на абсорбцію
- •1.2. Рушійна сила масопередачі
- •1.3. Швидкість газу і діаметр абсорбера
- •1.4. Розрахунок густини зрошування і коефіцієнта змочуваності насадки
- •1.5. Розрахунок коефіцієнтів масовіддачі
- •1.6. Коефіцієнт масопередачі, поверхня масообміну і висота абсорбера
- •2. Гідравлічний розрахунок
- •3. Конструктивний розрахунок
- •3.1. Товщина обичайки:
- •3.3. Днища
- •3.4. Фланці
- •3.5. Штуцери
- •3.6. Розрахунок опори.
- •4.3.2. Розрахунок тарілчастого абсорбера
- •Технологічний розрахунок
- •1.3. Швидкість газу і діаметр абсорбера
- •1.4. Розрахунок висоти колони [1].
1.6. Коефіцієнт масопередачі, поверхня масообміну і висота абсорбера
Коефіцієнт масопередачі знайдемо з рівняння адитивності фазових дифузійних опорів:
Ку = 1/(1/βу + m/βх), (29)
де βх і βу – коефіцієнти масовіддачі відповідно у рідкій і газовій фазах, кг/(м2٠с);
m = 0,24 - коефіцієнт розподілу.
Ку = 1/(1/0,0756 + 1,49/2,42) = 0,072 кг/(м2٠с).
Поверхня масообміну з основного рівняння масопередачі:
F = М/(Ку٠
)
= 0,168/(0,072٠0,021) = 111,1 м2.
Висота насадки:
Нн = F/ (0,785 σd2Ψ) = 111,1/(0,785٠90٠0,82٠1) = 2,46 м.
Загальна висота насадкової колони:
Н = Нн + h1 + h2 , (30)
де h1 - відстань від верху насадки до кришки абсорбера; h2 - відстань між днищем абсорбера і насадкою. За рекомендацією [2] приймаємо h1 = 2 м; h2 = (1÷1,5)d = 1,5d = 1,5٠0,8 = 1,2 м.
Відношення висоти насадки до діаметра колони Н/d = 2,46/ 0,8 = 3,075
Над верхнім шаром насадки встановлюємо розподільну тарілку ТСН-III.
Тоді Н = 2,46 + 2 + 1,2 = 5,66 м.
2. Гідравлічний розрахунок
Опір зрошуваної насадки при плівковому русі розрахуємо за емпіричним рівнянням
ΔРзр= ΔРс٠10bU, (30)
де ΔРс - опір сухої насадки, Па; b – дослідний коефіцєнт; U = 4,1٠10-3 - густина зрошування, м3 / (м2·с). Постійна b залежить від типу насадки та її укладання; для неупорядкованої насадки з кілець Рашига [1] b = 169.
Гідравлічний опір сухої насадки ΔРс визначимо за рівнянням:
ΔРс = λ
, (31)
де λ – коефіцієнт опору; dе = 0,035 - еквівалентний діаметр насадки, м; w0 = w/ε – швидкість газу у вільному січенні насадки (в м/с), w – фіктивна швидкість газу в колоні; ε – питомий об’єм насадки м3/м3.
w0 = w/ε = 1,93/0,735 = 2,62 м/с.
З попередніх розрахунків Rег = 7140.
При турбулентному русі (Rег > 40) :
λ = 16/
=
16/71400,2 = 2,71. (32)
Гідравлічний опір сухої насадки:
ΔРс = 2,71
=
876 Па.
Гідравлічний опір зрошуваної насадки:
ΔРзр
=
=
4319 Па = 4,32 кПа.
3. Конструктивний розрахунок
3.1. Товщина обичайки:
, (33)
де D = 0,8 м – внутрішній діаметр апарату;
р = 0,02 МПа – надлишковий тиск в апараті;
[σ] = 230 МПа – граничне напруження для сталі Х18Н10Т;
φ = 0,8 – коефіцієнт послаблення обичайки із-за зварного шва;
Ск = 0,001 м – добавка на корозію.
= 0,001 м.
Відповідно до рекомендацій [2 ] приймаємо товщину обичайки δ = 8 мм.
3.2. Опорна решітка
Шар насадки розташовується на опорній решітці, конструкція
якої
показана на рис. 2:
Рис. 2. Конструкція опорної решітки
Для завантаження й вивантаження шару насадки в корпусі колони повинні бути передбачені два люки: один - під розподільною тарілкою, другий над опорною решіткою.
Діаметр люка для колон діаметром 600 і 800 мм - 250 мм.
3.3. Днища
Н
айбільше
поширення в хімічному машинобудуванні
одержали еліптичні відбортовані днища
за ГОСТ 6533 – 78 [4], товщина стінки днища
= 8 мм.
Рис. 3. Еліптичне днище
Маса днища mд = 32 кг.
