Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
история украинской культуры.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
16.11.2018
Размер:
427.52 Кб
Скачать

Тема 3. Ранні форми культури. Давні культури на терені України

Археологічні знахідки залишків культур палеоліту в Україні. Людина неандертальського типу в Україні.

Пам'ятки культури палеолітичних збирачів і мисливців на території України. Общинно-родовий лад – соціально-економічна основа культури первісного суспільства. Еволюція общини. Найдавніші пам’ятки пізньопалеолітичного мистецтва в Україні.

Форми спілкування й норми поведінки у первісному суспільстві. Первісний колективізм, єдність індивіда та общини. Жест і мова. Позамовні знаково-символічні засоби спілкування.

Привласнююче та продуктивне господарства. Неолітична революція. Міграції на початкових стадіях землеробської культури. Збільшення населення Землі. Перший суспільний розподіл праці. Етнічні спільності первісної доби. Плем’я як перехідна форма до політичної організації суспільства. Міграція племен. Найдавніші центри землеробської культури. Цивілізації Давнього Сходу. Технічні (винайдення плуга, колеса, гончарного колеса), комунікативні (системи писемності), художньо-символічні (архітектура, живопис, музика, релігійно-міфологічні та епічні пам’ятки) здобутки Межиріччя, Єгипту, Індії, Китаю, Іудеї. Значення культур найдавніших цивілізацій Сходу для розвитку світової та української культури.

Трипільська культура як вияв закономірностей доби неоліту на території України. Житла й поселення. Знаряддя праці. Культи. Поховання. Кераміка. Пластика малих форм. Мотиви й символіка прикрас.

Синкретизм як найважливіша характеристика первісної культури. Традиціоналізм первісної культури. Обрядова та ритуальна практика, її культурний зміст. Гуманізація ритуалів та культів як відбиток прогресу культури. Магія та магічна практика. Танок.

Міф як перша форма самосвідомості людини. Первинні форми релігії. Сюжети первісного мистецтва. Наскельний живопис. Перші спроби храмової архітектури. Культові статуетки (палеолітичні Венери). Кераміка. Опанування формою, лінією та кольором у прикладному мистецтві.

Культури кочовиків на території України: кіммерійці, скіфи, сармати, їх вплив на культуру землеробських племен.

Археологічні свідоцтва про племена, що мешкали на території Україні у I-II ст. н.е. Поселення міського типу III-V ст. Слов'янство у індоєвропейській праспільноті. Картина світу, релігійні та міфологічні уявлення стародавніх слов’ян.

Праслов’янське коріння української культури. Міграційна та автохтонна теорії етногенезу слов’ян. Гіпотези й дослідження М. П. Драгоманова, М. С. Грушевського, В. В. Хвойки та ін.

Слов’янська міфологія та її прояви в українській демонології і фольклорі. Картина світу стародавніх слов’ян. Традиційна архітектура й живопис. Вишиванки й писанки. Символіка кольору. Усна народна творчість. Звичаї та свята.

Зростання соціальної диференціації, виділення військової верхівки й посилення її влади. Утворення праслов'янських союзів племен. Формування стійкої опозиції праслов'янських племен (анти, венеди, склавіни, поляни) "кочовому степові".

Тема 4. Культура Київської Русі у цивілізаційному полі "Захід – Схід"

І. Антична культура її характер та внесок у розвиток світового культурного процесу.

Античність як тип культури.

Гомерівський або героїчний період історії Греції та розклад родового ладу. Архаїчний, класичний та елліністичний етапи розвитку культури Стародавньої Греції.

Поліс Стародавньої Греції як соціально-економічна основа античної культури. Подолання синкретизму античною культурою, його соціальна заданість. Наукові та технічні досягнення. Виникнення філософії. Міфологія та античне мистецтво. Найвидатніші пам’ятки античної літератури, архітектури, скульптури, живопису. Виникнення театру та його місце в житті античного суспільства. Основні елементи та категорії картини світу, етики та естетики стародавніх греків. Архітектурні стилі та канони мистецтва.

Антропоцентричний характер культури Стародавньої Греції. Формування уявлень про особистість, її свободу та відповідальність.

Культура Стародавнього Риму. Від республіки до Римської імперії. Римська література, театр, цирк. Видатні пам’ятки римської архітектури.

Культурна експансія Греції та Риму в європейському і середземноморському регіонах. Криза рабовласництва та виникнення й розповсюдження християнства.

Велике переселення народів. Занепад Римської імперії.

Центри античної культури у Північному Причорномор’ї, їх вплив на розвиток культури слов’ян.

Гуманістична сутність античної культури. Роль античної культури у становленні європейської цивілізації та всесвітньому культурно-історичному процесі.

ІІ. Культура західноєвропейського Середньовіччя.

Уявлення про Середньовіччя як про “перерву в історії” та обмеженість такої свіоглядно-методологічної позиції. Усвідомлення середньовічної культури новоєвропейським суспільствознавством. Феодалізм як всесвітньо-історична епоха у розвитку суспільства і культури. Християнство та його роль у становленні культури Середньовіччя. Етапи розвитку культури західноєвропейського Середньовіччя.

Феодальна роздробленість Європи. Формування народностей та новоєвропейських мов. Становлення верств феодального суспільства та його ідеології. Католицизм і папська курія. Визначальна роль релігійної свідомості та церкви в епоху Середньовіччя. Чернецтво й монастирі. Середньовічна картина світу й християнська теологія. “Вторинний синкретизм” як явище середньовічної культури. Символізм середньовічного мислення. Релігія, теологія, філософія, наука, мистецтво, література доби Середньовіччя. Романський та готичний стилі.

Співвідношення офіційної та народної культур в епоху Середньовіччя. Лицарський етос та його культура. Лицарство як моральний та естетичний ідеал доби. Середньовічний епос.

Зростання міст і бюргерський напрям у середньовічній культурі. Система виховання й освіти. Навчальні заклади Середньовіччя, виникнення університетів. Світська культура доби Середньовіччя: поезія трубадурів та менестрелів, література вагантів, куртуазний роман. Форми середньовічного театру.

ІІІ. Культура Візантії та її роль у цивілізаційній визначеності слов'янства.

Спадковість та антагонізм Середньовіччя та античної культури. Розподіл Римської імперії та підвищення Константинополя. Християнство як ідеологічна основа Візантійської імперії. Античні традиції в культурі Візантії. Візантійський художній стиль. Архітектура та мистецтво. Література. Храм св. Софії у Константинополі. Християнський храм як художня система.

Єдність християнського і світського мистецтва. Систематизація християнського богослов’я. Розвиток науки у Візантії.

Надетнічний характер культури Візантії. Економічні та політичні зв’язки зі слов’янським світом. Діяльність Кирила та Мефодія – слов’янських просвітителів і місіонерів. Вплив візантійської культури на розвиток культури Західної Європи та Київської Русі.

ІV. Культура Київської Русі як початковий етап становлення вітчизняної культури.

Союзи племен, що складатимуть етнічну спільноту Давньої Русі. Їх торговельні та політичні контакти з Візантією. Вплив візантійської культури на формування культури Київської Русі.

Культура Київської Русі як синтез язичницької та християнської культур. Верстви й стани феодального києво-руського суспільства. Зростання міст й посилення їхньої культурної ролі.

Співвідношення офіційної християнської та народної культур у Києво-Руській державі. Фольклорно-художні пам’ятки народної культури. Художні ремесла. Містобудування, архітектура, зодчество ХІ – першої половини ХІІІ ст.. Фреска й мозаїка. Видатні пам’ятки соціально-політичної та публіцистичної літератури. Літопис і епічна література. Філософська культура Київської Русі. “Руська правда” – свідоцтво формування правової культури. Чернецтво й монастирі Київської Русі, їх внесок у розвиток культури.

Монголо-татарська навала, її наслідки. Занепад культури Київської Русі. Посилення Галичини та північно-східних князівств. Галицько-Волинський літопис і пам’ятки писемності, архітектура й образотворче мистецтво. Вплив Галицько-Волинської держави на подальший розвиток культури України.

Історична роль і значення культури Київської Русі для формування культур слов’янських народів. Місце києво-руської культури у світовій культурі.