9.1. Місце геостатистики в комп'ютерних технологіях

Зазвичай геостатистичні розрахунки виконуються з метою найбільш точної оцінки запасів руди при моделюванні родовища і його ділянок, блоків, а також для прогнозування якості рудопотоків майбутнього підприємства. Стандартна послідовність обробки геологічної інформації при цьому має вигляд:

А) введення в комп'ютер первинної геологічної інформації: параметрів буріння розвідувальних свердловин і просторового розміщення проб, даних випробування, топографії поверхні, геологічних профілів і планів, креслень мережі існуючих гірських виробок;

Б) перевірка і коректування введеної інформації;

В) статистична обробка даних;

Г) геостатистичне дослідження анізотропії мінливості масиву родовища і створення просторових моделей (варіограмних моделей) для кожної ділянки, рудного тіла родовища;

Д) геометризація рудних тіл родовища, поверхні топографії, різних геологічних поверхонь і зон;

Е) створення блокової моделі родовища; інтерполяція показників якості руди, фізико - механічних, гідрогеологічних та ін. характеристик масиву і літології;

Ж) оцінка запасів корисних копалини по родовищу, в т.ч. – оцінка витягнутих запасів.

З) проектування і планування гірничих робіт.

Пункт "г" є першим і найважливішим етапом геостатистичного дослідження родовища, на якому моделюється 3-х вимірна структура мінливості масиву. Від надійності отриманих тут моделей залежать результати всіх подальших етапів геостатистичних розрахунків.

Геостатистика далі може застосовуватися на всіх подальших стадіях дослідження і відпрацювання родовищ. Так при геометризації покладів іноді доводиться інтерполювати поверхні рудних тіл, топографії, тектонічних порушень.Особливо важлива роль геостатистики при інтерполяції показників якості руді і параметрів масиву в рамках блокової моделі родовища. В результаті цієї операції ми отримуємо найбільш достовірні оцінки всіх показників, що враховуються, для кожного елементарного блоку, що містить руду або породу. Окрім того, використовувані тут різні види кригінга дозволяють нам оцінити погрішність цих оцінок, що поки недоступно для будь-якого іншого традиційного методу інтерполяції.

Наступна стадія освоєння родовища - проектування.

На цьому етапі геостатистика застосовується для моделювання процесів вилучення руди з надр. Геостатистичний метод умовного моделювання дозволяє створити штучний 3-х вимірний масив з мінливістю, що відповідає отриманій варіограмній моделі і обліком реальних показників відібраних проб. На такій моделі можна "програти" різні варіанти технологічних параметрів гірничих робіт (висоту уступу, число вибоїв і їх продуктивність, напрям відпрацювання, послідовність виймання блоків ) і вибрати оптимальні проектні рішення.

Крім того, таке моделювання дозволяє оцінити ризик від непідтвердження геологічної інформації.

На цій же стадії зазвичай проектується система рудопотоків гірничого підприємства. Тут також можна використовувати геостатистику для розрахунку параметрів усереднених споруд, розміщення вибоїв видобутку і деяких інших елементів системи.

Нарешті, на стадії відпрацювання родовища геостатистику використовують для розрахунку елементів системи випробування якості продукції (руди), детальної оцінки запасів виймальних блоків, оптимізації розміщення свердловин експлуатаційної розвідки.

Дуже велику віддачу від використання геостатистики можуть отримати геологи, що займаються прогнозуванням, проектуванням розвідувальних мереж, оцінкою запасів на ранніх стадіях розвідки покладів.

Перелік можливостей геостатистики надзвичайно великий, тому кожен грамотний фахівець може знайти для себе ту область, де геостатистика дозволить йому отримати додаткову інформацію для ухвалення більш обгрунтованих рішень.