Модальне дієслово can

Дієслово can має дві форми: теперішнього часу can і минулого часу could:

І can swim.	Я вмію плавати.
Не could read when he was five.	Він умів читати, коли йому було п'ять років.

Дієслово can виражає фізичну чи розумову здатність, уміння чи можливість виконати дію в теперішньому або минулому часі:

Не can lift this weight.	Він може підняти цю вагу.
Can you see anything?	Ви що-небудь бачите?
І couldn't solve the problem.	Я не зміг розв'язати задачу.

Після форми could у цих значеннях може вживатися перфектний інфінітив, який вказує на те, що дія, яка мала відбутися, не відбулася:

Не could have guessed it.

Він міг здогадатися про це (але не здогадався).

Дієслово can не має майбутнього часу. В майбутньому часі замість can вживається сполучення to be able — бути спроможним. Інфінітив після нього вживається з часткою to. Вираз to be able іноді вживається також у теперішньому і минулому часах:

Не is able to help you.	Він може допомогти вам.
She was not able to answer.	Вона не могла відповідати.

Дієслово may

Дієслово may має дві форми: теперішній час may і минулий час might.

Але в значенні минулого часу дійсного способу форма might вживається дуже рідко, головним чином у підрядних реченнях за правилом послідовності часів:

Не asked the doctor if he might use his telephone.

Він запитав лікаря, чи можна йому скористуватися його телефоном.

Дієслово may найчастіше виражає припущення з відтінком сумніву, невпевненості. У цьому значенні may вживається у стверджувальних і заперечних реченнях з усіма формами інфінітива.

Indefinite Infinitive з дієсловом may звичайно виражає дію, що відноситься до майбутнього часу:

She may come back. Може, вона повернеться.

Сполучення may з Continuous Infinitive виражає припущення, що дія відбувається в момент мовлення:

Не may be waiting for you. Можливо, він чекає на вас.

Якщо дієслово не вживається в формі Continuous, то дія, що відноситься до теперішнього часу, позначається формою Indefinite Infinitive:

She may know about it. Можливо, вона знає про це.

They may be at school now. Можливо, вони зараз у школі.

Perfect Infinitive вказує на те, що припущення відноситься до минулого часу:

І may have put it on the table. Може, я поклав його на стіл.

Дієслово may, як і саn, вживається для вираження можливості, що залежить від певних обставин. У цьому значенні may вживається лише у стверджувальних реченнях з неозначеним інфінітивом:

You may go there by train. Ви можете поїхати туди поїздом.

Форма might у цьому значенні вживається як Subjunctive II.

You might find him in between eleven and twelve.

Ви могли б застати його між одинадцятою і дванадцятою годиною.

Перфектний інфінітив після might вказує на те, що дія, яка могла б відбутися, не відбулася:

І might have stayed at home. Я міг би залишитися удома.

Дієслово may з неозначеним інфінітивом вживається для вираження дозволу:

You may go with who(m) you will.	Можеш іти з ким хочеш.
May I use your phone?	Можна скористуватися вашим телефоном?

Форма might вживається в питальних реченнях для вираження ввічливого прохання:

Might I have a word with you? Дозвольте звернутися до вас.

Заперечна форма may not означає заборону, але вона рідко вживається. У таких випадках звичайно вживається заперечна форма дієслова must (іноді саn):

May we use dictionaries?	Можна користуватися словниками?
No, you must not.	Hi, не можна.

Дозвіл або заборону можна виразити також за допомогою виразів to be allowed і to be permitted, які вживаються замість may стосовно дії у минулому або майбутньому часі:

We were allowed to use dictionaries.	Нам дозволили користуватися словниками.
We’ll be allowed to use dictionaries.	Нам дозволять користуватися словниками.

Для вираження докору, несхвалення, осуду звичайно вживається лише форма might:

You might be more attentive. Ти міг би бути уважнішим(зараз).

Perfect Infinitive після форми might виражає докір відносно того, що дія не відбулася в минулому.

You might have written me a little something, anyhow.

У всякому разі ти могла б написати мені хоч кілька слів (але не написала).