- •Дописемний етап розвитку літератури.
- •Загальні відомості
- •Естетика античної літератури Міфологічність
- •Публічність
- •[Музичність
- •Віршованість
- •Традиційність
- •Жанровість
- •Особливості стилю
- •Світоглядні особливості
- •Ідейне наповнення та цінності Античний гуманізм
- •Піднесення земної краси
- •Філософія
- •Етапи античної літератури
- •Давньогрецька література
- •Архаїка
- •Класика
- •Давньоримська література
- •Час Риму
- •Перехід до середньовіччя
- •Античність і Україна
- •Поняття про міф. Міфічна свідомість.
- •Теорія Юнґа про міф
- •Основні риси міфологічного світогляду
- •Міфологія. Типи міфів.
- •Класифікація міфів:
- •Види міфів
- •Сучасне значення
- •Міфологія народів світу
- •Поняття архетипу. Архетипові сюжети та образи в міфах.
- •Архетипові сюжети та образи в міфах
- •Міфічні архетипи «світове дерево», та «світова гора».
- •Світове дерево в світовій культурі
- •Світове дерево та прадавні концепції часу і простору
- •Фольклор
- •Світове дерево в казках
- •У повір'ях і звичаях
- •Світове дерево як втілена родючість
- •Світове дерево Іґґдрасиль у скандинавській міфології Іґґдрасиль
- •Дерево життя як об'єкт поклоніння в Монгольській імперії Чингізхана
- •Вічне дерево життя і християнство
- •Знаки-синоніми світового древа
- •Усна поетична народна творчість. Витоки та жанри фольклору.
- •Роди та жанри фольклору
- •Тематика загадок
- •Загадки можуть мати національні образи:
- •Поетика
- •Розмежування понять приказка і прислів'я
- •Історія балади
- •Балади бувають:
- •Головні ознаки народної балади
- •Характерні особливості
- •Класифікація
- •Легенда у фольклорі
- •Характерні ознаки легенди
- •Історія байки
- •Юридичний захист фольклору
- •Міф і казка
- •Характерні особливості
- •Класифікація
- •Народний героїчний епос. Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу.
- •Епос поділяється на:
- •Причини виникнення героїчного епосу
- •Жанрові ознаки героїчного епосу
- •Відміності між архаїчним і класичним народним епосом
- •Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу
- •Теорія первісного синкретизму о.М. Веселовського як виявлення першоджерел всієї світової літератури.
- •Олександр Миколайович Веселовський
- •Біографія
- •Зони виникнення та функціонування літератури давнього сходу. Періодизація літератури Давнього Сходу
- •Давньоєгипетська література
- •Шумерська література, Ассиро-вавилонська література (Аккадська література)
- •Хурритсько-хеттська література
- •Давньокитайська література
- •Угаритсько-фінікійська література
- •Давньоіндійська література
- •Давньоіранська література
- •Давньоєврейська література
- •Особливості єгипетських міфів. Космогонічні міфи.
- •Космогонічні міфи
- •Заупокійна література давнього єгипту.
- •Землеробські міфи
- •Казки давнього єгипту
- •Лев та миша
- •Шуліка Ясне Око та шуліка Чутке Вухо
- •Утворення Світу Книга пізнання явищ Ра.
- •Сюжети й образи давньоєгипетської філософської лірики. Приповідки
- •Особливості давньоєгипетської любовної лірики.
- •Особливості шумерських міфів. Цикл міфів про інанну.
- •Зародження героїчного епосу в шумерській літературі.
- •Жанри шумерської лірики.
- •Шумерська дидактична література.
- •Аккадська космогонічна поема «енума еліш».
- •Епос про гільгамеша – перша героїчна епопея світової літератури.
- •Історія
- •Зміст 11-ти таблиць:
- •Епос Гільгамеша в культурі
- •Епос про першого героя
- •Старість і радість
- •Чистий залишок
- •Аккадська лірика: тематичне й жанрове розмаїття.
- •Дидактика й афористика в аккадській літературі.
- •Світоглядні основи давньоєврейської літератури.
- •Структура та жанровий склад танаху.
- •Содержание Танаха
- •Пшат и драш
- •Состав Танаха
- •Различия между Танахом и Ветхим Заветом
- •Александрийский канон (Септуагинта)
- •Протестантский канон
- •Книги Танаха
- •Тора (Пятикнижие)
- •Составители книг Танаха
- •Номера глав и стихов, деление книг
- •Иудаистские и христианские толкования Танаха
- •Танах и литература Танах и европейская литература
- •Танах и русская литература
- •Історичні умови формування текстів біблійного канону. Танах як синтез історичного досвіду єврейського народу. Склад та структура Біблії
- •Старий Заповіт
- •Составители книг Танаха
- •Фольклорні основи танаху. Особливості віршування.
- •1. Мова.
- •2. Письмо.
- •3. Рукописи.
- •4. Редакції.
- •5. Критичні тексти.
- •Тора (п’ятикнижжя мойсея) як єдиний релігійно-історичний епос.
- •Определения термина
- •Происхождение Торы
- •Комментарии к Торе
- •Пшат и драш
- •Заповеди связанные с Торой
- •Заповеди, связанные со свитком Торы
- •Чтение Торы
- •Изучение Торы
- •Склад і характеристика п’ятикнижжя.
- •Определения термина
- •Происхождение Торы
- •Комментарии к Торе
- •Пшат и драш
- •Заповеди связанные с Торой
- •Заповеди, связанные со свитком Торы
- •Чтение Торы
- •Изучение Торы
- •Космогонія та антропогонія книги буття.
- •Авторство і створення
- •Літературний жанр
- •Історія патріархів у книзі буття – історія завіту й обіцяння.
- •История почитания
- •Ісаак у Старому Заповіті
- •Иосиф в Египте
- •Свидание Иосифа с братьями и переселение Иакова с семейством в Египет
- •Епос про вихід і народження народу як сакральної спільноти. Скрижалі завіту.
- •Предыстория
- •Подготовка к исходу и сам исход
- •Странствия евреев по пустыне
- •Хронология Исхода
- •Альтернативные версии
- •Вулканическая теория
- •Гипотеза Дрюса и Хана
- •Связь с атонизмом
- •Скрижа́ли Заве́та
- •Заключение Завета
- •История Скрижалей
- •Скрижали в культуре и искусстве
- •Епічні книги розділу «невиїм» («пророки»).
- •Пророки в Библии
- •Етична концепція пророків і специфіка жанру пророчої книги.
- •Пророки в Библии
- •Старозавітне пророцтво як феномен. Індивідуальні особливості пророчих книг старого завіту. Колізія «пророк і цар».
- •Ліричні жанри танаху. Псалтир.
- •Содержание и структура
- •Надписания псалмов
- •Указания на жанровую принадлежность
- •Указания на авторство
- •Указания на порядок исполнения
- •Авторство
- •Поетика «пісні над піснями».
- •Філософська притчева традиція танаху. Старий Заповіт
- •Книга Притч Соломонових
- •Жанр апокаліпсису в давньоєврейській літературі. Есхатологія в Старому Завіті
- •Індуїстські «веди» як два типи текстів.
- •Особливості давньоіндійської гімнографії.
- •Этимология
- •Сохранение
- •Организация
- •Содержание
- •Переводы
- •Индуистская традиция
- •Датировка и историческая реконструкция
- •Флора и фауна в Ригведе
- •Более современные индийские взгляды
- •«Махабхарата». Вставні епічні оповіді.
- •Содержание
- •Историческая основа «Махабхараты»
- •Проблемы генезиса «Махабхараты»
- •Книги «Махабхараты»
- •Издания и переводы «Махабхараты»
- •Логічні та риторичні докази «бхаґават-ґіти».
- •Датировка
- •Предыстория
- •Обзор Основные идеи
- •Обзор по главам
- •Философия
- •Карма-йога
- •Бхакти-йога
- •Джнана-йога
- •Комментарии Классические комментарии
- •Комментарии XIX—XX веков
- •Значение и влияние
- •Значение в индуизме
- •Ритуальная функция
- •Влияние на Западе
- •Влияние в России
- •«Рамаяна». Проблема авторства.
- •Герої «рамаяни» як втілення високих моральних якостей людини.
- •Буддійський канон. «трипітака». Жанр сутри.
- •Китайська міфологія. Культ предків
- •Поетичний світ «ши цзин».
- •Классические комментарии
- •Переводы
- •«І цзин». Тексти про діалектичність світу як результат взаємодії ян та інь. Китайская Книга Перемен или и-Цзин Историческая справка.
- •Конфуціанський канон. «лунь юй».
- •Даоський канон. «дао де цзин». Поняття дао як першооснови і загального закону світобудови.
- •Происхождение книги
- •Содержание
- •Язык, комментаторская традиция и переводы
- •Багатоплановість діалогів «чжуан-цзи».
- •Текст та його структура
- •Філософія “Чжуан-цзи”
- •«Історичні нотатки» («ши цзин») сима цяня.
- •Классические комментарии
- •Переводы
- •Лірична поезія давнього китаю.
- •Давньоіранська міфологія та її близькість з міфологією ведійською.
- •Дуалізм зороастризму. Вчення заратуштри.
- •Зороастризм: религия космологического дуализма Ранние религиозные идеи иранской мифологии и основатель религии зороастризма
- •Видение Зороастра
- •Учение Зороастра
- •Дальнейшая история зороастризма
- •Изменения в зороастризме
- •Заключение
- •Склад і жанри авести.
- •Название
- •Традиционная история
- •Современная Авеста
- •Состав современной Авесты:
- •Сасанидская Авеста
- •Происхождение и трансляция авестийских текстов
- •Содержание Авесты
- •Авеста и Запад
- •Художня своєрідність «гат».
- •Структура и расположение
- •«Яшти» – гімни божествам дозороастрійського періоду.
Лев та миша
Жив собі на горі могутній лев. Він полював кожного дня, і гірські звірі жахалися його. Одного разу зустрів лев пантеру. Вся шкура її була драною, і хутро її обвисало лахміттям; від багатьох поранень була вона ані живою, ані мертвою. Запитав її лев: – Що трапилось з тобою? Хто порвав твою шкіру, хто обдер твоє хутро? І пантера йому відповіла: – Це зробила людина. Запитав тоді лев: – А хто то є людина? Відповіла йому пантера: – Немає нікого хитрішого за людину! Ніколи не давайся їй до рук! Затаїв лев злість на людину та пішов її шукати. Зустрів він на шляху віслюка та кобилу. Морди їхні опутувала вузда, а в зубах були вудила. Запитав їх лев: – Хто вас так зв'язав? І вони відповіли: – Наш господар, людина! Здивувався лев: – Невже людина сильніша за вас? Тоді мовили вони: – Вона наш хазяїн. Немає нікого розумнішого за людину. Ніколи не давайся їй в руки! Ще більше озлився лев на людину і пішов від віслюка та кобили. Зустрівся він з биком та коровою. Роги їхні було відрізано, ніздрі їхні було проколото, а на шиї у них лежало ярмо. Запитав їх лев, хто це зробив, і вони відповіли йому, що це зробив їх господар – людина. Пішов лев далі і зустрів ведмедя. Кігті в нього було обрізано, а зуби – вирвано. Запитав його лев: – Невже людина сильніша навіть за тебе? І ведмідь відповів: – Так, сильніша. Був у мене в услужінні один чоловік. Він приносив мені їжу. Але одного разу сказав він мені: “Воістину твої кігті занадто довгі, вони заважають тобі брати їжу. А зуби твої занадто слабкі і не дають тобі їсти те, що ти хочеш. Дозволь їх мені видрати, і я принесу тобі вдвічі більше їжі, аніж звичайно!” І я дозволив. І от він узяв мої зуби та кігті, кинув мені у вічі пісок та втік. А мені вже нічим було його втримати. Ще більше розгнівався лев. Він пішов від ведмедя і почав шукати людину. Але незабаром він зустрів іншого лева, якого було защемлено великим деревом. Розколотий згори стовбур дерева защемив лапу лева, і лев жалівся, що не міг втекти. Запитав його лев, який прийшов: – Як же потрапив ти в таку біду? Хто це зробив із тобою? І відповів йому інший лев: – Зробив це чоловік. Стережися його та не вір йому. Чоловік хитрий! Ніколи не давайся йому в руки! Я-от зустрів чоловіка і запитав його: “Яким ремеслом ти займаєшся?” А він мені мовив: “Моє ремесло – попереджати старість. Я можу тобі зробити такий талісман, що ти ніколи не вмреш. Так і бути, я зріжу стовбур дерева і дам тобі доторкнутися до цього талісману. Після цього ти не помреш ніколи!” І от я пішов за ним до цього дерева. Він зрізав його, розщепив стовбур дерева клином і сказав мені: “Поклади сюди свою лапу!” І я засунув лапу в щілину. Тоді він вибив клин, і дерево защемило мою лапу. А чоловік, коли побачив, що я безсилий помститись, кинув мені у вічі пісок та втік. Розсміявся лев, що прийшов, і мовив: – О людино, якщо ти коли-небудь потрапиш мені до лап, я відплачу тобі відразу за всі образи, які ти завдав тваринам гір! І лев пішов далі на пошуки людини. Але раптом трапилось так, що опинилась під лапою лева миша, зовні слабка і зовсім мала. Лев надумав уже її розчавити, але миша благала: – Не розчавлюй мене, господарю мій! Якщо ти мене з'їси, все одно не будеш ситий. Якщо ж ти мене відпустиш, голод твій не стане сильніший. Але за те, що ти подаруєш мені життя, я теж коли-небудь подарую тобі життя. Не роби мені зле, не вбивай мене, і коли-небудь я врятую тебе від біди. Лев усміхнувся і мовив: – Що ж ти можеш зробити? Адже ніхто на землі не в змозі мене подолати і завдати мені зле! Але миша поклялася йому: – Присягаюсь, що врятую тебе від загибелі, коли прийде для тебе чорний день! Лев сприйняв усе за жарт, однак подумав: “Якщо я з'їм цю мишу, ситим я і справді не буду!” І він відпустив її. А трапилось так, що один мисливець, який ловив тварин в пастки, вирив яму якраз на шляху лева. Лев провалився в яму і опинився в руках мисливця. Опутав його мисливець сітями і міцно зв'язав сухими шкіряними мотузками та ще перев'язав ременями сиром'ятними. І от зв'язаний лев лежав у горах та журився. Але доля побажала, аби клятва миші стала правдою. Схотіла доля посміятися над пихатими словами лева і о сьомій годині ночі привела до нього маленьку мишку. Сказала мишка леву: – Хіба ти не пізнаєш мене? Я та сама маленька миша, якій ти дарував життя. Я прийшла, аби сьогодні відплатити тобі добром за добро. Потрапив ти до рук людини, але я врятую тебе від загибелі. Треба бути вдячним тим, хто зробив тобі добро. І от миша почала гризти левові пута. Вона перегризла всі сухі ремені та всі ремені сиром’ятні, якими було зв'язано лева, і звільнила його від пут. Потім миша сховалася в гриві лева, і він відразу ж рушив з нею в гори. Поміркуй про маленьку мишку, найслабкішу з усіх мешканців гір, та про лева, найсильнішого з усіх тварин, що мешкають в горах! Поміркуй про диво, що здійснилося за велінням долі!