Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
micro_testy.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
16.11.2018
Размер:
922.62 Кб
Скачать

Тема. Аналіз споживчого вибору

  1. Метою споживача є максимізація:

а) граничної корисності;

б) загальної корисності;

в) середньої корисності;

г) різниці між загальною і граничною корисністю.

  1. Корисність – це:

а) кількість благ, які здатні задовольнити потреби споживача;

б) мінімальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага;

в) задоволення, яке отримує людина від споживання благ;

г) максимальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага.

  1. Корисність блага :

а) є суб'єктивно-психологічною оцінкою задоволення від споживання благ;

б) є різною для різних споживачів;

в) є різною для одного й того ж споживача залежно від інтенсивності потреби, ступеня її насиченості, запасу благ, періоду часу;

г) всі відповіді правильні.

  1. Кардиналістська теорія корисності:

а) не потребує кількісного визначення величини корисності;

б) не потребує порівняння корисності різних благ;

в) не вимагає незалежності корисностей різних благ однієї від іншої;

г) передбачає можливість визначення кількісної величини корисності.

  1. Загальна корисність – це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.

  1. Гранична корисність – це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.

  1. Гранична корисність – це:

а) додаткова корисність від споживання додаткової одиниці блага;

б) зміна загальної корисності набору товарів при зміні кількості певного блага на одиницю;

в) приріст загальної корисності у разі зміни споживання блага на одну одиницю;

г) всі відповіді правильні.

  1. Перша склянка „Живчика” приносить Іванові 18 ютилів корисності, друга – 12 ютилів. Його загальна корисність від трьох склянок дорівнює 38 ютилів. Гранична корисність третьої склянкицього напою:

а) 26 ютилів;

б) 6 ютилів;

в) 8 ютилів;

г) не може бути визначена на основі наявної інформації.

  1. Якщо MUа/Pа = 100/35 ютилів = MUb/Pb = 300/? = MUc/Pc = 400/?, то ціни благ b і с у випадку оптимуму споживача:

а) не можуть бути визначені на основі наявної інформації;

б) 105 грн і 140 грн, відповідно;

в) 105 грн і 175 грн, відповідно;

г) 100 грн і 200 грн, відповідно.

  1. Загальна корисність зростає, коли гранична корисність:

а) зменшується;

б) збільшується;

в) збільшується або зменшується, але є додатною величиною;

г) збільшується повільно.

  1. Між кривими загальної та граничної корисності існує геометричний зв'язок:

а) крива загальної корисності досягає максимального значення в точці, яка відповідає нульовому значенню граничної корисності;

б) нахил кривої загальної корисності показує величину граничної корисності;

в) за від'ємних значень граничної корисності крива загальної корисності відхиляється донизу, стає спадною;

г) усі відповіді правильні.

  1. Який з наведених нижче переліків значень загальної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?

а) 20, 15, 10, 5;

б) 20, 10, 10, 10;

в) 20, 30, 40, 50;

г) 20, 28, 34, 38.

  1. Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 200, 150, 150, 150;

б) 200, 230, 250, 260;

в) 200, 300, 400, 500;

г) 200, 150, 90, 40.

  1. П'ята порція морозива приносить вам менше задоволення, ніж перша. Це приклад:

а) дії закону пропозиції;

б) дії закону спадної граничної корисності;

в) наявності надлишку товару;

г) наявності дефіциту товару.

  1. Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) твердить, що:

а) відношення граничних корисностей благ до їхніх цін повинні бути рівні;

б) загальна корисність зростає зі зростанням споживання благ;

в) величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці певного блага зменшується до досягнення нульового значення в точці повного насичення потреби;

г) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці певного блага зменшується.

  1. Теорія індиферентності на відміну від теорії корисності:

а) передбачає можливість кількісного визначення величини корисності;

б) не вимагає кількісного вимірювання величини корисності;

в) не враховує суб'єктивної оцінки споживачем корисності благ;

г) не враховує бюджетних обмежень споживача.

  1. Припущення щодо транзитивності (перехідності) благ полягає у тому, що споживач, який вважає набір К привабливішим за М, а набір М привабливішим за набір Н:

а) віддасть перевагу набору К перед набором Н;

б)віддасть перевагу набору Н перед набором К;

в) буде байдужим у виборі між цими наборами;

г) не може зробити вибору без інформації про рівень його доходу.

  1. Криві байдужості - це криві:

а) однакової кількості двох благ;

б) однакового рівня корисності наборів двох благ;

в) однакового рівня доходу споживача;

г) однакових цін двох товарів.

  1. Криві байдужості мають такі властивості:

а) вони ніколи не перетинаються;

б) для абсолютної більшості благ є спадними;

в) криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з вищим рівнем корисності;

г) усі відповіді правильні.

  1. Форма і нахил кривої байдужості для одного споживача визначаються:

а) доходом і уподобаннями споживачів;

б) тільки цінами товарів;

в) тільки уподобаннями споживача;

г) уподобаннями споживача, цінами товарів та доходом споживача.

  1. Форма і нахил кривих байдужості залежать:

а) від ступеня замінності благ у споживанні;

б) від співвідношення цін товарів;

в) від уподобань споживача, його доходу та співвідношення цін товарів;

г) всі відповіді правильні.

  1. Граничний коефіцієнт заміщення одного товару іншим:

а) визначає, від скількох одиниць одного товару споживач повинен відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого без зміни рівня загальної корисності;

б) вимірює пропорції заміни одного товару іншим;

в) показує нахил кривої байдужості в певній її точці;

г) усі відповіді правильні.

  1. Граничний коефіцієнт заміщення товару Y товаром X показує:

а) міру зростання граничної корисності зі збільшенням споживання товарів X і Y на одиницю;

б) кількість товару Y, від якої споживач готовий відмовитись заради одержання додаткової одиниці товару X без зміни рівня загальної корисності;

в) додаткову кількість товару X, яку споживач може придбати за умови зростання доходу та незмінної кількості товару Y;

г) міру зростання загальної корисності зі збільшенням споживання товарів X і Y.

  1. Якщо два блага є абсолютними доповнювачами, наприклад, правий і лівий черевик, то:

а) граничний коефіцієнт заміщення є спадним;

б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;

в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній;

г) криві байдужості є висхідними.

  1. Якщо два блага є абсолютними замінниками, то:

а) граничний коефіцієнт заміщення є сталим;

б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;

в) криві байдужості мають вигляд горизонтальних прямих ліній;

г) усі відповіді неправильні.

  1. Якщо у випадку двопродуктового кошика споживач абсолютно байдужий до одного з цих продуктів, то:

а) його криві байдужості будуть прямими лініями;

б) загальна корисність його споживчого кошика визначатиметься корисністю другого продукту;

в) благо, до якого споживач байдужий, не впливає на зміну його корисності;

г) усі відповіді правильні.

  1. Якщо у випадку двопродуктового кошика одне з благ є антиблагом, то:

а) криві байдужості споживача є висхідними;

б) граничний коефіцієнт заміщення є позитивним;

в) криві байдужості є прямим лініями;

г) правильні відповіді а) і б).

  1. Бюджетне обмеження споживача утворюють:

а) тільки дохід споживача;

б) тільки ціни товарів, які він купує;

в) дохід споживача і ціни товарів;

г) дохід споживача, ціни товарів та їх корисності.

  1. Бюджетна пряма - це:

а) лінія рівної корисності;

б) лінія рівних видатків споживача.

в) лінія наборів двох товарів, доступних споживачу за певної величини грошового доходу;

г) правильні відповіді б) і в).

  1. Бюджетна пряма:

а) показує межу між можливим і неможливим для споживача;

б) показує компроміс, на який повинен піти споживач у виборі між двома благами;

в) визначає множину комбінацій двох благ, сума видатків на які не перевищує дохід споживача;

г) усі відповіді правильні.

  1. Точки перетину бюджетної лінії з осями координат характеризуються тим, що:

а) перебуваючи в цих точках, споживач не витрачає увесь свій дохід;

б) перебуваючи в цих точках, споживач витрачає весь дохід лише на один з двох товарів;

в) перебуваючи в цих точках, споживач взагалі не витрачає свій дохід;

г) їхнє положення не залежить від цін товарів.

  1. Бюджетна пряма:

а) має від'ємний нахил;

б) зміщується паралельно до попередньої зі зміною доходу споживача;

в) змінює нахил зі зміною ціни одного з товарів;

г) усі відповіді правильні.

  1. Нахил бюджетної прямої визначається:

а) кількістю споживаних благ;

б) співвідношенням граничних корисностей благ;

в) співвідношенням цін товарів;

г) співвідношенням цін товарів та доходу споживача.

  1. Пропорція можливого заміщення одного товару іншим на бюджетній прямій визначається:

а) нахилом бюджетної прямої;

б) відносними цінами цих товарів;

в) співвідношенням абсолютних цін цих товарів;

г) усі відповіді правильні.

  1. Положення бюджетної прямої не зміниться, якщо:

а) ціни двох товарів знизяться, а дохід у тій же пропорції зросте;

б) ціна товару X знизиться у стільки разів, у скільки ціна товару Y зросте за незмінного доходу;

в) ціни і дохід зміняться в одному напрямку і в однаковій пропорції;

г) ціна товару X зросте на стільки ж, на скільки знизиться ціна товару Y за незмінного доходу.

  1. Правило максимізації корисності полягає у тому, що:

а) споживач максимізує корисність, якщо розподіляє свій бюджет так, що гранична корисність на останню грошову одиницю видатків є однаковою для кожного виду благ;

б) корисність максимізується вибором такого споживчого кошика в границях бюджетного обмеження, для якого відношення граничних корисностей останніх одиниць кожного виду благ до їхніх цін однакове для всіх благ;

в) споживач максимізує корисність, якщо розподіляє свій бюджет так, що загальна корисність на останню грошову одиницю видатків є однаковою для кожного виду благ;

г) правильні відповіді а) і б).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]