4.2. Сутність та зміст оцінки обстановки в інтересах планування та організації морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил)

Підставою для прийняття будь-якого рішення є відповідна інформація. Рішення стосовно морально-психологічного забезпечення приймається на підставі збирання, узагальнення та оцінки морально-психологічної обстановки, яка включає оцінку:

морально-психологічного стану своїх військ та населення;

суспільно-політичної, екологічної, природо-кліматичної обстановки в районі розташування та застосування військ;

інформаційно-психологічного впливу противника з урахуванням воєнно-політичної і оперативної (бойової) обстановки.

Розглянемо кожну із перерахованих складових оцінки морально-психологічної обстановки.

Морально-психологічний стан (МПС) – це цілісна, інтегрована сукупність морально-бойових якостей, поглядів та переконань, оціночних суджень та відчуттів, які домінують у свідомості військовослужбовців в даний час і в конкретних умовах. Він характеризується як стан психіки окремого військовослужбовця або психології військового колективу у визначений час і в конкретних умовах та проявляється у бойовій активності військовослужбовців, їх готовності до ведення бойових дій.

МПС виявляє якісну визначеність особистості, військового колективу, що характеризує спрямованість і динаміку психічних процесів, міжособистісних відносин у колективі й виступає конкретною формою прояву та реалізації морально-психологічного потенціалу держави і морально-психологічного духу армії та служить обов’язковою і важливою характеристикою боєготовності та боєздатності військ.

МПС відображає практичне ставлення військовослужбовців до факторів і явищ реальної обстановки, чим визначає морально-психологічну здатність особового складу військ до виконання того чи іншого бойового завдання.

МПС особового складу є метою й показником ефективності морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ і дозволяє зробити висновок про виконання цілого ряду завдань щодо:

мобілізації військовослужбовців на виконання поставлених завдань, формування адекватного ставлення до них;

досягнення високої організованості та активності особового складу, спроможності витримувати нервово-психологічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дій психотравмуючих факторів сучасного бою;

створення сприятливих соціально-психологічних умов застосування військ;

організації комплексного захисту психологічних (психофізіологічних) властивостей військовослужбовців;

підтримання правопорядку і військової дисципліни;

надійного захист військ і населення від інформаційно-психологічного впливу противника.

Як свідчить військова практика, в основі морально-психологічного стану особового складу лежить рівень сформованості морально-бойових якостей: моральних, військово-професійних та психічних (психофізіологічних).

На думку фахівців, саме ці якості є базовими для оцінки рівня сформованості морально-психологічного стану, морально-психологічної готовності особового складу до виконання поставлених завдань. Так, саме мотиви, рівень бойового досвіду та психологічна готовність визначають поведінку особового складу в умовах дії таких факторів бою, як небезпека, ризик для життя, раптовість, неочікуваність, новизна обстановки, дефіцит часу та інформації, втрата товаришів, значний дискомфорт і т. ін.

В цьому аспекті стрижнем, навколо якого ґрунтуються елементи, що визначають зміст МПС в цілому, є моральна свідомість. Вона існує у вигляді моральних норм, принципів, що склалися під впливом зовнішніх факторів, внутрішнього сприйняття, етичних категорій добра і зла, обов’язку, честі, совісті, гідності, мужності, героїзму тощо. Моральна свідомість знаходить своє відображення як прояв сукупності ідей, поглядів, почуттів, які домінують у свідомості особистості в даний момент і надають відповідної характеристики моральним можливостям людини, колективу.

Військово-професійні якості характеризують військово-професійну готовність особового складу (рівень військово-технічних знань, ступінь оволодіння своїм військовим фахом), ступінь змобілізованості, бойової майстерності особового складу, налаштованість та здатність військовослужбовців (військових колективів) до ефективного та якісного виконання своїх службових обов’язків, бойового завдання.

Психологічні якості (психофізіологічні) – визначають психологічну готовність до виконання поставлених завдань, рівень натренованості та здатності переносити значне як фізичне, так і психологічне навантаження.

Такий підхід дозволяє говорити про МПС особового складу, як про інтегральний показник морально-психологічної готовності військовослужбовців до виконання своїх службових обов’язків, поставленого бойового завдання.

Змістом МПС є сукупність моральних, політичних, правових, військово-професійних, естетичних, культурних цінностей, потреб та інтересів, цілей, поглядів та переконань, суджень, життєвих позицій військовослужбовців, які формують морально-психологічну готовність особового складу до бойового застосування. У МПС відображається рівень реального ставлення військовослужбовців до виконання поставленого завдання (факторів бою) та подій воєнного, політичного й морального характеру. Він виступає показником ступеня засвоєння особовим складом моральних цінностей та культурних традицій народу, суспільства, держави.

Під спрямованістю МПС пропонується розуміти в цілому ті чи інші сторони діяльності, ступінь зорієнтованості (згуртованості) військовослужбовців на виконання завдання, засоби і способи їх реалізації. Вона проявляється в готовності та намаганні особового складу вирішувати поставлене завдання. В спрямованості МПС особового складу відображаються детерміновані в підрозділі, частині та з’єднанні в цілому моральні, військово-професійні цінності, оцінки та зорієнтованість військовослужбовців. Визначений МПС може охоплювати весь особовий склад (підрозділу, частини, з’єднання), або його частину, ті чи інші категорії військовослужбовців. У зв’язку з цим важливою є така характеристика МПС, як ступінь його спільності.

Спільність МПС характеризує сферу, широту розповсюдження його домінуючого рівня серед різних категорій військовослужбовців у масштабі конкретного військового формування. Зрозуміло, що дієвість домінуючого МПС буде тоді вищою, коли він охоплює більше особового складу.

Важливою характеристикою МПС є рівень його сформованості, що визначається ступенем відповідності моральних цінностей, військово-професійних, психологічних та фізичних якостей, які були вже сформовані та які проявляються у військовослужбовців в конкретних умовах та обставинах бойової діяльності.

Стійкість МПС – це той чи інший ступінь його супротиву, здатності протистояти, не піддаючись негативному впливу, зовнішній соціальній та природній сферам, факторам та обставинам як внутрішнього, так і зовнішнього характеру широкого соціального плану (негативний вплив ЗМІ, економічної, політичної, криміногенної обстановки, негативний інформаційно-психологічний вплив противника у смузі відповідальності і т. ін.).

Окремою рисою МПС є динаміка, як рівень його функціонування (підйом, спад, апатія і т. ін.).

Виключно великий вплив на МПС, його стійкість та динаміку здійснює військово-професійна підготовка військовослужбовців, злагодженість дій бойових розрахунків, екіпажів, підрозділів, частин, їх матеріально-технічна забезпеченість, а також задоволеність особового складу рівнем харчування, речовим майном та іншими видами забезпечення, рівень укомплектованості, досвід дій в умовах бою та інших складних обставинах у ході виконання відповідного бойового завдання.

МПС кожного окремого військовослужбовця та військового колективу в цілому взаємопов’язані та взаємообумовлюють один одного. МПС особового складу військової частини безпосередньо впливає на зміст та динаміку дій конкретного підрозділу та окремих військовослужбовців в ході виконання бойового завдання. МПС має інтегральний характер, тому його не можна розглядати окремо від його носія. Разом з цим МПС особового складу – це не тільки сума морально-психологічних станів військовослужбовців, а й ті соціально-психологічні явища та процеси, що властиві даному військовому колективу, до яких можна віднести світоглядні позиції, моральні цінності, суспільні інтереси та свідомість, рівень злагодженості частин та підрозділів з'єднання, колективну думку, задоволеність різними сферами військової діяльності і т. ін.

Таким чином, управління МПС є нагальною проблемою і одним із основних завдань командирів (начальників) у процесі морально-психологічного забезпечення застосування військ.

Формування та підтримання МПС особового складу є складною проблемою, яка включає цілий комплекс питань, пов’язаних із психологією військових колективів та соціальних груп, соціально-психологічною структурою військових формувань, стилем керівництва, факторами зовнішнього та внутрішнього впливу, тощо.

МПС особового складу частин та підрозділів, виступаючи у вигляді своєрідного функціонування політичних, економічних, соціально-психологічних, ідеологічних та моральних потреб, є регулятором відносин, поведінки та діяльності. І тому, вирішення завдань щодо зміцнення бойового потенціалу Збройних Сил України, успішного оволодіння особовим складом зброєю та бойовою технікою, зміцнення військової дисципліни, організованості й правопорядку, підтримання високої бойової готовності та боєздатності неможливе без всебічного його аналізу і оцінки МПС.

В ході оцінки МПС особового складу та з метою якісної організації заходів МПЗ бою командуванню частини (з’єднання) необхідно визначити систему елементів (факторів), які в даній ситуації впливають на рівень сформованості МПС, обумовлюють морально-психологічну готовність та рівень боєздатності особового складу. Вони можуть бути матеріальними чи духовними, об’єктивними чи суб’єктивними, зовнішніми чи внутрішніми, загальними чи специфічними, прямими чи побічними, а також носити соціальний, економічний, політичний, військово-професійний характер і т. ін.

Виходячи з вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир (начальник) відповідає за стан військової дисципліни та морально-психологічний стан особового складу. Заступник по роботі з особовим складом, як безпосередній організатор морально-психологічного забезпечення, відповідає за оцінку МПС особового складу.

У зв’язку з цим, діяльність командира (начальника), заступника командира по роботі з особовим складом щодо аналізу та оцінки МПС може містити в собі такі моменти:

з’ясування прикладних цілей вивчення МПС особового складу;

визначення оптимальних джерел інформації про МПС, використання відповідних методів збору інформації;

виявлення об’єктивних і суб’єктивних факторів, що впливають на МПС особового складу.

Морально-психологічний стан вивчається з метою:

визначення рівня спроможності вирішення особовим складом бойових завдань;

прогнозування реакції і дій військовослужбовців при вирішенні бойових завдань;

проведення ефективних заходів з метою формування та зміцнення МПС особового складу;

кореляції управлінських рішень щодо організації морально-психологічного забезпечення застосування військ і т. ін.

Важливе місце у діяльності командування частин та з’єднань щодо оцінки МПС займає визначення джерел інформації. У процесі оцінки МПС можуть використовуватись наступні методи збору інформації:

бесіда з командирами, офіцерами штабів, заступниками по роботі з особовим складом, начальниками служб і т. ін.;

опитування різних категорій особового складу;

спостереження за конкретними військовослужбовцями, військовими колективами;

психологічна діагностика;

тестування, анкетування;

збір та аналіз незалежних характеристик;

соціометрія та упорядкування соціограм;

аналіз діяльності та т. ін.

Загалом, творче використання цих методів та методик у поєднанні з інформацією, одержаною від посадових осіб, дозволяє сформувати об’єктивне уявлення про МПС особового складу та диференційовано підійти як до планування та організації МПЗ, так і до оцінки його ефективності, що більш детально буде розкрито нижче.

Разом з тим, у висновках з оцінки МПС доцільно визначити:

загальну оцінку кількісно-якісного складу військ та їх морально-психологічного стану, рівень готовності особового складу (кожної категорії, частини (підрозділу)) до виконання завдань (дозволяє виконувати бойові завдання, обмежено дозволяє, не дозволяє);

сильні та слабкі сторони морально-психологічного стану особового складу за категоріями, частинами (підрозділами);

оцінка морально-психологічного стану підпорядкованих та приданих частин (підрозділів);

прогноз динаміки морально-психологічного стану особового складу на різних етапах виконання бойового завдання;

основні заходи щодо підтримки та підвищення морально-психологічного стану (що, як, коли робити та які сили і засоби залучити для зміцнення МПС особового складу).

Разом з необхідністю аналізувати та оцінювати морально-психологічний стан особового складу, не менш важливо вміти виявляти, вивчати аналізувати та оцінювати зовнішні фактори (суспільно-політичні, екологічні та природо-кліматичні умови) обстановки в районі розташування та застосування військ, що впливають на морально-психологічний стан особового складу, ефективність виконання поставленого бойового завдання.

З метою оцінки впливу суспільно-політичної обстановки на хід та наслідки бойових дій в районі (регіоні) розташування та застосування військ важливо проаналізувати такі чинники: соціально-економічну обстановку; політичну обстановку; етнічний та національний склад населення; релігійну обстановку; демографічну характеристику регіону; криміногенну обстановку;

стан охорони здоров’я; історико-культурне середовище; стан інформаційного простору тощо.

Соціально-економічна обстановка в регіоні (районі) визначається наявністю, функціонуванням та обсягом виробництва певних підприємств (гірничодобувних, металургійних, сільськогосподарських, переробних і т. ін.); формою власності цих підприємств та джерелами формування місцевих бюджетів; структурою, своєчасністю, а також повнотою наповнення місцевих та державних бюджетів, рівнем безробіття тощо.

Політичне життя (політична обстановка) в регіоні (районі) визначається тим, які в ньому за наявністю, чисельністю та активністю є політичні партії; яка кількість населення підтримує рішення щодо застосування військ та їх діяльність; представники яких партій домінують у місцевих органах влади та очолюють їх. Дуже важливе значення при цьому може мати наявність політичних розбіжностей між місцевими та центральними органами влади, особисті якості та спрямування (амбіції) місцевих політичних діячів, їх ставлення до дій Збройних Сил, ступінь впливу на них відповідних керівників політичних партій та народних депутатів. Суттєво впливати на політичну обстановку будуть позиції та дії масових громадських організацій, особливо студентських, профспілкових, ветеранських, національних, культурно-освітянських, екологічних та ін.

Під національно-етнічним складом населення регіону слід розуміти не лише відсоток мешканців кожної національності, а також і конфігурацію їхнього розселення, місця компактного проживання. Велике значення має рівень їх національної згуртованості (наявність національно-культурних товариств чи національних політичних партій), взаємостосунки між людьми різних національностей та ставлення їх до рішення щодо застосування Збройних Сил, до дій військовослужбовців. Картина міжнаціонального життя буде неповною, якщо не буде відомостей про світських та духовних лідерів кожної національності регіону, їх особисті якості та позиції стосовно конфліктуючих сторін, характер зв’язків із земляцтвами в інших регіонах держави та за її межами.

Для визначення релігійної обстановки в регіоні необхідно проаналізувати кількість віруючих кожної конфесії та конфігурацію їх розташування; кількість та місце знаходження монастирів, соборів, церков, молитовних будинків та інших культових споруд; кількість, чисельність та центри релігійних громад; які з релігійних громад зареєстровані і діють офіційно, а які ні; фінансово-економічні можливості конфесій та рівень їх зв’язків з іншими регіонами та державами. Велике значення для оцінки релігійної обстановки та її впливу на виконання бойових завдань має інформація про ставлення кожної конфесії до центральної та місцевої влади, збройного захисту держави та її Збройних Сил; знання особистих якостей місцевих релігійних лідерів, позиції церковних ієрархів та їх ставлення до тих чи інших політичних партій, дій Збройних Сил України у конкретній ситуації тощо.

Загалом оцінку релігійної обстановки доцільно здійснювати за наступною методикою:

1. Оцінка релігійної обстановки у своїх військах:

віросповідання та кількісне співвідношення особового складу (яка віра і скільки у відсотках);

аналіз ставлення віруючих різних конфесій до виконання своїх обов’язків;

прогнозування залежності морально-психологічного стану військ від конфліктів на релігійному ґрунті (міжконфесійні протиріччя);

можливість консолідації військовослужбовців на основі релігійних поглядів.

Оцінка релігійної обстановки у військах противника:

стан віросповідань, наявність спеціальних служб та організація роботи з віруючими;

передбачення можливостей противника щодо ведення релігійної пропаганди на наші війська;

заходи контрпропаганди в наших інтересах.

Оцінка релігійної обстановки в регіоні (ТВД, ОЗ):

характеристика спрямованості основних конфесій, їх ставлення до служби в Збройних Силах України, до захисту Батьківщини, дій Збройних Силах;

ступінь впливу релігій на релігійність населення регіону;

характер стосунків державних органів влади, політичних партій, громадських організацій та рухів з релігійними конфесіями;

прогнозування змін релігійної обстановки в кризовий період та з початком бойових дій;

знання місць знаходження культових релігійних споруд;

контроль за збереженням релігійних споруд, які знаходяться під захистом Міжнародного гуманітарного права, від руйнувань під час бойових дій;

варіанти заходів, що пропонуються для проведення з особовим складом, які забезпечують свободу віросповідання військовослужбовців усіх категорій (організація душпастирської роботи).

При аналізі й оцінці демографічної характеристики регіону слід проаналізувати щільність його заселення загалом та місця найбільш компактного проживання національно-етнічних меншин. Це має суттєве значення для визначення мобілізаційних можливостей та можливостей організації заходів щодо інженерного обладнання місцевості і т. ін. Для розрахунків та проведення відселення, евакуації населення важливе значення має інформація про наявність та місце розташування біженців, інші статистичні дані.

Криміногенна обстановка в регіоні тісно пов’язана з соціально-економічною та характеризується динамікою статистичних показників місцевих органів МВС, СБУ та прокуратури. Особливу увагу слід звертати на наявність організованої злочинності та її активність, можливостей створення озброєних бандформувань, кількість та якість зброї у бандитів. Необхідно знати місця розташування установ відбування покарань, категорію та кількість тих, хто утримується під вартою, хто та що планує з ними робити в разі ведення бойових дій. Для оцінки можливого впливу криміногенної обстановки на хід бойових дій командир повинен прогнозувати можливість проникнення злочинності у війська, зміну характеру та масштабів її поширення, здатність правоохоронних органів тримати її під контролем.

Аналіз стану охорони здоров’я в регіоні необхідно робити з метою прогнозування якості мобілізаційних ресурсів, фізичного стану військовослужбовців, проведення заходів щодо зміцнення здоров’я та підвищення морально-психологічного стану особового складу. У тісній взаємодії з управліннями (відділами) охорони здоров’я державних адміністрацій начальник медичної служби та заступник по роботі з особовим складом мають усвідомити які захворювання поширені в регіоні, якими чинниками вони викликані, які сили та засоби в регіоні можна задіяти не лише для лікування поранених та хворих, а і для надання допомоги психотравмованим та їх реабілітації. Дуже велике значення має оцінка та прогноз розвитку санітарно-епідемічної обстановки в регіоні, наявність та канали постачання протиепідемічних засобів.

Історико-культурне середовище в регіоні застосування військ визначають історичні, особливо, воєнно-історичні події, що відбулися на його теренах; матеріальні та духовні ознаки, якими вони зафіксовані (меморіали, музеї, пам’ятники, унікальні старовинні дерева, пам’ятні дошки, тощо), ставлення місцевого населення до цих подій та пам’ятників. Ці знання необхідні командирові для вибору власної поведінки у спілкуванні з мешканцями району, визначення завдань морально-психологічного забезпечення військ та інструментарію впливу на свідомість і почуття військовослужбовців та місцевого населення.

Під час аналізу історико-культурного середовища велике практичне значення мають: наявність та спрямованість закладів культури (театрів, кінотеатрів, будинків культури, виставок, бібліотек, музеїв, концертних залів, цирків; творчих спілок, хорових, танцювальних та інших професійних і самодіяльних колективів), можливість їх задіяння з метою задоволення культурних та духовних потреб військовослужбовців, вплив на їх морально-психологічний стан. У взаємодії з місцевими органами влади, керівниками цих організацій та установ, представникам органів по роботі з особовим складом необхідно створювати та організовувати роботу у військах агітаційно-концертних бригад (груп), пересувних виставок, сольних концертів тощо, використовувати їх приміщення для проведення заходів морально-психологічного забезпечення.

Інформаційний простір регіону характеризують технічні можливості розповсюдження та тиражування загальнодержавних програм і видань (наявність теле- та радіостудій, ретрансляторів, зон стійкого прийому сигналів інших телерадіостанцій, друкарських комплексів, здатних через засоби зв’язку прийняти та надрукувати тиражі газет тощо); творчі та технічні можливості виготовлення і розповсюдження власного інформаційного продукту (теле-, радіостудії і редакції та їх передавачі, редакції газет і журналів та їх друкарні). Особливу увагу треба приділяти аналізу розвитку та впливу Інтернету; кількості та складу користувачів його послуг, в першу чергу провайдерів; можливості противника поширювати свою теле-, радіоінформацію не лише через стаціонарні передавачі, а й через пересувні теле-, радіопередавачі батальйонів загальної і безпосередньої підтримки, розповсюдження друкованої продукції; можливості щодо захисту інформаційного простору району (наявність і можливості засобів встановлення перешкод та електронне придушення теле-, радіопередач, можливість контролю центрів отримання та розподілу друкованої продукції, ін.). Особливу увагу слід приділяти виробникам місцевого інформаційного продукту, тому, яку ідеологію вони поширюють, політичні уподобання їх керівників та засновників.

Такий аналіз потрібен не лише для визначення завдань та напрямків інформаційно-психологічної протидії, а й у випадку введення в регіоні правового режиму воєнного стану.

Екологічний стан району оцінює начальник служби РХБЗ. Саме він визначає розташування небезпечних виробництв та об’єктів, характер та ступінь їх безпеки; розраховує площі (зони) затоплення, забруднення, руйнування та втрати населення і військ в тих чи інших випадках. На підставі зазначених розрахунків заступник командира по роботі з особовим складом визначає, який це буде мати психологічний вплив на населення та війська, прогнозує кількість психогенних втрат, визначає, які фактори екологічного стану та в який спосіб противник може використати з метою дезінформації населення та наших військ, посилення інформаційно-психологічного впливу.

В ході оцінки природо-кліматичної обстановки оцінюються: кліматичні особливості місцевості, можливість виникнення надзвичайних природних явищ (затоплення, землетруси, шквальні вітри, снігопади та замети), що можуть вплинути на боєздатність військ (маневр, управління, інженерне забезпечення шляхів та бойових позицій, фортифікаційне обладнання…)

У висновках із оцінки суспільно-політичної обстановки в районі бойових дій необхідно відобразити:

1. Ставлення місцевого населення до війни (бойових дій), своїх військ і до військ противника, як це може впливати на хід бойових дій, пропозиції з цих питань. При цьому мова йде не про визначення світоглядної орієнтації населення, а про аналіз та визначення верств населення, які будуть повністю підтримувати свої війська, а які будуть налаштовані вороже або байдуже.

2. Які чинники суспільно-політичних умов будуть сприяти виконанню завдань військами, а які ніяк не зможуть впливати, або будуть перешкоджати; за рахунок яких заходів можна нейтралізувати чи зменшити негативний вплив суспільно-політичної обстановки в районі на ефективність виконання поставленого бойового завдання.

3. Можливу зміну суспільно-політичних умов в регіоні під час виконання бойового завдання.

4. На що потрібно звернути особливу увагу у роботі з населенням, чим та як можна вплинути на покращення ставлення місцевого населення до діяльності наших військ, на стабілізацію суспільно-політичних умов; які заходи для цього необхідно провести негайно.

5. Можливий вплив екологічних та природо-кліматичних умов на морально-психологічний стан особового складу, ефективність виконання ним поставлених бойових завдань.

При оцінці інформаційно-психологічного впливу противника оцінюють склад сил психологічних операцій противника, тактико-технічні характеристики (показники) засобів впливу, їх уразливість, основні канали розповсюдження інформації, можливі об’єкти впливу, інформаційно-комунікаційна мережа нашої країни в районах розташування та застосування військ, можливість її використання в інтересах інформаційно-психологічного захисту, наявність технічних засобів протидії впливу противника на наші війська.

У висновках із оцінки інформаційно-психологічного впливу противника разом з вишеперерахованою інформацією доцільно відмітити: джерело та зміст інформації; аудиторію (категорію особового складу), на яку спрямована дана інформація; сили, засоби (ЗМІ), які застосовуються противником в інтересах інформаційно-психологічного впливу на наші війська та їх тактико-технічні характеристики; ефективність інформаційно-психологічного впливу противника.

Загалом, усі названі чинники щодо морально-психологічного стану своїх військ та населення, суспільно-політичної, екологічної, природо-кліматичної обстановки в районі розташування та застосування військ, інформаційно-психологічного впливу противника необхідно відображати в пропозиціях до рішення командира на бій, розпорядженні з морально-психологічного забезпечення, плані морально-психологічного забезпечення (графічно) та пояснювальній записці до нього.

Оволодіння командирами (начальниками), органами особового складу методикою аналізу та оцінки морально-психологічної обстановки дозволить об’єктивно підійти до організації та планування морально-психологічного забезпечення, приймати обґрунтовані та виважені організаційно-управлінські рішення, що в свою чергу буде сприяти підвищенню ефективності морально-психологічного забезпечення в цілому, про що йтиме мова у наступному питанні цієї лекції.