- •1 Програма курсовоого проектування
- •1.1 Загальні положення
- •1.2 Задачі курсового проектування
- •1.3 Виконання й оформлення курсового проекту
- •1.4 Захист курсового проекту
- •1.5 Керівництво курсовим проектуванням
- •2 Обсяг і структура курсового проекту
- •3 Зміст курсового проекту
- •3.1 Геологічна частина
- •3.2 Гірнича частина
- •3.3 Спеціальна (маркшейдерська) частина
- •«Проект побудови підземної маркшейдерської опорної мережі»
- •«Маркшейдерський облік об'ємів гірничих порід при добутку корисних копалин відкритим способом»
- •4 Вимоги до оформлення курсового проекту
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Пояснювальна записка
- •4.3 Текст
- •4.5 Таблиці
- •4.6 Список використаної літератури
- •5 Правила оформлення графічних документів
- •5.1. Загальні вимоги
- •5.2 Склад графічної частини
- •5.3 Основний напис
- •(Приклад для формату а1) Зміст, розташування і приклад заповнення основного напису Номери граф основного напису (рис.5.5) мають такий зміст:
- •5.4 Зміст графічної частини.
- •5.4.1 Креслення до спеціальної частини
- •Перелік літератури
«Маркшейдерський облік об'ємів гірничих порід при добутку корисних копалин відкритим способом»
-
Підрахунок об’ємів гірничих порід по маркшейдерським зйомкам.
-
Підрахунок об’ємів гірничих порід методом горизонтальних перетинів.
-
Для підрахунку об’єму даного блоку використовують тільки план блоку в масштабі 1:500 або 1:1000, на якому за допомогою планіметру визначають площу верхньої Sв та нижньої Sн основи блоку. Середню висоту височенних відміток відробленого блока Hср визначають як різницю середніх височенних відміток характерних точок верхньої та нижньої основи блоку (рис. 3.3.2 ).
Hср = , (3.3.2)
де Nв и Nн – число характерних точок.
Об’єм вийнятих порід визначають за формулою:
Vг= *Hср, (3.3.3)
де Sв – площа верхньої основи блока, Sн – площа нижньої основи блока.
Sв
Sн
Рис. 3.3.2 Підрахунок об’ємів гірничих порід методом горизонтальних перетинів.
На плані блоку проводять поперечні паралельні лінії 1,2,3, …, n на однакових довжинах L друг от друга. По всім цім лініям будують вертикальні розтини и планіметром вимірюють площини S1, S2,….Sn та їх перетини (рис.3.3.3).
S1
S2
L0 L1 Sn
Ln L0´
Рис. 3.3.3 Підрахунок об’ємів гірничих порід методом вертикальних перетинів.
Об’єм відроблених порід на даному блоці обраховують по формулі:
Vв=S1L0+L(S1++S2+S3+…..+Sn-1)+SnL0´ (3.3.4)
де L0 и L0´ – середні довжини от першого перетину S1 и останнього Sn перетину до границь блока.
1.3 Аналіз точності підрахунку вийнятих об’ємів гірничих порід в блоці.
Розходження між об’ємами, поліченими двома способами, знаходять по формулі:
𝚫V = 100% (3.3.5)
Розходження між об’ємами не повинно перевершувати значень, приведених у таблиці 3.3.2
Таблиця 3.3.2
Допустимі розходження між об’ємами, %
Об’єм вийнятих порід, тис. м3 |
До 20 |
20-50 |
50-100 |
100-200 |
200-500 |
500-1000 |
1000-2000 |
Більше 2000 |
Допустима відносна різниця об’ємів при контрольному перерахунку,% |
15 |
12 |
9 |
6 |
4 |
3 |
2 |
1,5 |
-
Визначення об’ємів гірничих порід по результатам зважування.
-
Маркшейдерський контроль добутку та вскриші.
-
Визначення остатків корисних копалин на складі.
-
Відповідальність за дотримання і контроль виконання вимог інструкцій.