- •Дописемний етап розвитку літератури.
- •Загальні відомості
- •Естетика античної літератури Міфологічність
- •Публічність
- •[Музичність
- •Віршованість
- •Традиційність
- •Жанровість
- •Особливості стилю
- •Світоглядні особливості
- •Ідейне наповнення та цінності Античний гуманізм
- •Піднесення земної краси
- •Філософія
- •Етапи античної літератури
- •Давньогрецька література
- •Архаїка
- •Класика
- •Давньоримська література
- •Час Риму
- •Перехід до середньовіччя
- •Античність і Україна
- •Поняття про міф. Міфічна свідомість.
- •Теорія Юнґа про міф
- •Основні риси міфологічного світогляду
- •Міфологія. Типи міфів.
- •Класифікація міфів:
- •Види міфів
- •Сучасне значення
- •Міфологія народів світу
- •Поняття архетипу. Архетипові сюжети та образи в міфах.
- •Архетипові сюжети та образи в міфах
- •Міфічні архетипи «світове дерево», та «світова гора».
- •Світове дерево в світовій культурі
- •Світове дерево та прадавні концепції часу і простору
- •Фольклор
- •Світове дерево в казках
- •У повір'ях і звичаях
- •Світове дерево як втілена родючість
- •Світове дерево Іґґдрасиль у скандинавській міфології Іґґдрасиль
- •Дерево життя як об'єкт поклоніння в Монгольській імперії Чингізхана
- •Вічне дерево життя і християнство
- •Знаки-синоніми світового древа
- •Усна поетична народна творчість. Витоки та жанри фольклору.
- •Роди та жанри фольклору
- •Тематика загадок
- •Загадки можуть мати національні образи:
- •Поетика
- •Розмежування понять приказка і прислів'я
- •Історія балади
- •Балади бувають:
- •Головні ознаки народної балади
- •Характерні особливості
- •Класифікація
- •Легенда у фольклорі
- •Характерні ознаки легенди
- •Історія байки
- •Юридичний захист фольклору
- •Міф і казка
- •Характерні особливості
- •Класифікація
- •Народний героїчний епос. Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу.
- •Епос поділяється на:
- •Причини виникнення героїчного епосу
- •Жанрові ознаки героїчного епосу
- •Відміності між архаїчним і класичним народним епосом
- •Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу
- •Теорія первісного синкретизму о.М. Веселовського як виявлення першоджерел всієї світової літератури.
- •Олександр Миколайович Веселовський
- •Біографія
- •Зони виникнення та функціонування літератури давнього сходу. Періодизація літератури Давнього Сходу
- •Давньоєгипетська література
- •Шумерська література, Ассиро-вавилонська література (Аккадська література)
- •Хурритсько-хеттська література
- •Давньокитайська література
- •Угаритсько-фінікійська література
- •Давньоіндійська література
- •Давньоіранська література
- •Давньоєврейська література
- •Особливості єгипетських міфів. Космогонічні міфи.
- •Космогонічні міфи
- •Заупокійна література давнього єгипту.
- •Землеробські міфи
- •Казки давнього єгипту
- •Лев та миша
- •Шуліка Ясне Око та шуліка Чутке Вухо
- •Утворення Світу Книга пізнання явищ Ра.
- •Сюжети й образи давньоєгипетської філософської лірики. Приповідки
- •Особливості давньоєгипетської любовної лірики.
- •Особливості шумерських міфів. Цикл міфів про інанну.
- •Зародження героїчного епосу в шумерській літературі.
- •Жанри шумерської лірики.
- •Шумерська дидактична література.
- •Аккадська космогонічна поема «енума еліш».
- •Епос про гільгамеша – перша героїчна епопея світової літератури.
- •Історія
- •Зміст 11-ти таблиць:
- •Епос Гільгамеша в культурі
- •Епос про першого героя
- •Старість і радість
- •Чистий залишок
- •Аккадська лірика: тематичне й жанрове розмаїття.
- •Дидактика й афористика в аккадській літературі.
- •Світоглядні основи давньоєврейської літератури.
- •Структура та жанровий склад танаху.
- •Содержание Танаха
- •Пшат и драш
- •Состав Танаха
- •Различия между Танахом и Ветхим Заветом
- •Александрийский канон (Септуагинта)
- •Протестантский канон
- •Книги Танаха
- •Тора (Пятикнижие)
- •Составители книг Танаха
- •Номера глав и стихов, деление книг
- •Иудаистские и христианские толкования Танаха
- •Танах и литература Танах и европейская литература
- •Танах и русская литература
- •Історичні умови формування текстів біблійного канону. Танах як синтез історичного досвіду єврейського народу. Склад та структура Біблії
- •Старий Заповіт
- •Составители книг Танаха
- •Фольклорні основи танаху. Особливості віршування.
- •1. Мова.
- •2. Письмо.
- •3. Рукописи.
- •4. Редакції.
- •5. Критичні тексти.
- •Тора (п’ятикнижжя мойсея) як єдиний релігійно-історичний епос.
- •Определения термина
- •Происхождение Торы
- •Комментарии к Торе
- •Пшат и драш
- •Заповеди связанные с Торой
- •Заповеди, связанные со свитком Торы
- •Чтение Торы
- •Изучение Торы
- •Склад і характеристика п’ятикнижжя.
- •Определения термина
- •Происхождение Торы
- •Комментарии к Торе
- •Пшат и драш
- •Заповеди связанные с Торой
- •Заповеди, связанные со свитком Торы
- •Чтение Торы
- •Изучение Торы
- •Космогонія та антропогонія книги буття.
- •Авторство і створення
- •Літературний жанр
- •Історія патріархів у книзі буття – історія завіту й обіцяння.
- •История почитания
- •Ісаак у Старому Заповіті
- •Иосиф в Египте
- •Свидание Иосифа с братьями и переселение Иакова с семейством в Египет
- •Епос про вихід і народження народу як сакральної спільноти. Скрижалі завіту.
- •Предыстория
- •Подготовка к исходу и сам исход
- •Странствия евреев по пустыне
- •Хронология Исхода
- •Альтернативные версии
- •Вулканическая теория
- •Гипотеза Дрюса и Хана
- •Связь с атонизмом
- •Скрижа́ли Заве́та
- •Заключение Завета
- •История Скрижалей
- •Скрижали в культуре и искусстве
- •Епічні книги розділу «невиїм» («пророки»).
- •Пророки в Библии
- •Етична концепція пророків і специфіка жанру пророчої книги.
- •Пророки в Библии
- •Старозавітне пророцтво як феномен. Індивідуальні особливості пророчих книг старого завіту. Колізія «пророк і цар».
- •Ліричні жанри танаху. Псалтир.
- •Содержание и структура
- •Надписания псалмов
- •Указания на жанровую принадлежность
- •Указания на авторство
- •Указания на порядок исполнения
- •Авторство
- •Поетика «пісні над піснями».
- •Філософська притчева традиція танаху. Старий Заповіт
- •Книга Притч Соломонових
- •Жанр апокаліпсису в давньоєврейській літературі. Есхатологія в Старому Завіті
- •Індуїстські «веди» як два типи текстів.
- •Особливості давньоіндійської гімнографії.
- •Этимология
- •Сохранение
- •Организация
- •Содержание
- •Переводы
- •Индуистская традиция
- •Датировка и историческая реконструкция
- •Флора и фауна в Ригведе
- •Более современные индийские взгляды
- •«Махабхарата». Вставні епічні оповіді.
- •Содержание
- •Историческая основа «Махабхараты»
- •Проблемы генезиса «Махабхараты»
- •Книги «Махабхараты»
- •Издания и переводы «Махабхараты»
- •Логічні та риторичні докази «бхаґават-ґіти».
- •Датировка
- •Предыстория
- •Обзор Основные идеи
- •Обзор по главам
- •Философия
- •Карма-йога
- •Бхакти-йога
- •Джнана-йога
- •Комментарии Классические комментарии
- •Комментарии XIX—XX веков
- •Значение и влияние
- •Значение в индуизме
- •Ритуальная функция
- •Влияние на Западе
- •Влияние в России
- •«Рамаяна». Проблема авторства.
- •Герої «рамаяни» як втілення високих моральних якостей людини.
- •Буддійський канон. «трипітака». Жанр сутри.
- •Китайська міфологія. Культ предків
- •Поетичний світ «ши цзин».
- •Классические комментарии
- •Переводы
- •«І цзин». Тексти про діалектичність світу як результат взаємодії ян та інь. Китайская Книга Перемен или и-Цзин Историческая справка.
- •Конфуціанський канон. «лунь юй».
- •Даоський канон. «дао де цзин». Поняття дао як першооснови і загального закону світобудови.
- •Происхождение книги
- •Содержание
- •Язык, комментаторская традиция и переводы
- •Багатоплановість діалогів «чжуан-цзи».
- •Текст та його структура
- •Філософія “Чжуан-цзи”
- •«Історичні нотатки» («ши цзин») сима цяня.
- •Классические комментарии
- •Переводы
- •Лірична поезія давнього китаю.
- •Давньоіранська міфологія та її близькість з міфологією ведійською.
- •Дуалізм зороастризму. Вчення заратуштри.
- •Зороастризм: религия космологического дуализма Ранние религиозные идеи иранской мифологии и основатель религии зороастризма
- •Видение Зороастра
- •Учение Зороастра
- •Дальнейшая история зороастризма
- •Изменения в зороастризме
- •Заключение
- •Склад і жанри авести.
- •Название
- •Традиционная история
- •Современная Авеста
- •Состав современной Авесты:
- •Сасанидская Авеста
- •Происхождение и трансляция авестийских текстов
- •Содержание Авесты
- •Авеста и Запад
- •Художня своєрідність «гат».
- •Структура и расположение
- •«Яшти» – гімни божествам дозороастрійського періоду.
Шуліка Ясне Око та шуліка Чутке Вухо
На гірських вершинах мешкав колись шуліка, і звали його Ясне Око. Якось зустрівся він з іншим шулікою на ім’я Чутке Вухо. І мовив йому шуліка Ясне Око: – Моє око гостріше та зір кращий, ніж у тебе. Долею мені даровано такого дару, котрого не має жоден інший птах. Тоді запитав його шуліка Чутке Вухо: – Що ж це за дар? І відповів йому шуліка Ясне Око: – Я бачу все до межі темряви, я бачу крізь море до первинних вод. Запитав його шуліка Чутке Вухо: – Звідки ж у тебе цей дар? І відповів йому шуліка Ясне Око: – Цей дар мені даровано тому, що я мешкав в святому місці і годував мене жрець – охоронець скарбів. Він готував мені їжу і приказував: “Дивовижну їжу готую я!” Все життя я живився лише цією їжею і крім неї пив лише сонячне світло. Мовив тоді шуліка Чутке Вухо: – Твоє око гостріше та зір кращий за мій. Але й мені на долю даровано такий дар, якого не має жоден інший птах. Я пізнав таїну неба і чую навіть те, що робиться в небесах. Я чую те, що передумовлює для землі бог сонця Ра, цар всіх богів. Запитав його шуліка Ясне Око: – Звідки ж у тебе цей дар? На це відповів йому шуліка Чутке Вухо: – Цей дар мені даровано тому, що я ніколи не відпочивав в полудень, не вживав нічого, окрім сонячного світла, і коли вночі я йшов відпочивати, горло моє лишалося сухим. І шуліка Ясне Око зберіг ці слова в своєму серці. Раптом шуліка Чутке Вухо засміявся. – Чому ти смієшся?– запитав його шуліка Ясне Око. Відповів йому шуліка Чутке Вухо: – От розповів мені зараз дещо інший шуліка Чутке Вухо Ра, який ширяє в небесах високо над землею, та буде вона благословенна! Зараз він розповів мені це, а в інший раз я йому щось повідаю. А розповів він мені от що: овода, назойливішу з усіх істот, проковтнула ящірка. Ящірку проковтнув варан. Варана пожерла змія. А змію ухопив сокіл і кинув її в море. Потім сказав шуліка Чутке Вухо шуліці Ясне Око: – Ти бачиш крізь море, і ти розрізнюєш все, що робиться у воді. Скажи, що трапилось потім з гадюкою? І відповів йому шуліка Ясне Око: – Воістину, все, що ти розповів,– правда. Так воно і було. Дивись, он змія, яку кинув у море сокіл! От її схопила щука, і змія тепер в її пащі. Дивись, шуліка, щука пожерла змію. Дивись, а щуку проковтнув сом! От пливе він до берега. Дивись, лев прийшов до моря і витягнув сома на берег. А от їх обох побачив грифон. Він встромив в них кігті і піднімає їх у височінь, до сяйва небесного сонячного диску. І от він кинув їх на вершину гори та розірвав їх на шматки. Якщо ти не віриш мені, гайда зі мною в гори серед пустелі. Там ти побачиш їх усіх. Лев та сом, розірвані та розбиті, лежать перед грифоном, а він їх пожирає. І от обидва шуліки полетіли до тої гори. Вони побачили, що шуліка Ясне Око говорив правду. Тоді мовив шуліка Ясне Око шуліці Чутке Вухо: – Все, що трапляється на землі, передумовлюється згори. Бог на небі творить тільки добро, але не землі воно обертається на зле. Потім запитав шуліка Ясне Око: – Але що буде з грифоном, який здолав навіть лева? Що станеться з ним? І відповів йому шуліка Чутке Вухо: – Хіба ти не знаєш, що грифон наймогутніший з усіх тварин? Він володар всього, що є на землі. Він володар, над яким ніхто не має влади. У нього дзьоб сокола, очі людини, тіло лева, вуха наче плавень у риби морської, а хвіст у нього зміїний. П’ять істот злилися в його тілі – от який він зовні! Він як смерть володарює над усім на землі. Він панує над усім сутнім і карає усіх! Так відповів шуліка Чутке Вухо шуліці Ясне Око. Воістину, хто вбиває, теж буде вбитий! Хто наказує вбити, теж буде вбитий за наказом. Нехай дійдуть ці слова до твого серця. Знай, нічого неможливо сховати від Ра, бога сонця, царя всіх богів. Він відплачує по заслугах всьому існуючому на землі, від овода, найменшої з усіх земних істот, до грифона, найвеличнішого з усіх істот. Адже все добре і погане має життя не землі за велінням бога Ра.