2. Предмет, об'єкт, особливості та функції міжнародного права.

Під предметом міжнародного права розуміють особливий вид соціальних відносин — міжнародні відносини, що мають міждержавний характер.

Предмет міжнародного права визначають як суспільні відносини, що виходить за межі як внутрішньої компетенції, так і територіальних кордонів дерзкое.

Г. М. Мелков

Предмет міжнародного права - це відносини міме акторами міждержавної системи.

Т. І. Гункін

Предметом міжнародного права є міжнародні правовідносини, які включають відносини між державами, між: державами та міжурядовими організаціями, між державами і міждержавноподібними утвореннями, між міжнародними міжурядовими організаціями.

Г. В. Ігнатенко

Об'єктом міжнародного права є також відносини. Але якщо "предметні" відносини встановлюються за суб'єктами та об'єктами, то "об'єкти відносини за певними благами (матеріальними і нематеріальними), з приводу яких вони розвиваються. І як суб'єкти права не можна вважати об'єктом міжправового регулювання, так само благо не є власне об'єктом міжнародного права. Воно виступає тим фактором, цінність матеріального чи нематеріального характеру, з приводу яких вони розвиваються.

Під об'єктом міжнародного права слід мати на увазі все те, з приводу чого суб'єкти міжнародного права можуть вступити в міжнародні правові відносини, які не належить виключно до внутрішньої компетенції держав і можуть виходити за межі території кожної конкретної держави.

К. А. Бекяшева

Відносини між державами - відносини незалежних одне від одного суверенних утворень ... є об'єктом міжнародного права.

Л.М. Шестаков

Під об'єктом права розуміється все те. на що скерована його дія, що воно покликане регулювати, до обслуговування чого зводиться його соціальна функція. У міжнародному праві таким об’єктом є ... міжнародні, а точніше міждержавні відносини. Від об'єкта міжнародного прана слід відрізняти предмет міжнародно-правового відношення, під яким розуміється все те, з приводу чого сторони вступають у правові відносини. Таким предметам можуть бути дії та утримання від дій (договір про співробітництво чи про ненапад) територія тощо.

І.І. Лукашук

Отже об 'єктом правовідносин можуть бути правові суспільні відносини. Ці відносини будуються на правах та обов’язках суб 'єктів правовідносин.

Особливостями сучасного міжнародного права є:

- заборона застосування сили і загрози силою, агресивних злодійницьких дій;

- мирне вирішення міжнародних конфліктів;

- відмова від концепції "міжнародне право - право цивілізованих народів ";

- гнучке поєднання універсального, загального, регіонального, локального і партикулярного регулювання міжнародних відносин;

- наявність ефективних механізмів створення, забезпечення і застосування міжнародного права;

- зростання питомої ваги норм, що стосуються прав і свобод людини;

- гуманізація міжнародного права, зменшення в ньому коефіцієнта статичності;

- розширення сфери міжнародного правового регулювання.

Специфіка міжнародного права:

1. особливий спосіб створення норм; у міжнародному праві - самими суб'єктами права (насамперед, державами), у внутрішньодержавному праві - законодавчими, виконавчими, а в деяких правових системах - і судовими органами;

2. особливі суб 'єкти права: в міжнародному праві - держави, міждержавні організації, народи і нації, що борються за незалежність (держави у стані утворення), державоподібні утворення і лише частково і в суттєво обмеженому обсязі фізичні особи; у внутрішньодержавних правових системах

- як правило, фізичні та юридичні особи, органи державної влади й місцевого самоврядування, політичні партії, громадські організації, інші соціальні об 'єднання;

3. особливі предмети права: в міжнародному праві - відносини між суб 'єктами міжнародного права; у внутрішньодержавному праві - відносини між суб'єктами національної системи права, які перебувають у межах юрисдикції конкретної держави;

4. особливі об 'єкти права: в міжнародному праві - міжнародні відносини, які складаються з приводу певних матеріальних і нематеріальних благ; у національному праві - внутрішньодержавні відносини, які складаються з приводу тих самих благ і благ, що перебувають цілком у межах юрисдикції конкретної держави;

5. особлива соціальна сутність права: норми міжнародного права мають загальнодемократичний характер; норми внутрішньодержавного права завжди збігаються із сутністю держави-правотворця;

6. особливий характер побудови системи права: міжнародне право - координаційна система права; внутрішньодержавні системи - субординаційні;

7. особливі джерела права: в міжнародному праві - міжнародний договір, міжнародний звичай, рішення міжнародних міждержавних організацій і деякі інші; у внутрішньодержавному праві — закони та підзаконні акти;

8. особливий порядок застосування примусу для дотримання норм міжнародного права: у міжнародному праві примус здійснюється самими суб'єктами права на індивідуальній чи колективній основі, на основі діючих принципів і норм у межах., зазначених чинними міжнародними договорами і звичаями; у внутрішньодержавному праві примус здійснюється тільки державними органами в межах повноважень, окреслених національним правом.

Функції міжнародного права. Поширеним є аналіз функцій міжнародного права лише за характером і напрямом його впливу на навколишнє середовище. Та більш аргументованим, на наш погляд, є визначення функцій міжнародного права, запропонований І. І. Лукашевичем.

Функції міжнародного права, запропоновані І. І. Лукашевичем:

1. зміцнення чинної системи міжнародних відносин (головна соціальна функція)

2. правове регулювання міждержавних відносин (головна юридична функція)

3. протидії існуванню і появі нових відносин та інститутів, які суперечать цілям і принципам міжнародного права.

4. інтернаціоналізація, що полягає в розширенні та поглибленні зв'язків між державами

5. інформаційно-виховна (забезпечення знаннями про зміст міжнародно-правових актів, вплив на формування міжнародно-правової свідомості та ін.)

Безумовно, всі названі функції міжнародного права гнучко взаємодіють між собою, доповнюють одна одну.