- •4.1. Насадкова колона.
- •4.1.1. Розрахунок витрати абсорбенту і діаметра абсорбера
- •4.1.2. Розрахунок висоти абсорбційної колони
- •1. Метод графічного інтегрування.
- •4.2. Тарілчаста колона
- •4.2.1. Розрахунок діаметра абсорбера
- •4.2.2. Розрахунок висоти колони.
- •4.2.2.3. Вибір відстані між тарілками й визначення висоти абсорбера
- •4.2.3. Гідравлічний опір тарілок абсорбера
- •4.3. Приклади розрахунку абсорберів
- •4.3.1. Розрахунок насадкового абсорбера
- •Маса аміаку, яка поглинається за одиницю часу, і витрата води на абсорбцію
- •1.2. Рушійна сила масопередачі
- •1.3. Швидкість газу і діаметр абсорбера
- •1.4. Розрахунок густини зрошування і коефіцієнта змочуваності насадки
- •1.5. Розрахунок коефіцієнтів масовіддачі
- •1.6. Коефіцієнт масопередачі, поверхня масообміну і висота абсорбера
- •2. Гідравлічний розрахунок
- •3. Конструктивний розрахунок
- •3.1. Товщина обичайки:
- •3.3. Днища
- •3.4. Фланці
- •3.5. Штуцери
- •3.6. Розрахунок опори.
- •4.3.2. Розрахунок тарілчастого абсорбера
- •Технологічний розрахунок
- •1.3. Швидкість газу і діаметр абсорбера
- •1.4. Розрахунок висоти колони [1].
4.2. Тарілчаста колона
Тарілчасті колони поділяються на колони з переливними пристроями (тарілки – ковпачкові, «Юніфлакс», ситчаті, пластинчаті, клапанні, баластні) і без переливних пристроїв (тарілки – дірчасті, решітчасті, трубчаті).
Головними розрахунковими параметрами тарілчастих абсорбційних колон, так само як і насадкових, являються – витрата абсорбенту, діаметр і висота колони, гідравлічний опір колони. Послідовність дій для визначення витрати абсорбенту така сама, як показано в пп.. 4.1.1 – 4.1.4 розрахунку насадкової колони, тому далі ми продовжимо розгляд алгоритму з наступного пункту .
4.2.1. Розрахунок діаметра абсорбера
d = , (4.57)
де V – об’ємна витрата газу за робочої температури t в абсорбері, м3 / с;
V0 – об’ємні витрати газу за нормальної температури t0;
w – швидкість газу, віднесена до повного поперечного перерізу абсорбера, м/с.
Наближено граничну швидкість газу можна визначити із графіка [11] залежно від відстані Н між тарілками й відношення густин газу й рідини ρг/ρр. Графік побудований для тарілок з круглими ковпачками; для тарілок іншої конструкції величину wгр., визначену по графіку, слід помножити на відповідний поправковий коефіцієнт:
Тарілки Коефіцієнт
Із прямокутними ковпачками ………..0,7
Ситчасті……………………………… 1,35
Провальні……………………………….1,5
Рекомендується приймати робочу швидкість газу w = (0,8 – 0,9) wгр..
Рис. 4.5. Графік для визначення граничної швидкості
wгр. у вільному січенні колони за різної відстані Н
між тарілками
Після визначення наближеного значення швидкості розраховують діаметр колони, вибирають ту чи іншу конструкцію тарілки й здійснюють перевірочний розрахунок швидкості.
Для барботажних тарілок у границях стійкої роботи швидкість газу може бути визначена за рівнянням [4, 7, 9]:
Y = В1٠е-4Х, (4.58)
Де ; (L/G)1/4 (ρг/ρр)1/8, (4.59)
w1 - швидкість газу в колоні, м/с; de - еквівалентний діаметр отвору або щілини в тарілці, м; . Fв - частка вільного січення тарілки, м2 / м2; µр і µв - в'язкість відповідно абсорбенту при температурі в абсорбері й води при температурі 20°С, Па٠с; L і G - витрати рідкої і газової фази відповідно, кг /с.
Для ковпачкової тарілки dе щілини довжиною ℓ і шириною b: dе=4bℓ/2(b+ℓ)
У [9] приведені наступні значення коефіцієнта B1:
Таблиця 4.5
Тарілка Нижня границя Верхня границя
Ковпачкова 1,5 - 2 10
„Юніфлакс" 1,5 - 2 10
Нитчаста, пластинчаста 10 -
Клапанна, баластна 0,3 - 0,5 10
Дірчата, решітчаста 2,95 10
Трубчата 4 16
Слід мати на увазі, що при роботі тарілчастої колони в залежності від швидкості газу можливі три режими [14]: режим нерівномірної роботи, коли швидкість газу у вільному перерізі колони w < 0,5 м/с, у ковпачкових тарілках прорізи ковпачків за такої швидкості газу не повністю відкриті, має місце бульбашковий режим барботажу; у ситчастих тарілках рідина провалюється через отвори й не встигає накопичуватися на тарілках; режим рівномірної роботи наступає при збільшенні швидкості до 1 м/с (в залежності від відстані між тарілками – рис. 4.5); третій, не бажаний, режим – при швидкостях більше 1 м/с – це режим газових струменів і бризок.
Повернемось до рівнянь (4.58) і (4.59).
Найбільш інтенсивний режим роботи тарілок відповідає верхній границі, тобто коли В1 = 10, але із врахуванням можливого коливання навантажень по газу приймають В1 = 6 ...8 (крім ситчастих тарілок). Після визначення швидкості w1 повторно розраховують діаметр колони й вибирають найближчий за каталогом [10]. Потім розраховують дійсну швидкість газу w і перераховують коефіцієнт „В" за рівнянням
B = B1 (w/w1)2 (4.60)
Рекомендовані також наступні залежності для визначення швидкості газу:
Для ситчастих тарілок робочу швидкість можна розрахувати за рівнянням [6, 7]:
w = 0,05 (ρр/ρг)1/2. (4.61)
Для клапанних тарілок
, (4.62)
де G - маса клапану, кг; So - площа отвору під клапаном, м2; ξ - коефіцієнт опору, який можна прийняти таким, що дорівнює 3. За ГОСТ 16452 - 79 діаметр отвору під клапаном дорівнює 40 мм, маса клапану 0,04 кг; Fв - частка вільного січення тарілки, м2 / м2
Для ковпачкових тарілок гранично допустиму швидкість рекомендується розраховувати за рівнянням [1]:
w = , (4.63)
де dк - діаметр ковпачка, м; hк - відстань від верхнього краю ковпачка до вище розташованої тарілки, м.
Робочу швидкість газу для ковпачкової тарілки приймають на 15 - 20% менше гранично допустимої.