3.1. Сутність, зміст та завдання системи морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій)

Морально-психологічне забезпечення застосування військ організується і здійснюється на основі Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України, що введена в дію наказом Міністра оборони № 142 від 5 травня 1999 р., Засад підготовки і застосування Збройних Сил України на період 2006-2011 роки, що затверджені наказом Міністра оборони 10 липня 2006 року.

Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) - це один із основних видів всебічного забезпечення військ (сил), метою якого є формування та підтримка морально-психологічного стану особового складу, бойових та психологічних якостей, необхідних для успішного виконання бойових завдань.

Метою морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил) є формування та підтримка у особового складу високого морально-психологічного стану, необхідного для ефективного виконання бойових задач у складній бойовій, соціально-політичній та інформаційно-психологічній обстановці, яка різко змінюється, що обумовлює вирішення наступних основних завдань:

досягнення морально-психологічної переваги над противником;

підтримання правопорядку і військової дисципліни під час виконання бойових задач;

забезпечення психологічної стійкості особового складу;

надійний захист військ (сил) і населення країни від інформаційно-психологічного впливу противника;

створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування військ (сил).

Морально-психологічне забезпечення проводиться безперервно, цілеспрямовано і чим складніша та напруженіша обстановка, тим активніше. Воно планується і здійснюється диференційовано, в залежності від призначення і характеру операції (бойових дій), а також задач, які вирішують війська (сили). При цьому враховуються особливості особового складу і ступінь його підготовленості.

Морально-психологічне забезпечення здійснюється на стратегічному рівні (морально-психологічне забезпечення застосування Збройних Сил України), а також на оперативному, оперативно-тактичному та тактичному рівнях (морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил).

Як уже було вказано, проведення заходів МПЗ застосування військ спрямовано на формування та підтримку морально-психологічної переваги над противником, формування морально-психологічної готовності, створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування військ (сил) та здійснення морально-психологічного супроводу бойових дій.

Морально-психологічна перевага над противником досягається за умов, коли рівень морально-психологічного стану наших військ (сил) перевищують відповідний рівень противника. Це може характеризуватися перевагою за наступними показниками:

свідомим ставленням особового складу до причин, характеру, мети воєнного конфлікту та покладених на Збройні Сили завдань;

впевненістю в перемогу над ворогом в будь-яких умовах обстановки;

позитивним ставлення до дій військово-політичного керівництва держави;

високим ступенем розуміння необхідності виконання бойових завдань;

вірою в свої сили, підготовленість, майстерність, бойовий досвід;

повною довірою до своїх командирів;

впевненістю у товаришах та колективі, готовністю до взаємовиручки;

відсутністю сумніву в бойовій ефективності штатної зброї і бойової техніки;

психологічною стійкістю, подоланням страху перед поставленими бойовими завданнями.

Морально-психологічна готовність – це фактор реалізації морально-психологічного стану особового складу, показник, що характеризує наявну спроможність забезпечити вирішення покладених на війська (сили) бойових завдань.

Позитивні соціально-психологічні умови бойового застосування військ (сил) – це сприятливе ставлення переважної більшості населення країни, окремого регіону (району, міста, селища) до застосування військ (сил), яке проявляється через допомогу та висловлення підтримки громадян діям особового складу.

Морально-психологічний супровід бойових дій – це використання доцільних організаційних форм, окремих заходів, методів, засобів морально-психологічного забезпечення, які призначені забезпечити виконання отриманих бойових завдань.

Завданнями МПЗ застосування військ(сил) є:

а) в мирний час:

організація проведення морально-психологічної підготовки особового складу військ (сил);

організація військово-патріотичного виховання військовослужбовців та населення країни, інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо підвищення авторитету і престижу військової служби, збереження і розвиток національно-історичних та патріотичних традицій;

здійснення заходів щодо укріплення морально-психологічного стану і військової дисципліни серед особового складу;

здійснення заходів соціально-правового забезпечення особового складу та членів їх сімей;

організація морально-психологічного забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, миротворчих задач;

завчасне планування морально-психологічного забезпечення застосування військ(сил).

б) в надзвичайних ситуаціях:

цілеспрямоване морально-психологічне забезпечення військ (сил), які безпосередньо виконують бойові та інші задачі;

організація у взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування заходів щодо підтримання сприятливої морально-психологічної обстановки в районах дислокації та виконання задач військами (силами);

організація всебічного інформаційно-психологічного забезпечення дій військ (сил), а також роз’яснювальної роботи щодо захисту особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу;

організація заходів психологічної підготовки, психологічної допомоги та психологічної реабілітації військовослужбовців, які виконують бойові та інші задачі в умовах надзвичайної ситуації;

підготовка пропозицій для організації в Збройних Силах України державних заходів соціального захисту військовослужбовців – учасників виконання задач в умовах надзвичайної ситуації та членів їх сімей;

в) під час переводу військ (сил) з мирного на воєнний стан:

аналіз морально-психологічної обстановки, морально-психологічного стану військ (сил) та населення,

розробка пропозицій щодо морально-психологічного забезпечення;

уточнення плану морально-психологічного забезпечення застосування частин, з’єднань, об’єднань;

здійснення переводу всієї системи МПЗ з мирного на воєнний стан;

проведення комплексу виховних заходів щодо переводу свідомості військовослужбовців з мирного на воєнний час та забезпечення психологічної стійкості військ (сил);

організація і проведення інформаційно-пропагандистських акцій та інших заходів оперативно-тактичного масштабу щодо захисту особового складу військ (сил) і населення від інформаційно-психологічного впливу противника;

управління силами і засобами морально-психологічного забезпечення під час переведення військ (сил) з мирного на воєнний стан;

організація морально-психологічного забезпечення на пунктах управління військ (сил);

г) в воєнний час:

організація доведення і роз’яснення особовому складу мети і задач війни(конфлікту), політики України;

постійний аналіз морально-психологічної обстановки, підготовка пропозицій і забезпечення виконання рішень щодо підтримання психологічної стійкості військ (сил) і зниження психогенних втрат;

організація і управління морально-психологічним забезпеченням бойових дій (операцій) військ (сил);

координація морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил),

здійснення в повному обсязі захисту військ (сил) від інформаційно-психологічного впливу противника та інших заходів інформаційної боротьби які здійснюються в межах морально-психологічного забезпечення;

аналіз морально-психологічного стану і військової дисципліни серед особового складу, розробка пропозицій і організація виконання рішень щодо їх зміцнення у Збройних Силах України;

забезпечення функціонування в Збройних Силах України системи соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, яка передбачена законодавством України на воєнний час;

організація у взаємодії з органами місцевого самоврядування заходів військово-патріотичної роботи з цивільним населенням.

Взаємодія в інтересах МПЗ організовується і здійснюється з урахуванням особливостей обстановки і виконання військами (силами) бойових завдань.

Взаємодія організовується в штабі та на пункті (центрі) управління командувача (командира) з іншими військовими формуваннями та органами влади, які беруть участь в операції (бойових діях). Його організація починається з прийняття рішення на операцію (бойові дії).

При організації взаємодії у штабі особлива увага приділяється єдиному розумінню завдань МПЗ, способів і термінів їх виконання, визначенню сил та засобів, що використовуються в інтересах МПЗ, узгодженню порядку їх дій, визначенню порядку взаємного інформування відносно оперативної обстановки, соціально-політичної обстановки, морально-психологічного стану особового складу і заходів щодо його покращення. Можуть узгоджуватися інші питання, що безпосередньо впливають на ефективність МПЗ.

Взаємодія з органами державної влади, громадськими об’єднаннями організовується по питаннях взаємного інформування про обстановку, проведення спільних заходів щодо виховання особового складу, військово-патріотичної роботи з населенням, нейтралізації негативних факторів, що негативно впливають на МПЗ військ і населення прифронтової смуги, реалізації встановлених законодавчими актами соціальних гарантій і прав військовослужбовців та членів їхніх сімей, здійснення заходів щодо надання допомоги хворим, пораненим, проведення спільних культурно-дозвільних і

благодійних заходів для особового складу, використання місцевих телерадіоцентрів, поліграфічної бази, культурно-просвітницьких заходів з метою вирішення завдань МПЗ при підготовці та проведенні операції (бойових дій).

При взаємодії з органами особового складу Державної прикордонної служби здійснюється взаємний обмін інформацією про морально-психологічний стан військ противника і населення у прикордонній смузі, підготовку і можливі провокації противника в районі бойових дій, інформаційно-психологічні акції, що готуються противником, організацію та проведення спільних заходів, що направлені на підвищення морально-психологічної стійкості військовослужбовців і населення.

Взаємодія з органами Служби безпеки України організовується з метою попередження поширення панічних чуток, проведення спільних заходів в інтересах підвищеної пильності особового складу, збереження воєнної таємниці, захисту від інформаційно-психологічного впливу противника.

Взаємодія з органами виховної роботи внутрішніх військ та заступниками командирів (начальників) по роботі з персоналом МВС здійснюється з питань взаємного інформування про обстановку, спільного проведення заходів щодо вирішення завдань МПЗ, підтримання стійкого морально-психологічного стану військовослужбовців, які визначені для виконання задач територіальної оборони, знищення сил і засобів спеціальних операцій противника.

Взаємодія з підрозділами Міністерства з надзвичайних ситуацій організовується з питань взаємного інформування про обстановку, спільного проведення заходів, направлених на зниження негативного впливу на морально-психологічний стан військ (сил), наслідків руйнування екологічно небезпечних об’єктів в районі бойових дій.

Взаємодія із засобами масової інформації організовується з питань інформування населення і військ (сил) про обстановку, що склалася в районі бойових дій, об’єктивного висвітлення політичної мети війни, необхідності застосування збройних сил, протидії інформаційному та психологічному впливу противника, використання інформаційно-поліграфічної бази в інтересах МПЗ операції (бойових дій), що проводиться, пропаганди героїчних подвигів воїнів, бойових успіхів військ (сил), доведення інформації про антигуманні дії противника по відношенню до місцевого населення і військовополонених.

Взаємодія з громадськими та релігійними організаціями здійснюється з метою підтримання високого духовно-морального стану особового складу, державного патріотизму, вірності військовій присязі, військовому обов’язку, проведення спільних заходів, акцій милосердя і благодійності, надання допомоги пораненим і сім’ям загиблих.

При організації взаємодії здійснюється взаємний обмін інформацією про обстановку, аналізується її вплив на морально-психологічний стан особового складу, проводяться спільні заходи в інтересах зміцнення морального духу військ.

Основним змістом морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил) є:

мобілізація військовослужбовців на виконання конкретних бойових завдань, формування свідомого ставлення до них, прогнозування динаміки морально-психологічного стану військ (сил), збереження його стійкості та керованості;

досягнення високої бойової активності особового складу військ (сил), його спроможності витримувати нервово-психологічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дій психотравмуючих факторів сучасного бою;

прогнозування, профілактика та нейтралізація негативного інформаційно-психологічного впливу противника;

організація комплексного захисту психологічних (психофізіологічних) властивостей військовослужбовців, реабілітації психотравмованих.

Зміст морально-психологічного забезпечення залежить від:

завдань, що отримали війська (сили);

особливостей воєнно-політичної, оперативної обстановки, соціально-психологічних умов у районах їх бойового застосування;

морально-психологічного стану своїх військ (сил) і противника;

політичної мети війни (воєнного конфлікту);

конкретних завдань бойових дій (операції); наявних сил та засобів морально-психологічного забезпечення.

Мета морально-психологічного забезпечення досягається внаслідок узгодженого проведення заходів інформаційно-пропагандистського забезпечення та зв’язків з громадськістю; психологічного забезпечення; воєнно-соціальної та культурно-освітньої роботи; інформаційно-психологічної протидії.

Морально-психологічне забезпечення ґрунтується на наукових положеннях психології, психофізіології, соціології, правознавства та інших наук про людину. Воно організується і здійснюється як у мирний, так і у воєнний час, в єдиній системі виховання особового складу всіма органами військового управління.

Морально-психологічне забезпечення – це системне явище. Під системою розуміється сукупність елементів, які взаємодіють і становлять цілісне утворення, що має нові властивості, яких немає в її елементах. Елементу притаманні одна або декілька властивостей, які визначають його

місце у внутрішній організації системи. Водночас своє призначення він може виконувати тільки якщо взаємодіятиме з іншими елементами системи.

Виходячи з цього визначимо, що систему морально-психологічного забезпечення складає сукупність функціонально пов’язаних суб’єктів (сил), засобів, технологій, форм, що визначаються складовими МПЗ, та методик впливу на об’єкт ( особовий склад) з метою формування , підтримання та захисту його морально-психологічного стану, реалізацію духовної складової бойового потенціалу збройних сил необхідної для виконання бойових завдань.

З точки зору діяльнісного підходу до морально-психологічного забезпечення, основними структурними елементами цієї системи є мета, завдання, зміст, суб’єкти, об’єкти, методи, засоби, технології і методики та форми морально-психологічного забезпечення. Мета, завдання та зміст МПЗ вже розглянуті вище, тепер зупинимось більш детально на інших важливих елементах системи МПЗ, а форми МПЗ розглянемо нижче.

Головними взаємодіючими структурними елементами системи морально-психологічного забезпечення бойових дій є суб’єкти та об’єкти морально-психологічного забезпечення, які входять в його соціальну підсистему .

Від правильного їх визначення залежить ефективність системи морально-психологічного забезпечення виконання завдань за призначенням.

Керівництво морально-психологічним забезпеченням здійснюють Міністр оборони України, начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі видів Збройних Сил України, командувачі військ оперативних командувань, командири та начальники усіх рівнів відповідно до покладених на них завдань. Командувачі, командири (начальники) несуть відповідальність за формування та підтримку необхідних морально-психологічних і бойових якостей особового складу.

Майбутні органи особового складу повинні стати безпосередніми організаторами морально-психологічного забезпечення та відповідати за його стан. Під час планування та проведення заходів морально-психологічного забезпечення вони мають підтримувати постійну взаємодію зі штабами, іншими військовими формуваннями, з органами державної влади, громадськими об’єднаннями патріотичного спрямування.

Основними напрямками діяльності органів особового складу щодо організації морально-психологічного забезпечення застосування військ мають бути:

прогнозування, виявлення та оцінка можливих загроз у інформаційній та соціальній сферах, дестабілізуючих чинників і конфліктів, причин їх виникнення, а також можливих наслідків їх прояву;

морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил держави щодо надання допомоги органам державної влади у разі виникнення загрози порушення територіальної цілісності держави через проведення дій ззовні, які спрямовані на підтримку сепаратистських настроїв в окремих прикордонних районах держави;

морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил України щодо блокування державного кордону у разі загрози або початку воєнного конфлікту на території сусідньої держави з метою не допустити його розповсюдження на територію своєї держави;

морально-психологічне забезпечення відбиття локального вторгнення агресора на територію країни;

морально-психологічне забезпечення підготовки і проведення оборонної операції на випадок воєнного конфлікту обмеженого масштабу;

морально-психологічне забезпечення стратегічного розгортання Збройних Сил з початком повномасштабного воєнного конфлікту з метою відбиття агресії за підтримки з боку дружніх держав і міжнародних організацій;

морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил щодо надання допомоги населенню, органам державної влади та органам місцевого самоврядування в ході воєнного конфлікту та під час ліквідації його наслідків;

морально-психологічне забезпечення планових та оперативних заходів у рамках міжнародних систем безпеки, а саме, морально-психологічне забезпечення участі у миротворчих, рятувальних і гуманітарних операціях під егідою ООН, ОБСЄ та захисті національних інтересів за кордоном.

Тому неможливо навіть уявити, щоб проблемами удосконалення морально-політичного потенціалу України, формуванням морально-психологічного стану військовослужбовців Збройних Сил України та населення країни займалися люди випадкові, некомпетентні, які не мають навичок впливу на духовний світ людини, не володіють методами і засобами такого впливу.

Таким чином, до суб'єктів МПЗ разом з командирами, органами особового складу входять також штаби, начальники родів військ та служб, усі фахівці по роботі з особовим складом (працівники військових засобів масової інформації, юридичних органів, військові психологи, політологи, соціологи, культурологи, медики, священики…).

До об`єктів морально-психологічного забезпечення бойових дій відносяться військовослужбовці усіх категорій, військові колективи, працівники ЗС, сім'ї військовослужбовців, населення в районі дислокації та застосування військ (сил).

Методами морально-психологічного забезпечення є:

методи виховання та навчання,

адміністративно-розпорядницькі методи;

методи безперервного психологічного супроводу,

психодіагностичні методи,

методи саморегуляції, адаптації, психопрофілактики, психологічної допомоги, психологічної реабілітації та інші.

Розкриття сутності кожного із цих методів має розглядатися в суміжних дисциплінах, а саме - педагогіці, психології, соціології тощо.

З точки зору управлінського підходу системи МПЗ (як будь-яка соціальна система, що пов`язана з людьми та їх взаємовідносинами) складається з двох самостійних, але взаємопов'язаних підсистем: керованої і керуючої. До керованої належать усі елементи, які забезпечують безпосередній процес виконання завдань за призначенням. До керуючої — ті елементи, які забезпечують процес управління, тобто процес цілеспрямованого впливу на колективи людей у керованій системі (Мал. 1). Найважливішим елементом керуючої підсистеми є організаційна структура управління.

Зв'язок між керуючою і керованою системами здійснюється за допомогою інформації, яка служить основою для вироблення управлінських впливів і рішень, що надходять із керуючої системи в керовану, для виконання завдань морально-психологічного забезпечення і навпаки – для корекції рішень.

Система морально-психологічного забезпечення належить до самокерованих систем. В той же час, у процесі управління вона зазнає зовнішніх впливів. Зовнішні і внутрішні впливи в будь-якій системі тісно пов'язані між собою і взаємно зумовлюють один одного: чим більш значущий один, тим менший значущий другий.

Діяльність і розвиток системи МПЗ підпорядковані глобальній меті – формуванню достатнього рівня морально-психологічного стану особового складу для виконання завдань за призначенням, а її елементи і підсистеми – вирішують локальні завдання.

Говорячи про систему і сукупність її елементів, слід звернути увагу на те, що в самій системі морально-психологічного забезпечення і в її великих частинах (керованій і керуючій підсистемах) явно простежуються однорідні групи елементів, які утворюють своєрідні системи меншого рівня: технічну, технологічну, організаційну, економічну і соціальну (у вузькому розумінні).

Система зовнішніх впливів

соціально-політична та морально-психологічна обстановка, кліматичні, демографічні умови регіону