4. Суб'єкти міжнародного права та правове регулювання їх зовнішніх зносин.

В літературі існують різні визначення щодо носіїв суб'єктів міжнародного права. Ось деякі з них:

... Суб'єкти міжнародного права - це учасники міжнародних відносин, які мають права і обов'язки, котрі встановлені міжнародним правом (О. Ушаков).

... Суб'єкти міжнародного права можуть бути визначені як утворення, незалежні один від одного, не підпорядковані в сфері міжнародних відносин будь-якій політичній владі, котрі мають юридичну здатність до самостійного здійснення прав і обов'язків, встановлених міжнароднім правом (Г. В. Ігнатенко і Д. І. Фельдман).

... Носіями міжнародних прав і обов'язків виступають у першу чергу і головним чином держави (Ф. І. Кожевніков).

... До суб'єктів міжнародного права належать держави, які у своїх взаємовідносинах визнають себе юридична обов'язковими норми міжнародного права (Л. Оппейгейм).

... Суб'єкти міжнародного права - це носії міжнародних прав і обов'язків, які виникають відповідно до загальних норм міжнародного права або приписів міжнародних актів. Це також: особа (у збірному значені), поведінка якої прямо регулюється міжнародним правом і яка вступає чи може вступати у міжнародні публічні (міжвладні) правовідносини (С. В. Черниченко).

Всі ці дефініції не виходять за межі визнання держави як основного суб'єкта міжнародного права. В коло суб'єктів міжнародного права, але на обмежених умовах, визначених самими державами, вони зараховують також інші держави або утворені ними формування.

Основні суб’єкти міжнародного права:

- держава

- міжнародні організації (Міжнародний Суд ООН, ООН, МОЧХ та ін.);

- фізична особа (індивід) - транснаціональні компанії ( ТНК)

- нації і народності, які борються за самовизнання

- регіональні міжнародні організації (ОАД, ЛАД, ОАС, ОІК, АСЕАН, ОПЕК, ЄС, СНД та ін.)

В літературі з міжнародного права стверджується, що:

- всі міжнародні організації мають похідну або повторну правосуб’єктність;

- неурядові організації міжнародної правосуб'єктності не мають.

Основні ознаки міжнародної правосуб'єктності держави:

1. суверенітет

2. здатність укладати міжнародні договори

3. нести відповідальність тощо

Міжнародна правосуб'єктивність індивіда, тобто застосування до індивідів окремих норм міжнародного права - одна з реалій сучасного міжнародного життя.

Н. В. Захаров

Хоч нормативними суб'єктами міжнародного права с держави, вони можуть розглядати фізичних осіб як таких, що безпосередньо наділені міжнародними правами та обов'язками ,в цих межах робити їх суб'єктами міжнародного права.

Л.Оппейнгейм

Самостійна робота:

1. Інститути і галузі міжнародного права.

Інститут міжнародного права - це сукупність правових норм, що регламентують однорідні правовідносини.

Існування правових норм, що регулюють однорідні правовідносини, - явище, продиктоване необхідністю розрізнити правові норми за характером регульованих правовідносин.

Основні елементи інституту міжнародного права:

- власність

- відповідальність

- міжнародне визнання

- надання притулку

- суверенітет територіальних вод

- захист прав дитини та ін.

У сучасному міжнародному праві в процесі його розвитку спостерігається тенденція розростання окремих інститутів права і перетворення їх у галузі між­народного права.

Галузі міжнародного права:

- морське право;

- космічне право;

- право ЄС;

- повітряне право;

- торговельне право;

- економічне право;

- право міжнародної безпеки;

- право міжнародних і регіональних організацій;

- право міжнародних договорів;

- міжнародне право навколишнього середовища;

- міжнародно-правове регулювання збройних конфліктів боротьби зі

злочинністю та міжнародним тероризмом; - дипломатичне і консульське право тощо.

Міжнародне морське право - сукупність міжнародно-правових норм і принципів, які регулюють різні правовідносини суб'єктів міжнародного права, що складаються в процесі всебічного використання просторів і ресурсів світового океану.

Міжнародне космічне право - сукупність міжнародних принципів і норм, що встановлюють правовий регіон космічного простору, включаючи небесні тіла, і регулюють права й обов 'язки суб'єктів міжнародного права в процесі космічної діяльності.

Право ЄС - сукупність міжнародних принципів норм, які розглядають ЄС як міждержавне утворення особливого типу, як розмиту конфедерацію з тенденцією до переходу в унітарну державу нової формації.

Міжнародне повітряне право - сукупність норм, які встановлюють право на користування повітряним простором над державними та міжна­родними територіями, правила безпеки польотів і перевезення пасажирів та вантажу.

Міжнародне торговельне право - сукупність положень про митні тарифи, торгівлю товарами, торгівлю послугами, а також положень, що стоять на варті інтелектуальної власності, положень про процедури врегулювання торговельних спорів і контроль за торговельною політикою тощо.

Міжнародне економічне право - сукупність принципів і норм, які регулюють різноманітні економічні відносини, що носять міжнародний характер (торговельні, транспортні, виробничі, валютно-кредитні, науково-технічні тощо).

Право міжнародної безпеки - сукупність принципів і норм, що регулюють взаємодію держав у сфері забезпечення загального миру і безпеки, включаючи превентивну діяльність щодо міжнародного тероризму.

Головна ціль ООН і фундамент права міжнародної безпеки - звільнити прийдешні покоління від страхів війни. (Зі Статуту ООН)

Право міжнародних регіональних організацій - сукупність норм, що регулюють процес їх створення, діяльності і припинення існування, а також норм, що визначають їхній правовий статус і обсяг правомочностей.

Право міжнародних договорів - сукупність міжнародно-правових норм договірного і звичайного характеру, що регулюють відносини держав та інших суб'єктів міжнародного права у питаннях укладення, дії і припинення дії міжнародних договорів.

Міжнародне право навколишнього середовища - сукупність принципів і норм, що регулюють відносини між: його суб'єктами з приводу охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів на благо нинішнього і майбутніх поколінь.

Міжнародно-правове регулювання збройних конфліктів - сукупність норм спрямованих на гуманізацію збройних конфліктів, застосування воєнних засобів і способів.

Дипломатичне і консульське право - сукупність принципів і норм, що визначають правовий статус і режим діяльності дипломатичних пред­ставництв і консульств держав.