Критерії ефективності діяльності соціального педагога

Оцінка діяльності соціального педагога, на наш погляд, повинна вироблятися за її реальними результатами з урахуванням стажу, накопиченого досвіду роботи й на основі глибокого аналізу самого процесу діяльності, а також думки вихованців, колег, працівників установ, причетних до соціально-педагогічної діяльності. У ході аналізу беруться до уваги початковий рівень стану проблеми, досягнуті результати, особливості соціально-педагогічної діяльності, її новизна. Аналізуючи рівень професіоналізму соціального педагога, варто оцінити розвиток його особистісних, морально-психологічних якостей, оскільки даною професією можна опанувати лише в індивідуально-особистісному контексті (В. А. Сластєнін).

Таким чином, готовність соціальних педагогів до виконання професійної діяльності доцільно розглядати в трьох рівнях: особистісна готовність (мотиваційна, морально-психологічна), теоретична й технологічна (операційно діяльна) готовність (В.А. Сластєнін, И.К. Шалаєв).

Завдання: вивчити вимірювані параметри професіоналізму соціального педагога (на основі мотиваційного програмно-цільового керування); проаналізувати професіоналізм соціального педагога за пропонованою методикою.

Матеріали до теми Професійна готовність соціального педагога

Пропонується виміряти за 10-бальною системою професійну готовність:

• особистісну готовність соціального педагога;

• процес діяльності (у якому втілюються теоретична й технологічна готовність педагога);

• результативність діяльності.

Параметр «Особистісна готовність» (О).

Особистісні якості

О1. Гуманістична професійна спрямованість:

усвідомлення самоцінності людської особистості, її неповторності й індивідуальності; визнання особистісного росту дитини (вихованця) як мета й призначення діяльності соціального педагога; розуміння приналежності до певної професійної спільності, свідоме прийняття обраної професії, усвідомлення особистісної й соціальної значимості професії; розуміння творчої природи діяльності соціального педагога, що вимагає величезних нервово-психологічних витрат, самовдосконалення.

О2. Рівень загальної культури:

інтелектуальна активність, інтелігентність, володіння науково-гуманістичним світоглядом; володіння системою знань і уявлень про людину як істоті духовній й соціальній, як особистості й індивідуальності, про взаємозв'язки фізичного, психічного й соціального здоров'я людини й суспільства; ерудиція; уміння аналізувати сучасну політичну ситуацію, подання про роль і значення політичних систем у житті суспільства; уміння аналізувати основні соціально-економічні й політичні події; володіння знаннями про інформаційні процеси в природі й суспільстві, про історичне різноманіття культур і цивілізацій.

О3. Соціальна зрілість:

розвинене почуття патріотизму; висока громадянська відповідальність; безкорисливість; активна цивільна позиція; прагнення поліпшувати навколишній світ, приносити користь.

О4. Комунікативні якості:

відкритість, доброзичливість, чуйність, тактовність, скромність, уважність, справедливість, делікатність, об'єктивність, неупередженість, почуття гумору, товариськість; уміння бути цікавим для навколишніх; готовність забезпечувати суб'єктну позицію клієнта (вихованця), не допускати приниження його гідності при наданні йому різного виду допомоги; уміння будувати взаємини на основі діалогу; володіння технікою мовної діяльності.

О5. Організаторські здібності та якості:

організованість, діловитість, ініціативність, вимогливість, активність, уміння доводити розпочату справу до кінця.

О6. Перцептивний та рефлексивні-аналітичні якості:

емоційна сприйнятливість і чутливість, чуйність, почуття емпатіі й рефлексії, співпереживання, інтуїція, самокритичність.

О7. Креативність:

дослідницький стиль; творчий характер власної діяльності; потреба в самовдосконаленні, постійному професійному творчому пошуку.

О8. Стан психічного й фізичного здоров'я:

гарне фізичне й психічне здоров'я, емоційна стійкість, самовладання, витримка, високий емоційний тонус; усвідомлення здоров'я як цінності; володіння методами саморегуляції, саморелаксації.

Пропонується оцінити в кількісних показниках прояв особистісних якостей у професійній діяльності за 8 параметрами.

1. В повній мірі має дані якості, які стабільно проявляються в діяльності: оптимальний рівень - 10-8 балів.

2. Володіє, необхідними якостями, але в професійній діяльності вони проявляються не стабільно: оптимальний рівень – 7 – 5 балів.

3. Не має всіх зазначених якостей, що ускладнює професійну діяльність; наявні якості проявляються слабко: критичний рівень - 4-3 бали.

4. Не має більшість зазначених якостей і не вважає за необхідне їх розвивати: недопустимий - 2-0 балів.

За кожним з показань особистісної готовності варто визначити середнє кількісне значення:

О = (О1+О2+ ....+О8) / 8

Параметр «Теоретична готовність» (Т).

Рівень володіння професійними знаннями

Т2. Володіння системою знань про людину як суб'єкт суспільного процесу, про фактори, що сприяють його особистісному росту.

Т2. Володіння системою знань про закономірності психологічного розвитку людини в онтогенезі; знання особливостей дітей з відхиленнями в розвитку.

Т3. Знання основ теорії соціальної педагогіки, володіння системою знань про зміст, методи й форми соціального виховання дітей і підлітків, впливі факторів соціалізації на розвиток особистості.

Т4. Володіння системою знань про зміст, методи й форми соціальної роботи з родиною, різними групами й категоріями населення.

Т5. Знання основ теорії педагогічної соціології.

Т6. Знання основ мотиваційного програмно-цільового керування (МПЦК) системою соціального виховання дитинства.

Т7. Знання основ соціальної політики держави й соціально-правового захисту дитинства, правових актів, що регулюють захист материнства й дитинства, охорону прав неповнолітніх, інвалідів.

Т8. Знання основ соціальної психології, володіння системою знань про закономірності спілкування.

Т9. Знання сутності соціально й особистісно-орієнтованої взаємодії.

Пропонується оцінити рівень володіння теоретичними професійними знаннями в кількісному вимірі за кожним з 9 показників.

1. Має глибокі знання, які втілюються в професійній діяльності: оптимальний рівень - 10-8 балів.

2. В основному володіє знаннями, які проявляються в професійній діяльності: допустимий рівень - 7-5 балів.

3. Володіє знаннями, але безсистемно, утрудняється втілити їх у діяльності: критичний рівень - 4-3 бали.

4. Слабко володіє знаннями, професійна діяльність ведеться на «життєвому» рівні: недопустимий рівень - 2-0 балів.

Варто визначити середнє кількісне значення:

Т = ( Т1+Т2 + ... + Т9) / 9

Параметр «Процес діяльності соціального педагога» (операційно - діяльнісна, технологічна готовність) (Д).

Д1. Реалізація діагностичної функції:

знає й уміє застосовувати на практиці методики психолого-педагогічної діагностики;

уміє виявляти гідності особистості дитини, його «проблемне поле», індивідуально-психологічні, особистісні особливості;

уміє ставити «соціальний діагноз», вивчати й реально оцінювати особливості діяльності й навчання підлітка, ступінь і спрямованість впливу на його особистість мікросередовища, соціальний статус дитини в різних сферах діяльності й спілкування;

уміє виявити причини поводження, що відхиляється, дітей і підлітків, причини соціального неблагополуччя родини;

сприяє виявленню особливо обдарованих дітей;

уміє виявляти дітей з емоційними й інтелектуальними затримками розвитку.

Д2. Реалізація прогностичної функції:

уміє програмувати й прогнозувати процес виховання в процесі розвитку особистості, діяльність всіх суб'єктів соціального виховання, надавати допомогу в саморозвитку й самовихованні особистості;

уміє планувати власну діяльність на основі глибокого аналізу процесу виховання й результату попередньої діяльності;

уміє будувати „дерево мети” професійної діяльності й адекватні йому виконуючу й керуючу програми.

Д3. Реалізація організаційно-комунікативної функції:

сприяє включенню громадськості, населення мікрорайону у виховання підростаючого покоління, у спільну працю й відпочинок, ділові й особистісні контакти; зосереджує інформацію про виховні впливи на вихованця різних чинників, установ, організацій, налагоджує контакти між ними стосовно цього вихованця і його родини;

формує справді демократичну систему взаємин у підлітковому середовищі, а також у відносинах підлітків і дорослих;

уміє будувати взаємини з вихованцями на основі діалогу, співробітництва.

Д4. Реалізація корекційної функції:

здійснює корекцію всіх виховних впливів на вихованців як у школі, так і з боку родини, соціального середовища, через зміст виховної діяльності, організацію взаємин між вихователями й вихованцями, через зміну позиції школярів;

здійснює корекцію самооцінки школярів, відносин до самого себе, при необхідності корекцію статусу підлітка в колективі, групі однолітків; коректує звички, що наносять збиток здоров'ю.

Д5. Реалізація координаційно-організаційної функції:

уміє організовувати соціально значиму діяльність дітей і підлітків у відкритому мікросередовищі, впливає на розумну організацію дозвілля;

уміє включати дітей у різні види діяльності, що виховує;

уміє організовувати колективну творчу діяльність дітей разом з дорослим населенням;

координує діяльність всіх суб'єктів соціального виховання;

взаємодіє з органами соціального захисту й допомоги;

уміє бути учасником спільної діяльності, не відокремлюючи себе від вихованців і залишаючись при цьому керівником.

Д6. Надання індивідуальної підтримки й допомоги вихованцям:

уміє надати кваліфіковану допомогу дитині в саморозвитку: самопізнанні, самоорганізації, самореалізації;

уміє встановлювати довірчі стосунки з дитиною.

Д7. Реалізація охоронно-захисної функції:

використає весь комплекс правових норм, спрямованих на захист прав і інтересів дітей, підлітків, молодіжних об'єднань;

сприяє застосуванню примусових заходів і реалізації юридичної відповідальності відносно осіб, що допускають прямі або опосередковані протиправні впливи на дітей;

взаємодіє з органами соціального захисту й допомоги.

Д8. Взаємодія з родинами:

уміє побудувати оптимальні взаємини з родинами на основі співробітництва, визначати тип родини, її особливості;

уміє виявляти причини несприятливого психологічного клімату в родині, помилки сімейного виховання;

знає умови сімейного виховання, основні завдання, функції, зміст сімейного виховання;

уміє скорегувати відносини батьків до дитини або дитини до батьків, надає конкретну допомогу в питаннях сімейного виховання;

уміє надати практичну допомогу у виробленні однакових вимог стосовно дитини;

організує педагогічну освіту родин, спільну діяльність по вихованню дітей.

Пропонується оцінити рівень і ступінь реалізації функціональних обов'язків соціального педагога в кількісному вимірі по кожному з 8 параметрів.

1. У процесі діяльності зазначені якості, знання, уміння проявляються яскраво, стійко: оптимальний рівень - 10-8 балів.

2. У процесі діяльності зазначені якості, знання, вміння проявляются, але недостатньо, хитливо: допустимий рівень - 7-5 балів.

3. Недолік знань, умінь створює проблеми в процесі професійної діяльності: критичний рівень - 4-3 бали.

4. Знання, уміння безсистемні, процес діяльності ведеться на «життєвому» рівні: недопустимий рівень - 2-0 балів.

Варто визначити середній показник операційно-діяльнісної готовності:

Д = (Д1+Д2+... Д8) / 8

Параметр «Результативність діяльності соціального педагога» (Р).

Р1. Особистісний ріст вихованця:

мотиваційна готовність дитини до самовиховання;

активна суб'єктна позиція;

розвиток позитивного потенціалу особистості дитини;

трансформація негативних якостей особистості в позитивні; :

скорочення «проблемного поля» особистості, позитивна динаміка особистісного розвитку вихованця.

Р2. Високий рівень надання індивідуальної допомоги й підтримки дитині:

задоволеність клієнта наданою допомогою;

адекватність змісту, методів, форм виховного впливу віковим і індивідуально-психологічним особливостям дитини, соціальної ситуації розвитку особистості в мікросередовищі, своєрідності її соціально-психологічних позицій;

розробка своєчасної програми діяльності всіх вихователів з надання допомоги в розвитку особистості; забезпечення дітям умов спробувати сили в різних галузях творчої діяльності; допомога вихованцеві в самоорганізації, самореабілітації, самореалізації на основі особистісно-орієнтованого впливу (може бути виражена в картах, програмах особистісно-орієнтованої взаємодії);

допомога в самовихованні, складанні індивідуальних програм розвитку особистості.

Р3. Залучення дітей і підлітків у різні види позанавчальної виховної суспільно корисної діяльності:

наявність умов (відповідної бази, кадрового забезпечення) для розвитку, самореалізації особистості дитини через різноманітні види й форми діяльності (клуби, гуртки, секції, об'єднання й т.д.);

можливість вибору виду діяльності; насичення життєдіяльності соціально значимими справами; розширення спектра пропонованих корисних справ; організація КТД, розвиток молодіжних ініціатив; створення банку даних молодіжних і підліткових служб працевлаштування;

участь у суспільно корисних справах на основі добровільності, волі вибору діяльності.

Р4. Рівень моральної вихованості дітей, підлітків, дорослого населення, їхнє відношення до базових соціальних цінностей:

сформованість у мікросередовищі серед підлітків, родинах і найближчому оточенні соціально схвалюваних, соціально значимих групових і колективних норм, орієнтації й цінностей; створення сприятливого соціально-психологічного клімату, високого емоційного тонусу; дієвість системи забезпечення соціальної допомоги й захисти дітей, підлітків* з метою подолання соціальної дезадаптаціі;

формування активної позиції підлітків, які проявляють почуття відповідальності, гуманне відношення до оточуючих, уміють спрямувати інтерес зі сфери безпосереднього споживання в сферу діяльності, реалізувати здатність до самореалізації, самоствердження; включення «важких» підлітків у схему нових колективних відносин, що дозволяють переорієнтувати їхню діяльність создательную.

Р5. Захищеність кожної особистості в мікросоціумі:

перехід на нову систему роботи (позицію захисту, допомоги, підтримки) комісій і інспекцій в справах неповнолітніх; широкий розвиток і правове забезпечення діяльності різноманітних самодіяльних дитячих, підліткових і молодіжних неформальних організацій у соціумі;

реалізація програми соціально-педагогічної допомоги важковиховуваним дітям і родинам, що не відбулися соціально;

наявність служб довіри, соціально-психологічних служб у мікросоціумі.

Р6. Забезпечення фізичного й психічного здоров'я дітей і підлітків:

наявність умов для збереження здоров'я (спортмайданчик, спортінвентар і ін.);

орієнтування населення на здоровий спосіб життя;

надання допомоги в розвитку здатності до самореабілітації;

створення служб соціально-психологічної допомоги, валеологічних служб, забезпечення медичного контролю, системи медико-профілактичних заходів;

диспансеризація населення;

надання соціально - психолого-педагогічної допомоги інвалідам;

наявність програм роботи з інвалідами, наркоманами, алкоголіками, дітьми з ослабленим здоров'ям.

Р7. Взаємодія з родинами:

систематичний зв'язок з родинами;

взаємодія з родинами на основі співробітництва;

зміна позиції керівництва сімейним вихованням на позицію надання соціально - психолого-педагогічної допомоги родині;

визнання пріоритету родини у вихованні дитини;

активне сприяння відновленню, зміцненню родини, установленню в ній міжособистісних контактів;

вироблення своєчасних програм дій у рішенні проблем сімейного виховання.

Р8. Соціально-психологічна ситуація в мікрорайоні:

сприятлива соціально-психологічна ситуація в мікрорайоні, сформованість соціально схвалюваних колективних норм і цінностей;

своєчасне виявлення й нейтралізація осіб, груп осіб, родин, які аморальним поводженням впливають на неповнолітні;

зменшення кількості правопорушень у мікрорайоні;

створення мережі комплексних профілактичних служб соціоте-рапевтичної допомоги родинам і підліткам групи ризику;

наявність пунктів, служб швидкої соціально - психолого - педагогічної допомоги, «телефонів довіри»;

робота соціально-педагогічних консиліумів.

Р9. Розвиток самоврядування в мікрорайоні, включенність населення в діяльність з поліпшення соціально-педагогічних умов у мікрорайоні:

демократичне керування вихованням із пріоритетом самоуправлінських засад;

оптимальне співвідношення офіційних і неофіційних структур, узгодженість їх дій;

представництво підліткових, молодіжних формувань в керівних органах мікрорайонів;

самостійність у плануванні, фінансово-господарської, творчої діяльності, високий рівень соціальної відповідальності жителів за стан справ у мікрорайоні.

Пропонується оцінити результативність діяльності в кількісному вимірі за кожним з 9 параметрів.

1. Якісні характеристики результатів діяльності, якості, втілювані в змісті вимірюваного параметра, проявляються повно, яскраво: оптимальний рівень - 10-8 балів.

2. Якості проявляються задовільно, але не завжди стійко, хоча переконливо: допустимий рівень - 7-5 балів.

3. Характеристики, якості проявляються незначно: критичний рівень - 4-3 бали.

4. Якості проявляються слабко або не проявляються: недопустимий рівень - 2-0 балів.

Середній показник результативності діяльності визначається за формулою:

Р = (Р1+Р2+... + Р8) / 8

Показник професіоналізму (П) соціального педагога варто обчислити за такою формулою:

П = (О+ 2Т + ЗД + 4Р) / 10

де вимірювані параметри: , ,

О - особистісна готовність;

Т - теоретична готовність;

Д - операційно-діяльнісна, технологічна готовність;

Р - результати діяльності.

Для об'єктивізації значення показника рівня професіоналізму соціального педагога (ОЗП) необхідно обчислити інтегративный показник за зазначеним вище правилом окремо по кожній групі експертів: а) експерт від адміністрації (а) - 1; б) експерт від колег (к) - соціальних педагогів або працівників, що мають відношення до соціально-педагогічної діяльності, - 1; в) той, що проходить атестацію (самооцінка) (с) - 1.

Після цього обчислюється об'єктивне значення професіоналізму за формулою:

ОЗП = (За + 2к+с) / 6

При визначенні кваліфікаційної категорії й атестації праці соціальних педагогів варто враховувати наступні інтегративні показники (див. табл. 5).

Таблиця 5