Самостійний дієприкметниковий зворот (the absolute participial construction)

Якщо до складу дієприкметникового звороту в англійському реченні входить іменник або займенник у називному відмінку (і стоїть він перед дієприкметником), то такий зворот називається самостійним дієприкметниковим зворотом. При цьому іменник (займенник) відіграє роль підмета, а дієприкметник — присудка. Самостійний дієприкметниковий зворот відокремлюється від іншої частини речення комою.

Залежно від контексту самостійний дієприкметниковий зворот перекладається українською мовою:

а) обставинним підрядним реченням із сполучниками бо; тому що; після того як; оскільки; коли; якби та ін.:

The weather being fine, they went for a walk.

Оскільки погода була хороша, вони пішли гуляти.

б) самостійним реченням із сполучниками а, і, при­чому, при цьому:

30 per cent of solar energy reaches the land surface each year, the share being higher in the South and less in the North.

30 відсотків сонячної енергії досягає поверхні Землі, причому кількість енергії буває більшою на півдні і меншою на півночі.

Дієприкметник буває простим, перфектним або пасивним. Від цього залежить переклад звороту українською мовою:

My brother having lost the key, we couldn't enter the room.	Оскільки мій брат загубив ключ, ми не могли ввійти до кімнати.
The key having been lost, we couldn't enter the room.	Оскільки ключ був загублений, ми не могли ввійти до кімнати.

Якщо самостійний дієприкметниковий зворот містить дієприкметник від дієслова to be, цей дієприкметник може випускатися:

The professor being ill, the lecture was put off. The professor ill, the lecture was put off.

Оскільки професор був хворий, лекцію було відкладено.

Примітка. З самостійним дієприкметниковим зворотом також можуть вживатися there, one, it як підмет:

It being Sunday, the shop was closed.

Оскільки була неділя, магазин був закритий.

§ 9. ІНФІНІТИВ

(The infinitive)

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Інфінітив — це неособова форма дієслова, яка тільки називає дію і відповідає на питання що робити? що зробити? :

to write — писати, to answer — відповідати. В англійській мові інфінітив має одну просту і п'ять складних форм. Інфінітив перехідних дієслів має форми часу й стану, а неперехідні — тільки часу.

Форми інфінітива	Active	Passive
Indefinite	to write to come	to be written
Continuous	to be writing to be coming	—
Perfect	to have written to have come	to have been written
Perfect Continuous	to have been writing to have been coming	—

Ознакою інфінітива в англійській мові є частка to, але в багатьох випадках інфінітив вживається без неї. Частка not перед інфінітивом указує на заперечну форму.

ВЖИВАННЯ ФОРМ ІНФІНІТИВА

Інфінітив у формі Indefinite вживається:

а) якщо дія, яку він виражає, одночасна з дією, вираженою дієсловом-присудком речення:

І am sorry to hear it.	Мені прикро чути це.
Не was glad to see them.	Він був радий бачити їх.
It will be interesting to know about it.	Буде цікаво дізнатися про це.

б) з дієсловами, що виражають намір, надію, бажання тощо, Indefinite Infinitive означає дію, майбутню по відношенню до дії, вираженої дієсловом-присудком:

І hope to see you on Tuesday.	Я сподіваюся побачитися з вами у вівторок.
Не wants to make a report.	Він хоче зробити доповідь.

Continuous Indefinite виражає тривалу дію, що відбувається одночасно з дією, вираженою дієсловом-присудком:

Не seemed to be listening.

Здавалося, що він слухає.

Perfect Indefinite виражає дію, що передує дії, вираженій дієсловом-присудком:

І was pleased to have done something.

Я була задоволена, що я дещо зробила.

Perfect Continuous Infinitive виражає тривалу дію, що відбувається протягом певного часу перед дією, вираже­ною дієсловом-присудком:

І am happy to have been working at the university for 20 years.

Я щасливий, що 20 років працюю в цьому університеті.

Інфінітив вживається в активному стані, якщо іменник чи займенник, до якого він відноситься, означає суб'єкт дії, вираженої інфінітивом:

І don't want to do it.

Я не хочу цього робити.

Інфінітив вживається в пасивному стані, якщо іменник чи займенник, до якого він відноситься, означає об'єкт дії, вираженої інфінітивом:

She didn't want to be found.

Вона не хотіла, щоб її знайшли.

ФУНКЦІЇ В РЕЧЕННІ

Інфінітив чи інфінітивна група може вживатися в реченні в ролі:

а) підмета:

То follow him is dangerous.

Супроводжувати його небезпечно.

б) предикатива (іменної частини складеного присудка) :

The point is to achieve the aim. Головне — досягти мети.

в) частини дієслівного складеного присудка:

We must stay at home. Ми маємо залишитися вдома.

г) додатка:

Не asked me to wait. Він попросив мене поче­кати.

д) означення:

The work to be done was difficult. Робота, яку треба було

зробити, була важкою.

є) обставини мети:

І have come here to meet her. Я прийшов сюди, щоб зустрітися

з нею.