1. Суть і види матеріальних запасів на підприємстві

1.1. Загальні відомості про матеріальні запаси

Матеріальні витрати складають значну частину всіх витрат на виробництво продукції, робіт, послуг. Тому виробнича програма підприємства може бути виконана тільки при умові своєчасного і повного забезпечення її необхідними матеріальними запасами.

Матеріальні запаси представляють собою предмети праці, які одноразово беруть участь в процесі виробництва і входять у речовій формі в продукцію, що виготовляється або використовується на обслуговування виробництва та управління.

Предмети праці, з яких виготовляється готова продукція і які входять в продукцію, що виробляється підприємством, відносяться до основних видів сировини і матеріалів. В різних галузях промисловості основні види сировини і матеріалів різні. Так, в машинобудуванні до основних видів сировини і матеріалів відносяться чорні і кольорові метали та їх сплави , лісоматеріали; в текстильній промисловості - шовк, бавовна, барвники; в будівництві - цемент, цегла, залізобетонні вироби, лісоматеріали, скло і т.п..

Сировина і матеріали, які безпосередньо не входять в готову продукцію або входять в речовій формі в готову продукцію в незначній кількості і в зміненому вигляді, але без яких процес виготовлення тої чи іншої продукції неможливий, відносяться до допоміжних матеріалів.

До допоміжних матеріалів відносяться:

а) матеріали, що забезпечують нормальне функціонування засобів праці або посередньо беруть участь в технології виготовлення виробів (паливо, мастильні матеріали, запасні частини для ремонту обладнання та інші);

б) матеріали, що споживають для забезпечення нормальних та безпечних умов праці (матеріали для освітлення, для відгородження);

в) матеріали , що у речовій формі входять в вироблену продукцію, але займають незначну питому вагу у собівартості готової продукції (фарби, лаки, деякі хімікати та інше ).

Паливо також відноситься до допоміжних матеріалів, але у зв'язку з особливим значенням палива у виробництві і великої питомої ваги у складі матеріальних запасів воно виділяється і враховується окремо від допоміжних матеріалів.

Забезпечення підприємства предметами праці здійснюється органами матеріально-технічного забезпечення.

Завдання матеріально-технічного забезпечення полягає у ритмічному і комплексному забезпеченні підприємства основними і допоміжними матеріалами, паливом, покупними напівфабрикатами, комплектуючими виробами, обладнанням, інструментом і іншими матеріально-технічними запасами, в організації раціонального їх збереження і використання, в скороченні часу обороту складських запасів [7].

Конкретний зміст цієї роботи полягає в:

- оцінці потреби підприємства в матеріальних запасах;

- вивченні якості планів матеріально-технічного постачання і аналізі їх виконання;

- характеристиці динаміки та виконання плану по показникам використання матеріальних запасів;

- визначенні системи факторів, виявленні причин відхилень від норм витрат матеріалів;

- знаходженні можливостей і резервів покращення використання матеріальних запасів;

- розробці заходів по реалізації виявлених резервів.

Джерелами інформації для аналізу матеріальних запасів є: план матеріально-технічного постачання; заявки, специфікації, наради, договори на постачання сировини і матеріалів; форми статистичної звітності №1-СН,

3-СН, 4-СН, 11-СНД2-СН про наявність і використання матеріальних запасів і №5-3 про витрати на виробництво та інші джерела інформації.

Аналіз використання матеріальних запасів повинен дати відповідь, наскільки ефективно і раціонально використовувались сировина, матеріали, паливо і інші матеріальні запаси в звітному періоді.

Оцінка ефективності використання матеріальних запасів в практиці аналітичної роботи і в економічній літературі здійснюється за допомогою різних показників та їх систем.

Найбільшого розповсюдження набули показники, в розрахунку яких використовується сума матеріальних витрат, а не матеріальних запасів. Це обумовлено тим, що в процесі споживання матеріальних запасів відбувається їх трансформація в матеріальні витрати, або, іншими словами, в широкому розумінні вартість використаних матеріальних запасів виражається матеріальними витратами, а рівень їх використання у виробництві -показниками, що розраховані виходячи з суми матеріальних витрат.

Для характеристики ефективності використання матеріальних запасів застосовується система узагальнюючих і часткових показників.

Найбільш поширеними узагальнюючими показниками використання матеріальних запасів є:

1. Матеріаломісткість продукції в загальному вигляді як відношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на одну гривню випущеної продукції.

Е^м=— (1.1)

ВП

де, М - сума матеріальних витрат, тис. грн.; ВП - об'єм продукції (робіт, послуг), тис. грн.

2. Матеріаловіддача продукції розраховується відношенням вартості продукції до суми матеріальних витрат і характеризує вихід продукції з кожної гривні спожитих матеріальних запасів.

МВ = Ш- (1.2)

М

3. Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції розраховується як сума матеріальних витрат до повної собівартості випущеної продукції.

ПВ = — -100% (1.3)

С

де, С - повна собівартість продукції (робіт, послуг), тис. грн.

Цей показник відображає не тільки рівень використання матеріальних запасів, але й структуру виробництва продукції, тобто є воно матеріаломістким чи ні.

4. Коефіцієнт використання матеріалів визначається шляхом ділення суми фактичних матеріальних витрат на величину матеріальних витрат, розрахованих виходячи із планових калькуляцій і фактичного випуску та асортименту продукції. Він відображає рівень ефективності використання матеріалів, додержання норм витрат матеріалів

^Мі

К = —±- (1.4)

в.м. _м

2

де, М] - сума фактичних матеріальних витрат, тис. грн.;

М₂ - умовна величина матеріальних витрат, розрахована виходячи з планових калькуляцій та фактичного випуску і асортименту продукції [11].

Коефіцієнт використання матеріалів може бути більше або менше 1. Якщо він перевищує 1, це свідчить про те, що фактична витрата матеріалів на окремі вироби була вища, ніж передбачено плановими калькуляціями. Якщо ж коефіцієнт нижче 1, це означає, що на підприємстві матеріали використовувались раціонально і економно [10].

Процес управління матеріальними запасами на підприємстві поділяється на декілька відокремлених процесів. Кожен функціональний підрозділ діє у відповідності з поставленим перед ним завданням і критеріями по збільшенню прибутку та мінімізації затрат. В цих умовах виникає необхідність комплексної оптимізації параметрів матеріальних запасів, коли забезпечується дійсний ріст ефективності постачальницько­збутових операцій. Досягти цього можна лише на основі застосування на підприємстві концепції логістики. її суть полягає в інтеграції виробництва, матеріально-технічного забезпечення, транспортування, інформатики та комунікації. Ця концепція трансформується в новий вид теорії управління виробництвом.

Досвід закордонних фірм показує, що існують різні підходи до формування структури органів управління матеріальними потоками. В цей же час можна виділити три різновиди структур, які мають найбільше застосування на практиці.

Основна увага приділяється забезпеченню тісного взаємозв'язку між постачанням та виробництвом, тобто акцент робиться на підвищення ефективності управління матеріальними потоками на етапах постачання і виробництва. Це забезпечується за рахунок створення нового спеціалізованого підрозділу, керівник якого контролює рух матеріального потоку від моменту закупки матеріалів до моменту передавання продукції на склад збуту. Структури такого типу найбільш широко використовуються на підприємствах, які випускають складну і матеріаломістку продукцію.

В другому випадку основну увагу приділяється впорядкуванню руху матеріальних запасів на етапах виробництва та збуту. Всі функції управління збираються в спеціальній службі. Керівник, який її очолює, забезпечує постійний зв'язок виробничих і збутових планів, оперативно розв'язує конфлікти та труднощі по цьому питанні. Такі структури отримали широке розповсюдження на підприємствах споживчого комплексу, а також на підприємствах, які випускають великий асортимент різновидної продукції і мають великі труднощі при доведенні її до споживача.

В третьому випадку в рамках підсистеми управління матеріальними запасами об'єднуються всі види діяльності по управлінню матеріальними запасами і запасами підприємства [6].