5.2. Особливості організації морально-психологічного забезпечення застосування частин, з’єднань Збройних Сил України у різних видах бою

Використання сил і засобів, тих чи інших форм і методів морально-психологічного забезпечення залежить від форми бойового застосування з’єднань та військових частин.

Морально-психологічне забезпечення маршу здійснюється з урахуванням: бойового завдання; конкретних умов морально-психологічної, соціально-політичної обстановки у регіоні, через який пересуваються війська; морально-психологічного стану особового складу; характеру вогневого впливу противника; характеру місцевості та терміну часу.

Морально-психологічне забезпечення маршу спрямовується на:

• своєчасне прибуття в зазначений район, готовність до розгортання у бойовий порядок і ведення бойових дій;

• роз'яснення задач маршу, мобілізацію військовослужбовців, особливо водіїв, на якісну підготовку бойової техніки та озброєння до маршу;

• чітке виконання дисципліни маршу і організованості, заходів маскування, сигналів управління;

• підтримання постійної високої бойової готовності до можливого нападу противника і відбиття його ударів, до сміливих та рішучих дій щодо знищення противника у зустрічному бою.

В період підготовки до маршу: визначається мета і завдання морально-психологічного забезпечення маршу; організовується оперативне, бойове, суспільно-політичне інформування особового складу; планується і організовується психологічна підготовка всіх категорій особового складу до маршу, звертається увага на спеціальну і цільову психологічну підготовку водіїв, бойової охорони; організовується протидія інформаційному впливу противника, своєчасне його виявлення і роз'яснення особовому складу бойових і вантажних машин цілей, форм та методів цього впливу.

Успіх маршу в значній мірі залежить від всебічної підготовки особового складу водіїв. Тому для водіїв плануються спеціальні заняття з таких питань: знайомство з обстановкою та отриманою задачею, відповідальність водіїв щодо якісного проведення маршу, вивчення маршрутів висування колон і порядок руху, підготовка бойових і вантажних машин до маршу; знання сигналів та команд, дисципліна маршу, прийоми саморегуляції та вольової мобілізації, психологічні тренінги, труднощі маршу та способи їх подолання, заходи безпеки в період маршу, особливості водіння вночі.

Морально-психологічне забезпечення в ході маршу спрямовується на: виконання особовим складом своїх функціональних обов'язків, успішну роботу водіїв бойових та вантажних машин; підтримку встановленої швидкості руху, відстані, інтервалів; підтримку високого морально-психологічного стану військовослужбовців; організованості та дисципліни, постійної пильності і бойової готовності до виконання завдань зустрічного бою. Під час маршу оперативно доводяться до військовослужбовців зміни в о6становці; нарощується робота щодо пропаганди бойового досвіду; організується інформаційне забезпечення особового складу; проводиться вивчення настроїв особового складу, моніторинг морально-психологічного стану особового складу.

Морально-психологічне забезпечення самого маршу здійснюється безпосередньо під час пересування колон, в бойових і вантажних машинах, при організації відпочинку. Це обумовлює деякі його специфічні форми та методи. Однак, вирішальне значення завжди має особистий приклад командирів, бойового активу, їх особистий вплив на військовослужбовців в кожному екіпажі, обслузі, відділенні.

Таким чином, головні зусилля морально-психологічного забезпечення маршу зосереджуються на вихованні відповідальності командирів, начальників, всього особового складу за ретельну підготовку до здійснення маршу будь-яким способом, забезпечення своєчасного прибуття військової частини (з’єднання) у визначений район в готовності до виконання отриманої задачі. Особлива увага надається підтриманню дисципліни маршу, готовності особового складу до ведення бойових дій в умовах будь-якої обстановки, високої пильності військовослужбовців з’єднань (частин) протиповітряної оборони, чіткості в роботі загонів забезпечення руху і підрозділів комендантської служби.

Виходячи з особливостей оборонного бою, мета морально-психологічного забезпечення оборони полягає у формуванні та підтримці у особового складу високих морально-психологічних та бойових якостей, стійкості, витримки та ініціативи, активності, готовності виконати бойовий наказ за будь-яких умов обстановки, створення в короткі строки системи вогню, своєчасне інженерне обладнання рубежів і позицій оборони, нанесення втрат противнику та створення умов для переходу до контрнаступу.

Сприйняття і оцінка особистістю оборони має певні особливості. Окремими військовослужбовцями вона сприймається як наслідок переваги противника, втрата бойової активності. В зв’язку з цим у свідомості військовослужбовців можуть виникати негативні асоціації, які можуть привести до:

• зростання невпевненості в свої можливості, сили, компетентність командирів, зниження їх ролі і авторитету;

• зниження морально-психологічного стану особового складу, поява настрою невдоволення, зниження військової дисципліни;

• підвищення впливовості чуток, пліток, інформаційно-психологічного впливу противника.

Небезпека, неадекватне сприйняття бойових дій в обороні можуть привести до прояву у військовослужбовців страху, паніки і, як наслідок, залишення бойових позицій. Сильний вогневий вплив зі сторони противника, який намагається прорвати оборону, веде до втрати зв’язку з підрозділами, росту ізольованості окремих груп воїнів, до появи осіб з симптомами „психології оточенця”.

До специфічних факторів і особливостей бойової діяльності, які необхідно враховувати при організації морально-психологічного забезпечення бойових дій в обороні слід віднести:

- стан відносного самозаспокоєння, розслабленості (особливо після активних наступальних дій), бажання пересидіти (“окопна хвороба”);

- збільшення обсягу фізичного навантаження на особовий склад за короткий термін (необхідно за короткий термін обладнати район оборони);

- сам оборонний бій викликає у особового складу почуття пригніченості, психічної неврівноваженості (стан очікування, невизначеності, вплив переважаючих сил противника);

- сприятливі умови для противника щодо здійснення психологічного впливу на війська що обороняються.

Заходи морально-психологічного забезпечення оборонного бою повинні бути спрямовані на: мобілізацію особового складу військ (сил) на відбиття повітряного нападу противника; підтримання високої морально-психологічної стійкості особового складу в умовах використання противником високоточної зброї (зброї масового ураження); активізацію зусиль особового складу на створення в стислі строки надійної оборони, ефективної системи вогню і загороджень, інженерне обладнання рубежів, позицій, районів оборони, повне використання захисних ознак місцевості, проведення заходів по маскуванню; роз’яснення військовослужбовцям завдань щодо завдання поразки угрупованням військ противника при їх висуванні, розгортанні та переході у наступ, ведення стійкої і активної оборони, утримання зайнятих рубежів (районів, смуг) оборони, недопущення прориву противника у глибину, висадку його повітряних та морських десантів; підтримання у особового складу мужності, завзятості та високої дисципліни; виховання свідомого розуміння необхідності завзято обороняти зайняті позиції і при будь-яких обставинах не залишати їх без наказу старшого командира; підсилення морально-психологічного впливу на особовий склад з’єднань і частин, які обороняють найбільш важливі райони, від утримання яких залежить стійкість оборони, а також частин, які ведуть бій у оточенні; вивчення сильних і слабких сторін противника, роз’яснення їх особовому складу; проведення роботи з особовим складом з’єднань і частин другого ешелону й резерву по його підготовці до рішучих дій щодо знищення угруповань противника, що вклинились або прорвались; створенню високого наступального пориву у військовослужбовців, які беруть участь у контрударах, відновленні позиції на найважливіших напрямах.

При виході із бою і відході військ заходи морально-психологічного забезпечення спрямовуються на підтримання організованості та дисципліни, недопущення панічних настроїв, забезпеченні підвищеної бойової активності особового складу з’єднання (частини), яке прикриває вихід із бою головних сил об’єднання (з’єднання), своєчасну евакуацію поранених і хворих.

При обороні міст (населених пунктів), бойових дій в горах і оточенні заходи морально-психологічного забезпечення повинні нейтралізувати негативний вплив на особовий склад умов роз’єднаності військ, труднощі в отриманні різноманітної інформації, підвищений інформаційно-психологічний вплив противника. Особливого значення набуває виховання у військовослужбовців стійкості та витривалості, безперервне бойове інформування, індивідуально-виховна робота, попередження можливих негативних психологічних явищ, оперативне реагування на них, особистий приклад командирів і начальників.

Морально-психологічне забезпечення оборонного бою - це єдиний, нерозривний процес формування високих морально-психологічних рис, якостей, властивостей особистості військовослужбовців, які дозволяють йому виконати бойове завдання.

В зв’язку з цим основними завданнями морально-психологічного забезпечення оборонного бою слід вважати:

• організацію доведення і роз’яснення особовому складу мети і завдань війни, воєнного конфлікту, політики України, директиви Верховного Головнокомандувача, рішень уряду з воєнних питань, бойових завдань, що стоять перед частинами, підрозділами, наказів командирів і начальників;

• проведення безперервного суспільно-політичного, воєнно-технічного та бойового інформування особового складу, доведення до військовослужбовців воєнно-політичної і бойової обстановки що склалася, мобілізацію особового складу на виконання конкретних бойових задач;

• постійний аналіз морально-психологічної обстановки, підготовку пропозицій, забезпечення виконання рішень щодо підтримання психологічної стійкості військ і зниження психогенних втрат;

• організацію управління та координацію заходів морально-психологічного забезпечення бойових дій в обороні;

• здійснення в повному обсязі захисту військ від інформаційно-психологічного впливу противника та інших заходів інформаційної боротьби, які здійснюються в інтересах морально-психологічного забезпечення;

• аналіз морально-психологічного стану і військової дисципліни особового складу, підтримання правопорядку і дисципліни в ході оборонного бою, розробку пропозицій і організацію виконання рішень щодо їх зміцнення;

• забезпечення високої бойової згуртованості військових колективів, виконавчої дисципліни і організованості, недопущення мародерства та безчинств по відношенню до місцевого населення;

• організацію взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, цивільним населенням;

• досягнення морально-психологічної переваги над противником, впевненості в своєму озброєнні і військовій техніці, виховання високої відповідальності за підтримання їх в постійній готовності до бойового застосування;

• забезпечення психологічної стійкості особового складу;

• зміцнення та підтримання авторитету командирів;

• забезпечення пильності і бойової настороженості, недопущення розголошення військової і державної таємниці;

• поновлення моральних, психологічних і фізичних сил особового складу, створення умов для морально-психологічної реабілітації поранених і хворих, організацію відпочинку та дозвілля військовослужбовців;

• турботу про безперервне забезпечення особового складу всім необхідним для життя і бою;

• забезпечення функціонування системи соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, дотримання законів міжнародного гуманітарного права.

Будь-якому виду бойових дій, в тому числі і обороні, зазвичай передує підготовчий період. Термін його в залежності від конкретних умов може бути різним, але, як правило, не довготривалим. Це вимагає від військ швидких дій та зосередженості. В період підготовки до оборонного бою важливо максимально задіяти весь арсенал форм, сил та засобів основних складових МПЗ: інформаційно-пропагандистського та психологічного забезпечення, воєнно-соціальної і культурно-просвітницької роботи та захисту від інформаційно-психологічного впливу противника.

Інформаційно-пропагандистське забезпечення спрямовується на:

- роз’яснення особовому складу важливості безумовного виконання бойового завдання та наказів командирів;

- оперативне інформування особового складу про хід виконання бойового завдання, зміни в бойовій обстановці та героїчні дії військовослужбовців;

- своєчасний обмін інформацією між усіма підрозділами та частинами з’єднання;

- доведення нових даних про противника, мету його дій та подальші наміри;

- пропаганда передового досвіду ведення бойових дій;

- оперативний випуск термінових номерів газет з’єднання, блискавок, листівок, бюлетнів, закликів, прийом та відправку особистої кореспонденції військовослужбовців;

- організацію використання та забезпечення технічними засобами виховання.

Психологічне забезпечення спрямовується на:

- систематичний збір, узагальнення і всебічний аналіз морально-психологічної обстановки та морально-психологічного стану особового складу;

- забезпечення своєчасного надання практичної психологічної допомоги психотравмованим військовослужбовцям;

- прийняття оперативних рішень щодо застереження негативних індивідуальних та групових психологічних явищ, страху, паніки, поновлення психологічної стійкості військовослужбовців та підрозділів;

- організацію роботи в повному обсязі пунктів психологічної допомоги та реабілітації;

- організацію постійної взаємодії офіцерів органів особового складу з медичним персоналом військової частини, з’єднання та цивільними медичними установами.

Воєнно-соціальну роботу слід спрямувати на:

- аналіз і прогнозування можливого розвитку соціальної ситуації у підрозділах та частинах з’єднання, вивчення настроїв та запитів підлеглих;

- недопущення порушень військовослужбовцями правил ведення бойових дій, прав людини, норм міжнародного гуманітарного права, попередження випадків самосуду і мародерства;

- організацію розшуку, евакуацію загиблих та поранених;

- своєчасне заохочення і подання до нагородження урядовими нагородами військовослужбовців, які відзначилися в ході бойових дій.

Культурно-виховну роботу спрямувати на:

- організацію виступів концертних бригад, аматорських колективів;

- організацію кіно, відео та радіообслуговування особового складу;

- задоволення духовних потреб особового складу;

Заходи інформаційно-психологічної протидії спрямувати на:

- виявлення сил, засобів, об’єктів проведення психологічних операцій противника та нейтралізацію їх методом вогневого враження або знищення;

- враження літаків, вертольотів, повітряних куль противника що використовуються з метою залистування бойових позицій, території, об’єктів ;

- організацію, збір та знищення друкованих матеріалів дезінформаційного характеру;

- посилення контролю за використанням бойових та чергових радіозасобів, характером ведення ними радіопереговорів;

- обмеження користування особовим складом особистими радіоприймачами;

- постійне відслідковування та аналіз інформаційно-психологічного впливу противника і відповідне корегування своїх дій та дій своїх військ.

Щоб оцінити результати морально-психологічного забезпечення оборонного бою, встановити, як воно вплинуло на морально-психологічний стан особового складу, потрібно мати чітке уявлення про вимірювання рівнів морально-психологічного стану, поінформованість військовослужбовців, свідомість їх дій. Важливо виявити також, які зміни відбулися в поведінці особового складу в результаті виховних, інформаційних, психологічних впливів в ході морально-психологічного забезпечення, які форми і методи є найбільш ефективними, а від яких слід відмовитися чи вдосконалювати їх.

Специфіка організації морально-психологічного забезпечення застосування частин, з’єднань Збройних Сил України у наступальному бою.

Весь історичний військовий досвід переконливо свідчить про те, що найбільш ефективним способом вирішення завдань оборонного бою є організація та проведення контрнаступу (наступу) на противника. Як відомо, морально-психологічне забезпечення проводиться безперервно, цілеспрямовано і чим складніша та напруженіша обстановка, тим активніше. Воно планується та здійснюється диференційовано, в залежності від призначення і характеру бойових дій, а також завдань, які вирішують війська. Тому для більш глибокого розуміння особливостей морально-психологічного забезпечення наступального бою доцільно спочатку розглянути особливості самого наступального бою в сучасних умовах.

Загальновійськовий наступальний бій в сучасних локальних війнах та збройних конфліктах відрізняється рішучістю, високою маневреністю, напруженістю, швидкоплинністю, різкими змінами обстановки, розмаїттям сил і засобів його ведення, розгортанням бойових дій на значну глибину і ширину, веденням його високими темпами. Перераховані особливості наступального бою необхідно доповнити також сукупністю відповідних чинників морально-психологічного плану, які ще в більшій мірі визначають особливості морально-психологічного забезпечення наступу.

До цих чинників можна віднести те, що наступальний бій:

- позитивно впливає на настрій особового складу;

- викликає емоційно-вольове збудження та бойову активність військовослужбовців;

- придушує почуття страху, коливання;

- притуплює загострені реакції та фактори бойової обстановки;

- мобілізує бойові можливості, волю, мужність та інш.

- наступальний бій активізує навіть слабких духом, породжує хоробрість, сприяє масовому героїзму;

- збуджує творчі можливості особового складу, його активність, ініціативу, бажання оволодіти бойовою майстерністю.

При веденні наступу морально-психологічна перевага належить наступаючим військам, тому що вони володіють ініціативою, вибирають напрямок та визначають час нанесення ударів. Внутрішня активність, напруга особового складу знаходять вихід, співпадають з зовнішньою активністю дій. Сам факт наступу, те, що ми атакуємо противника, наносимо удари першими, переконливо свідчить, що наступаючі війська сильніші, а це мобілізує, підбадьорює особовий склад, надає йому додаткові сили. Наступ закріплює у військах впевненість в перемозі над противником.

Головні зусилля морально-психологічного забезпечення контрнаступальних (наступальних) дій зосереджуються на: підтримці високого наступального пориву, морально-психологічної переваги над противником, укріпленні морально-психологічного стану особового складу військ (сил), вихованні у військовослужбовців ініціативи, самовідданості та твердої рішучості у досягненні перемоги над противником; забезпеченні безперервності морально-психологічного впливу на особовий склад об’єднань, з’єднань (частин), які діють на напряму головного удару і виконують найбільш важливі задачі; роз’ясненні військовослужбовцям бойових задач і обстановки, яка склалася, особливостей дій військ (сил), необхідності збереження у таємниці заходів по підготовці до наступу, суворого виконання правил маскування і радіодисципліни; інформуванні особового складу про противника, який протистоїть, його сильних і слабких сторонах, особливостях оборони, озброєння і техніки, виховання ненависті до ворога, впевненості в його розгромі; мобілізації особового складу військ (сил) на завоювання оперативної переваги у повітрі, нанесення ефективних масованих ракетно-авіаційних ударів по противнику, розгром угруповань його військ, оперативних резервів, оволодіння важливими районами та рубежами оборони, економічними районами, районами базування авіації, ракетних військ, іншими важливими об’єктами; здійсненні морально-психологічного супроводу дій повітряних (морських) десантів; організації безперервної взаємодії між з’єднаннями (частинами), що наступають, а також тими, що здійснюють прикриття військ від повітряних та наземних ударів противника; мобілізації особового складу на ефективне використання озброєння і техніки для прориву оборони, оточення і знищення противника, активне використання результатів вогневого ураження противника, дій сусідів для розвитку успіху; виявленні об’єктів ефективного інформаційно-психологічного впливу на війська противника; підтриманні у особового складу об’єднань, з’єднань (частин) другого ешелону (резерву) постійної готовності до вводу у бій, роз’ясненні йому отриманих бойових завдань; підтриманні високої бойової активності військовослужбовців, які діють в розвідці, передовому загоні (авангарді).

Під час наступу психологічно важливо якомога раніше дати вихід напруженню воїнів, конкретно залучити їх до знищення противника, що обороняється. Тому ще до безпосереднього зіткнення з противником, під час вогневої підготовки, доцільно дати команду особовому складу механізованих підрозділів вести вогонь зі стрілецької зброї. Це дасть бійцям значний емоційний розряд, повне відчуття участі в розгромі противника, стане запорукою стійкої морально-психологічної переваги.

В умовах сучасного наступального бою все більше зустрічаються явища зустрічного бою, що виникають з маршу, під час успішного розвитку наступальних дій, при нанесенні контрударів та контратак. Морально-психологічне забезпечення зустрічного бою спрямовується на виховання у особового складу постійної готовності до стрімких і маневрених дій по розгрому противника, його упередженню у розгортанні і відкритті вогню, нанесенню йому раптових ударів по флангах і в тил, розчленуванню і знищенню противника по частинах. При цьому особлива увага приділяється роботі з воїнами, які діють в підрозділах розвідки, передових загонах (авангардах), частинах технічного забезпечення і в тилу.

Важливою складовою сучасного наступального бою є повітряні (морські) десанти, морально-психологічне забезпечення яких спрямовується на підтримання у особового складу почуття високої відповідальності, ініціативи, мобілізації його на енергійні і зухвалі дії в тилу противника, захоплення і утримання найбільш важливих рубежів і об’єктів.

Під час наступу в горах морально-психологічне забезпечення зосереджується на вихованні у кожного військовослужбовця здатності стійко переносити труднощі бою в умовах гір, вміло використовувати озброєння і техніку ініціативно діяти у складі обхідних загонів і тактичних десантів, під час захоплення командних висот, перевалів і тунелів, подоланні ущелин.

Необхідно підкреслити, що планування та організація морально-психологічного забезпечення наступального бою повинні здійснюватись в відповідності з вимогами забезпечення таємності.

Після завершення планування морально-психологічного забезпечення головна увага зосереджується на проведенні заходів в підрозділах. Вони організуються та здійснюються диференційовано: по елементах бойового порядку, родах військ, по категоріях особового складу. В підрозділах організовуються такі заходи морально-психологічного забезпечення:

- організація оперативного, бойового інформування, роз’яснення звернень командування до особового складу та бойового наказу командира на наступальний бій;

- спеціальна, цільова психологічна підготовка особового складу всіх категорій, особливо молодих солдат, із залученням для цього офіцерів, які мають бойовий досвід;

- проведення мітингів, зборів особового складу, зустріч із учасниками бойових дій напередодні бою.

- організація вивчення бойового досвіду військовослужбовців і підрозділів, які відзначились в бою;

- вивчення тактики дій противника, бойових можливостей і слабких сторін його техніки і озброєння;

- організація соціально-правової роботи, яка спрямована на зміцнення єдиноначальності, безумовне виконання наказів командирів в бою, правовий захист військовослужбовців;

- організація взаємодії з органами особового складу у частинах підсилення, сусідів, планування і проведення з ними спільних заходів з урахуванням їх бойового досвіду;

- проведення роботи по протидії впливу різних ворожих інформаційних матеріалів, викриття та показ їх дійсного підривного змісту;

- забезпечення об’єктивної оцінки рівня морально-психологічного стану особового складу перед боєм, урахування його під час планування і ведення бою, безперервний аналіз морально-психологічної обстановки в підрозділі;

- забезпечення відпочинку особового складу перед наступом, зняття та послаблення зайвої напруги, підвищення моральної переваги над ворогом;

- проведення заходів по навчанню військовослужбовців навичкам зняття стресового стану, саморегуляції і вольової мобілізації, підтримки установок на безумовне виконання бойової задачі, підвищення психологічного настрою;

- прогнозування можливих психогенних втрат;

- підсилення контролю за станом втоми особового складу в бою;

Таким чином, знання впливу різних факторів бойової обстановки на морально-психологічний стан військ, а також вміле врахування цього впливу при організації МПЗ застосування частин, з’єднань у різних видах бою має вагоме практичне значення для виконання поставлених завдань.