МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ

ПОСІБНИК

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ДЕРЖАВНЕ (КОНСТИТУЦІЙНЕ) ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»

(відповідно до вимог ECTS)

Харків

2011

1. ВСТУП

На сучасному етапі «Державне (конституційне) право зарубіжних країн» є нормативною дисципліною, яка закладає підвалини сучасного юридичного мислення та формує світогляд майбутнього правознавця. Викладання цього учбового курсу зумовлено об’єктивними факторами. По-перше, в ході реалізації «Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС» актуальності набуває поглиблене вивчення засад конституційного права держав-членів ЄС, оскільки, згідно з Договором про ЄС, це наддержавне утворення побудовано на конституційних цінностях держав-членів ЄС. По-друге, необхідність вдосконалення вітчизняного конституційного процесу потребує вивчення досвіду роботи публічних інституцій як в умовах ліберально-демократичної концепції конституціоналізму, так і в атмосфері становлення засад конституційного правління.

У пропонованому курсі розглядаються існуючі моделі конституціоналізму, в межах яких висвітлюються наступні питання: - етапи становлення конституційного права у світі; - співвідношення міжнародного і конституційного права; - концепція «багаторівневого» конституціоналізму в країнах ЄС; - вестмінстерська й американська доктрини конституційного правління та їх поширення на європейському ґрунті; - трансформація ліберально-демократичного концепту конституціоналізму в постсоціалістичних країнах; - конституційний розвиток на етапі модернізації суспільних відносин.

Метою навчального курсу є: - надання комплексу загальнотеоретичних знань про конституційно-правові явища; - виховання самостійного і критичного погляду на розвиток конституційного права у різних регіонах світу; - формування навиків практичного застосування проведення компаративного аналізу.

Форми навчання проявляються в лекціях, практичних заняттях, а також важ­лива роль належить індивідуальній роботі, насамперед з нормативними матеріалами. При підготовці до занять та складання іспиту слід опра­цювати відповідні розділи підручників і рекомендованої літе­ратури, проаналізувати необхідні нормативно-правові акти, передусім конституції зарубіжних країн.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

- знати етапи і тенденції розвитку конституційного права у світі; основні школи конституційного права; головні риси вестмінстерської й американської доктрин конституціоналізму; специфіку формування національної спадщини державотворення під впливом ліберально-демократичних ідеалів конституціоналізму; особливості формування засад конституційного процесу в постсоціалістичних державах; ключові ознаки конституційного розвитку на етапі модернізації суспільних відносин.

- вільно орієнтуватися у: системі та термі­нології (державного) конституційного права; питанні про сучасні напрями розвитку конституційного права у світі; конституційно-правовій базі.

- уміти правильно тлумачити норми конституційного права, насамперед конституцій і рішень органів конституційної юрисдикції; використовувати дані науки конституційного права для підвищення професійних знань.

2. Загальний розрахунок годин лекцій, практичних занять, самостійної роботи

Лекції – 52 год.

Практичні заняття – 20 год.

Самостійна робота – 72 год.

Всього – 144 год.

№ п/п	Назва теми, лекції, практичного заняття, самостійної роботи	Всього годин	У тому числі:
			лекції	практичні заняття	самостійна робота
І. Формування ліберально-демократичної доктрини конституціоналізму у світі
1	Етапи становлення конституційного (державного) права в зарубіжних країнах	7	4	2	1
2	Основні школи і напрями науки конституційного права	4	2		2
3	Співвідношення міжнародного права і конституційного права на сучасному етапі. Концепція «багаторівневого» конституціоналізму в країнах Європейського Союзу	4	2		2
4	Вестмінстерська концепція конституціоналізму та її внесок у світовий конституційний процес	5	2		1
5	Конституційні основи парламентського верховенства і відповідального правління у Великій Британії й Канаді	4	2	2	2
6	Партійна система і режим міністеріалізму у Великій Британії й Канаді	4	2		2
7	Британські конституційні реформи діяльності центральних і регіональних органів влади	2			2
8	Федеративний устрій Канади як конституційний принцип обмеження влади	2			2
9	Конституція як гарантія збереження конституційного правопорядку в умовах поширення американського варіанту конституційної системи правління	5	4	2	1
10	Конституційний захист фундаментальних прав людини у США і Бразилії	5	2	2	1
11	Верховний Суд США у справі охорони Основного Закону	4	2		2
12	Конституційно-правові засади взаємовідносин законодавчої й виконавчої влад у США і Бразилії	4	2		2
13	Децентралізація державного управління в штатах як механізм забезпечення ефективності конституційної системи правління у США і Бразилії	4	2		2
ІІ Становлення принципів конституційного правління в країнах Європи й Азії
14	Універсалізація американської й вестмінстерської моделей конституціоналізму на французькому ґрунті	3			1
15	Конституційні механізми «раціоналізованого парламентаризму» у Франції	4	2	2	2
16	Рецепція ліберально-демократичної доктрини конституціоналізму практикою Італії	4	2		2
17	Конституційно-правові принципи регіоналізму в Італії та Франції	4	2		2
18	Основний Закон ФРН 1949 р. і Конституція Японії 1947 р.: розрив чи еволюція конституційних традицій	5	2	2	1
19	Конституційні засади «канцлерського правління» у ФРН	4	2		2
20	Правовий інструментарій конституційного компромісу в Японії	4	2		2
21	Роль конституційного правосуддя у формуванні підвалин конституціоналізму у ФРН і Японії	4	2		2
22	Конституційно-правові засади федеративного устрою Швейцарської Конфедерації	2			2
23	Конституційні принципи функціонування органів державної влади в умовах «референдарної» демократії (на прикладі Швейцарії)	5	2	2	1
ІІІ Конституційний розвиток зарубіжних країн на етапі реформування суспільних відносин
24	Конституціоналізм як форма подолання авторитаризму в постсоціалістичних країнах Східної Європи	2			2
25	Врегулювання конституційних конфліктів в напівпрезидентських республіках (на прикладі Болгарії і Польщі)	5	2	2	1
26	Участь органів конституційного контролю у процесі становлення конституційного режиму (на прикладі Болгарії і Польщі)	4	2		2
27	Розвиток місцевого управління у світлі Європейської хартії місцевого самоврядування (на прикладі Болгарії і Польщі)	2			2
28	Особливості «перехідного» конституціоналізму в РФ і Білорусі	5	2	2	1
29	Конституційна еволюція в КНР	5	2	2	1
30	Специфіка ісламського конституційного правопорядку	2			2
31	Конституційна модернізація в Ізралії	4	2		2

	Індивідуальна робота	20			20
	Усього	144	52	20	52

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою Національною юридичної

академії України ім. Ярослава Мудрого

(протокол № від)

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ДЕРЖАВНЕ (КОНСТИТУЦІЙНЕ) ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»

І. ФОРМУВАННЯ ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДОКТРИНИ КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ У СВІТІ

Етапи становлення конституційного права в зарубіжних країнах

Передумови виникнення державного (конституційного) права у світі. Особливості найменування галузі в зарубіжних країнах.

Періодизація конституційного права у світі. Характеристика форми, структури, мови основних законів І етапу конституційного розвитку (кінець XVIII – кінець XIX ст.).

Головні ознаки конституцій ІІ періоду (перша половина ХХ ст.). Перехід від ліберального до демократичного основного закону. Вплив соціалістичних конституцій на зміст конституційного матеріалу буржуазних країн.

Еволюція конституційного права після ІІ світової війни. Внесок ООН і Ради Європи в розвиток конституційного права. Властивості нових (ІІІ періоду) і новітніх (ІV періоду) конституцій.

Місце і роль сучасного конституційного права в правових системах. Конституціоналізація правопорядку зарубіжних країн. Інтерназаціоналізація, соціалізація і демократизація як провідні тенденції розвитку конституційного права у світі.