11

+Тема 1.1. Загальні положення про державу

Лекція – 2 год.

План

1. Походження, виникнення держави і права..

2. Теорії походження держави.

3. Поняття та ознаки держави.

4. Форма держави.

5. Поняття та ознаки правової держави.

Самостійна робота – 3 год.

План

1. Історичні типи держави.

2. Функції держави.

3. Поняття механізму та апарату держави.

4. Поняття та ознаки громадянського суспільства і його співвідношення з правовою державою.

Семінарське заняття – 1 год.

Основні поняття: держава, державний суверенітет, форма держави, форма держав­ного правління, форма держав­ного устрою, форма державно-правового режиму, функції держави, правова держава, громадянське суспільство, механізм держави, апарат держави.

1. Походження, виникнення держави і права.

Передумовами виникнення держави (загальні) теорія держави і права називає:

1. Економічні причини – це умови розвитку економічної системи, що спричинили необхідність державно-правової регламентації економічних відносин, це :

а) три великих суспільних поділи праці;

б) поява надлишкового продукту;

в)внутрішньо родова нерівність і поява приватної власності;

2. Політичні причини, що визначили необхідність вдосконалення владних повноважень, це :

а)неможливість існування родоплемінної організації суспільства за нових історичних умов;

б) поява соціальних груп з різноманітними інтересами і виникнення міжкласових конфліктів, а звідси неспроможність суспільної влади первісного ладу їх врегулювати та виник­нення держави як політичної організації публічної влади і можливістю здійснювати примус;

3. Соціальні причини – це умови, що спричинились ускладненням відносин між людьми, це :

а) ліквідація общинного колективізму;

б) поява соціальних суперечностей;

в) упорядкування відносин між людьми ;

4. Психологічні причини визначили особливості розвитку психіки та свідомості людей, це усвідомлення таких понять, як:

а) права та обов’язки;

б) відчуття провини.

5. Культурні причини – це умови, що визначилися рівнем духовного розвитку суспільства, це :

а) необхідність управління суспільством більш цивілізованими методами;

б) поява релігії соціально-неоднорідного суспільства та писемності.

Особливості формування державно-правових інститутів у різних народів:

Держава у різних народів формувалась не однаково. Окрім закономірних причин виникнення держав , що проявлялися у всіх народів були в окремих народів і специфічні причини, які Ф. Енгельс у своїй праці „Походження сім’ї, приватної власності і держави” назвав форми виникнення держави : а) афінська; б) римська; в) германська. Наприклад, класично із класових протиріч в середині родо­вого суспільства виникла держава у Стародавніх Афінах. У Стародавньому Римі особливості виникнення держави характеризуються боротьбою патриціїв (родової знаті) і плебеїв (прийшлого населення).

У німецьких народів важливим фактором виникнення держави було завоювання ними колишніх територій Римсь­кої імперії, яка на той час вже розпадалася. Для тримання в покорі населення завойованих територій німці ставили своїх намісників, що з часом перетворювалися на князів. Тому ці процеси спонукали прискорення розпаду первісно­го ладу у німців і утворення ранньофеодальної держави. У виникненні держави у народів Стародавнього Сходу важливу роль відіграла організація суспільних робіт при будівництві каналів.

Створенню держави у народів Центральної і Південної Америки (інки і майя) сприяло землеробство. У східнослов'янських племен, що групували­ся навколо Київського князівства, результатом виникнення державності було переродження органів військової де­мократії в державні органи. Особливістю виникнення державності у слов'ян і німців було те, що вони виникли як ранньофеодальні, минувши ра­бовласництво.

Таким чином, виникнення держави в результаті розпаду первісного суспільства мало свої передумови. Держава з'явилась там і тоді, де і коли суспільство розділилось на класи з протилежними інтересами. Отже, хоча у різних на­родів держава виникала по-різному, проте завжди в основі була класова боротьба.

Право, як і держава, виникло з огляду на необхідність управляти суспільними процесами, вчасно корегувати їх.

У суспільства з'явилася потреба в такому регулюванні, яке: по-перше, було б динамічнішим, ніж традиції і звичаї, що давало б змогу оперативніше реагувати на зміни, котрі відбуваються в суспільстві; по-друге, було б менш догматичним, ніж релігійні норми; по-третє, мало б під собою раціональне і логічне обґрунтування, що давало б змогу переконати в правильності запропонованої поведінки окремого індивіда. Отже, таке пояснення появи права свідчить як про становлення людської особистості, так і про розвиток суспільства. Та оскільки уявлення про "правильне" в різних людей (їх груп) різне, до того ж воно залежить від їх становища в соціальній структурі суспільства, не виключена можливість конфліктів навколо понять справедливого і правильного. Щоб не допустити цього, суспільство почало виробляти те, що прийнято називати "право", як приписи, забезпечені силою примусу.

Юридичне право - це задекларовані державою правила поведінки суб'єктів. Воно встановлюється чи санкціонується лише державою, тобто може виникнути лише за наявності держави.

Право - це система загальнообов'язкових, об’єктивних, формально визначених правил (норм) поведінки встановлених дер­жавою, спрямова­них на врегулювання суспільних відносин, і за недотримання яких застосовується державний примус.

Причини виникнення права:

1) переростання первісних звичаїв, традицій в юридичні норми:

2) правотворча діяльність компетентних державних органів чи посадових осіб;

3) перетворення рішень судових органів щодо конкретних справна загальну норму, що с обов'язковою для вирішений аналогічних справ (т.зв. прецедент).

Через право держава прагне впроваджувати в життя свою волю. Право, у свою чергу, встановлює межі державного втручання у життя громадян.