- •4.1. Насадкова колона.
- •4.1.1. Розрахунок витрати абсорбенту і діаметра абсорбера
- •4.1.2. Розрахунок висоти абсорбційної колони
- •1. Метод графічного інтегрування.
- •4.2. Тарілчаста колона
- •4.2.1. Розрахунок діаметра абсорбера
- •4.2.2. Розрахунок висоти колони.
- •4.2.2.3. Вибір відстані між тарілками й визначення висоти абсорбера
- •4.2.3. Гідравлічний опір тарілок абсорбера
- •4.3. Приклади розрахунку абсорберів
- •4.3.1. Розрахунок насадкового абсорбера
- •Маса аміаку, яка поглинається за одиницю часу, і витрата води на абсорбцію
- •1.2. Рушійна сила масопередачі
- •1.3. Швидкість газу і діаметр абсорбера
- •1.4. Розрахунок густини зрошування і коефіцієнта змочуваності насадки
- •1.5. Розрахунок коефіцієнтів масовіддачі
- •1.6. Коефіцієнт масопередачі, поверхня масообміну і висота абсорбера
- •2. Гідравлічний розрахунок
- •3. Конструктивний розрахунок
- •3.1. Товщина обичайки:
- •3.3. Днища
- •3.4. Фланці
- •3.5. Штуцери
- •3.6. Розрахунок опори.
- •4.3.2. Розрахунок тарілчастого абсорбера
- •Технологічний розрахунок
- •1.3. Швидкість газу і діаметр абсорбера
- •1.4. Розрахунок висоти колони [1].
1.2. Рушійна сила масопередачі
Визначимо рушійну силу в одиницях концентрацій газової фази:
, (16)
де ; ; - концентрація аміаку на вході газу в абсорбер, рівноважна з концентрацією аміаку у воді на виході рідини з абсорбера; - концентрація аміаку на виході газу з абсорбера, рівноважна з концентрацією аміаку у воді на вході рідини в абсорбер.
Враховуючи, що за умови = 0, також дорівнює нулю.
Рівняння рівноваги між фазами при концентраціях у відносних масових одиницях має вигляд:
= m (17)
Знайдемо коефіцієнт розподілу m і :
m = = 0,16/0,107 = 1,49; (18)
= 1,49 = 1,49٠ 0,082 = 0,122.
Тоді
0,16 – 0,122 = 0,038;
0,01 – 0 = 0,01;
= (0,038 – 0,01)/ℓn(0,038/0,01) = 0,021 кг NН3/кг повітря.
1.3. Швидкість газу і діаметр абсорбера
Діаметр абсорбера розрахуємо з рівняння витрат:
d = , (19)
де V – об’ємні витрати газу за робочої температури t в абсорбері, м3 / с;
V0 – об’ємні витрати газу за нормальної температури t0;
w – швидкість газу, віднесена до повного поперечного перерізу абсорбера (робоча швидкість), м/с.
Для насадкових колон швидкість газу приймають на 15 – 30 % менше швидкості захлинання wз, яку визначають із залежності [1]:
Rег = 0,045 Аr0,57 (G/L)0,43, (20)
де Аr = - критерій Архімеда; wз = Rег٠а٠µг/4ρг; а - питома поверхня насадки, м2 / м3; μг – в’язкість газа при температурі в абсорбері, Па٠с; L, G – витрати фаз, кг / с; dе – еквівалентний діаметр насадки,м; ρг і ρр – густина газу і рідини відповідно, кг/м3. L, G – витрати фаз, кг / с.
Характеристики неупорядкованої керамічної насадки з кілець Рашига (додаток 5.2).
а = 90 м2/м3; dе = 0,035 м;.
Густина ρг = 1,34 кг/м3 (попередні розрахунки); ρр = 999 кг/м3.
Витрати фаз: L = 2,04 кг/с; G = Gсум = 1,3 кг/с.
Знайдемо в’язкість повітря і аміаку при робочій температурі (150С) за залежністю [3]:
, (21)
де µ0 – в’язкість за нормальних умов, Па٠с; Т – абсолютна температура, 0С; С – постійна.
Для повітря µ0 = 17,3٠10-6 Па٠с; С = 124.
Для аміаку µ0 = 9,18٠10-6 Па٠с; С = 626.
Після розрахунків по наведеному рівнянню отримаємо: в’язкість повітря
µп = 18٠10-6 Па٠с; в’язкість аміаку µА = 9,78٠10-6 Па٠с.
Розрахуємо в’язкість газової суміші µг із залежності [3]:
, (22)
де Мс = - молекулярна маса суміші, кг/кмоль. (23)
Мс = 17٠0,217 + 29(1 – 0,217) = 26,4 кг/кмоль.
Мс/µг = 377198 + 1261500 = 1638698,
звідки µг = 16,1٠10-6 Па٠с.
Число Архімеда
Аr = = 2,15٠109.
Число Рейнольдса
.
Фіктивна швидкість захлинання:
wз = = 2,09 м/с.
Робоча швидкість:
w = 0,8٠2,09 = 1,67 м/с.
Об’ємні витрати газу за робочих умов:
V = Gсум/ρсум = 1,3/1,34 = 0,97 м3/с. (24)
Діаметр абсорбера:
d =((4٠0,97/(3,14٠1,67))0,5 = 0,86 м.
Приймемо діаметр абсорбера (з ряду стандартизованих діаметрів) d = 0,8 м.
Тоді дійсна швидкість газу в абсорбері:
w = 4V/(πd2) = 4٠0,97/(3,14٠0,82) = 1,93 м/с.
Примітка:під час розрахунків для спрощення приймалося, що витрати газової і рідкої фаз по висоті абсорбера не змінююьбся. Для більш точного розрахунку потрібно врахувати зміну витрат за рахунок зміни концентрації аміаку, тобто розрахувати витрату на виході з апарату і визначити її середнє значення.