- •4.1. Насадкова колона.
- •4.1.1. Розрахунок витрати абсорбенту і діаметра абсорбера
- •4.1.2. Розрахунок висоти абсорбційної колони
- •1. Метод графічного інтегрування.
- •4.2. Тарілчаста колона
- •4.2.1. Розрахунок діаметра абсорбера
- •4.2.2. Розрахунок висоти колони.
- •4.2.2.3. Вибір відстані між тарілками й визначення висоти абсорбера
- •4.2.3. Гідравлічний опір тарілок абсорбера
- •4.3. Приклади розрахунку абсорберів
- •4.3.1. Розрахунок насадкового абсорбера
- •Маса аміаку, яка поглинається за одиницю часу, і витрата води на абсорбцію
- •1.2. Рушійна сила масопередачі
- •1.3. Швидкість газу і діаметр абсорбера
- •1.4. Розрахунок густини зрошування і коефіцієнта змочуваності насадки
- •1.5. Розрахунок коефіцієнтів масовіддачі
- •1.6. Коефіцієнт масопередачі, поверхня масообміну і висота абсорбера
- •2. Гідравлічний розрахунок
- •3. Конструктивний розрахунок
- •3.1. Товщина обичайки:
- •3.3. Днища
- •3.4. Фланці
- •3.5. Штуцери
- •3.6. Розрахунок опори.
- •4.3.2. Розрахунок тарілчастого абсорбера
- •Технологічний розрахунок
- •1.3. Швидкість газу і діаметр абсорбера
- •1.4. Розрахунок висоти колони [1].
4.2.2. Розрахунок висоти колони.
Для розрахунку робочої висоти колони треба визначити кількість тарілок і відстань між тарілками . Кількість тарілок можна визначити декількома способами: через число одиниць переносу (як для насадкових колон), побудовою кінетичної кривої [14], через загальну площу тарілок тощо. Розглянемо останній метод.
Необхідну кількість тарілок визначають діленням загальної площі тарілок F на робочу площу f однієї тарілки.
n = F / f . (4.64)
Для знаходження загальної площі тарілок, звичайно, використовують модифіковане рівняння масопередачі, у якому коефіцієнти масопередачі для рідкої Кхf і газової Куf фаз відносять до одиниці робочої площі тарілки:
, (4.65)
де М - маса речовини, яка переноситься через поверхню масопередачі за одиницю часу, кг / с; F - загальна робоча площа тарілок в абсорбері, м2.
4.2.2.1. Визначення коефіцієнтів масопередачі, необхідної загальної площі тарілок і числа тарілок
Коефіцієнт масопередачі визначають за рівнянням адитивності фазових дифузійних опорів:
; (4.66)
де βхf, βуf - коефіцієнти масовіддачі, віднесені до робочої площі тарілки відповідно для рідкої і газової фаз, кг/(м2 ٠с).
В [7] для розрахунку коефіцієнтів масовіддачі рекомендується використовувати узагальнене критеріальне рівняння, яке можна застосувати для різних конструкцій барботажних тарілок:
Nu’ = А Ре’0,5 Гс, (4.67)
при цьому для рідкої фази
= = ; (4.68)
для газової фази
. (4.69)
У наведених рівняннях: А - коефіцієнт; Dx, Dy - коефіцієнти молекулярної дифузії компонента, який поглинається, в рідині і газі, м2 / с; U / (1 - ε), w / ε - середні швидкості рідини та газу у барботажному шарі, м / с; ε - газовміст барботажного шару, м3 / м3; Гс = ΔРп / (ρх g ℓ) - критерій гідравлічного опору, який характеризує відносну величину питомої поверхні масопередачі на тарілці; ΔРп = ρх gh0 - гідравлічний опір барботажного газорідинного шару (піни) на тарілці, Па; ho - висота шару світлої (неаерованої) рідини на тарілці, м; ℓ - характерний лінійний розмір, що дорівнює середньому діаметру пузирчика або газового струменя у барботажному шарі, м; U – густина зрошування, м3/(м2٠с); Fв - частка вільного січення тарілки, м2/ м2.
Для інтенсивних гідродинамічних режимів характерний лінійний розмір ℓ стає практично постійною величиною, яка незначно залежить від швидкостей фаз та їх фізичних властивостей. У цьому випадку критеріальні рівняння, розв’язані відносно коефіцієнтів масовіддачі, приймають вигляд:
βхf = 6.24٠105 ; (4.70)
βyf = 6.24٠105 . (4.71)
Висоту світлого шару на тарілці h0 знаходять зі співвідношення:
ΔРп = gρхh0 = gρх(1 – ε)hп, (4.72)
де hп – висота газорідинного барботажного шару (піни) на тарілці, м.
З (4.72):
h0 = (1 – ε)hп. (4.73)
Висоту газорідинного шару для провальних тарілок визначають із рівняння:
Fr = (4.74)
де
Fr = (4.75)
-
критерій Фруда; w0 – швидкість газу у вільному січенні (щілинах) тарілки, м/с; В - коефіцієнт (див. рівняння (4.58); С – величина, яка дорівнює
С = , (4.76)
де U – густина зрошування, м3/(м2٠с); σ – поверхневий натяг абсорбенту, Н/м.
Густина зрошування для провальних тарілок (без переливних пристроїв) дорівнює:
U = L / (ρх٠0,785 d2), (4.77)
де L – витрата абсорбенту, кг/с; d – діаметр колони, м.
Отже, після визначення величин В (за рівнянням (4.60)) і С (за рівнянням (4.76) розраховують критерій Фруда (за рівнянням (4.74)) і далі з урахуванням (4.75) визначають висоту газорідинного шару:
. (4.78)
Газовміст барботажного шару для провальних тарілок знаходять із рівняння [7]:
ε = 1 - . (4.79)
Для барботажних тарілок інших конструкцій газовміст можна знаходити за єдиним рівнянням [7]:
ε = , (4.80)
де Fr = w2 / (gh0).
Для ковпачкових тарілок висоту світлого шару рідини можна знаходити за рівнянням [7]:
h0 = 0,0419 + 0,19 hпер – 0,0135w٠ρу + 2,46 q, (4.81)
де hпер – висота переливної перегородки, м; q – лінійна густина зрошування, м3/(м٠с), яка дорівнює q = Q/Lз; Q – об’ємні витрати рідини, м3/с; Lз – периметр зливу (ширина переливної перегородки),м.
Для ситчастих і клапанних тарілок у практичних розрахунках можна користуватись рівнянням [7]:
h0 = 0,787q0,2, (4.82)
де показник степені m = 0,05 – 4,6 hпер; у наведеній залежності µх – у мПа٠с; σх, σв – поверхневий натяг абсорбенту і води відповідно в мН/м. Висота переливної перегородки приймається в межах 30 – 50 мм.
Нагадаємо, що коефіцієнти масовіддачі, як правило, розраховують у м/с, у тому числі й за рівняннями (4.70) і (4.71), що передбачає використання об'ємних концентрацій. Якщо при розрахунку коефіцієнтів масопередачі обрана розмірність кг/(м2٠с) (рівняння (4.66)), то коефіцієнти масовіддачі потрібно перерахувати у обраній для розрахунку розмірності. У таблиці 4.3 приведені залежності для необхідних перерахунків.
Після розрахунку коефіцієнтів масопередачі з рівняння (4.65) визначають загальну робочу площу тарілок, а за рівнянням (4.64) - необхідну кількість тарілок.
Робочу площу тарілок із перетоками f визначають з урахуванням площі, зайнятої переливними пристроями:
f = φ٠0,785d2, (4.83)
де φ - частка робочої площі тарілки, м2/м2; d - діаметр абсорбера, м.
Робочу площу f провальної тарілки можна приймати такою, що дорівнює січенню абсорбера, тобто φ = 1 [7].