2 Частина (2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття: визначити політичні наслідки діяльності гетьманів України, причини втрати більшості здобутків визвольної боротьби, перспективи для розбудови незалежності України. У зв’язку з цим – проблема пошуку військово-політичної допомоги ззовні.

ПЛАН:

1. Богдан Хмельницький на чолі національно-визвольної війни українського народу:

• особа Богдана Хмельницького (1595-1657);

• причини та привід початку боротьби проти польських окупантів;

• перемога під Жовтими Водами і Корсунем у травні 1648р.;

• розгром поляків під Пилявцями у вересні 1648р.;

• Зборівський мир у серпні 1649р.;

• поразка у битві під Берестечком у червні 1651р.;

• Білоцерківська угода у вересні 1651р.;

• продовження переговорів з Москвою про допомогу проти поляків;

• Переяславська рада.

2. Українська державність при Гетьманщині:

• українська державність у складі Київщини, Брацлавщини і Чернігівщини (1,5 млн.населення, 250 тис.кв.км);

• поняття “Гетьманщина”;

• агресія Москви проти України;

• розгром російських військ 28-29 червня 1659р. під Конотопом;

3. Боротьба за відновлення козацької державності у хvііІст.:

• трагічний наслідок для України ”Вічного миру” (1686) між Росією і Польщею;

• Коломацькі статті 1687р. між козацькою старшиною і царизмом;

• особа І.Мазепи (1644-1709) і гетьман (1687-1709);

• поразка шведів і українських козаків під Полтавою в червні 1709р.;

• причини невдачі Мазепи;

• продовження справи боротьби за українську державність в діяльності П.Орлика;

• прийняття Конституції 5 квітня 1710 р. “Пакти і конституція прав і вольностей Запорозького війська”;

• характеристика 16 статей Конституції П.Орлика;

3. Остаточна ліквідація Росією української державності:

• запровадження Малоросійської колегії як контрольного органу державного правління у справах Лівобережної України (Глухів, 6 офіцерів, бригадир Вельямінов);

• діяльність наказного гетьмана Павла Полуботка (1722-1723)

• відновлення гетьманства після смерті Петра І у 1727р. з метою залучення козаків до війни з турками;

• гетьманування Данила Апостола (1727-1734), як останнього гетьмана, що намагався відновити договір 1654р.;

• останній гетьман Кирило Розумовський (1750-1764) в м.Батурині;

• остаточне скасування гетьманства у 1764р. Катериною ІІ;

• знищення Запорізької Січі у 1775р.;

• кріпосне право з 1783р.;

Рекомендована література:

1. Історія України: нове бачення. Т. 1. – К., 1995, с. 152-184.

2. Історія України. (Кер. авт. кол. Ю.Зайцев). – Львів, 1998, с. 113-123.

3. Історія України: Курс лекцій. У 2 кн. Кн. 1. (Мельник Л.Г. та ін.). – К., 1991, с. 210-236.

4. Кісь Я.І., Педич В.П., Шокалюк О.І. Історія України: Курс лекцій. (За ред. О.І. Шокалюка). – Івано-Франківськ, 2002, с. 63-84.

5. Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів, 1990, с. 170-186.

6. Литвин В.М., Морвінцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України. – К., 2002, с. 166-188.

7. Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 2. – К., 1993, с. 10-35.

8. Субтельний О. Україна: історія. – К., 1993, с. 135-178.

9. Березневі статті Б. Хмельницького. // Пам’ятки України. 1991, №2.

10. Бойко О.Д. Історія України. – К., с. 126-139.

11. Грабовецький В. Західноукраїнські землі в період національно-визвольної війни 1648-1654 рр. – К., 1994.

12. Гетьмани України. Історичні портрети. – К., 1991.

13. Історія України: Документи. Матеріали. (Уклад., комент. В.Ю. Короля). – К., 2001, с. 129-135.

14. Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.

15. Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький: хроніка життя та діяльність. – К., 1994.

16. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. Т. 2. Розділ 12. – К., 1990.

17. Грабовецький В. Селянське повстання на Прикарпатті під проводом Мухи 1490-1492. – Львів, 1979.

18. Кісь Я.І., Педич В.П., Шокалюк О.І. Історія України: Курс лекцій. (За ред. О.І. Шокалюка). – Івано-Франківськ, 2002, с. 40-60.

19. Історія України: Документи. Матеріали. (Уклад., комент. В.Ю. Короля). – К., 2001, с. 89, 90.

20. Литвин В.М., Мордвінцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України. – К., 2002, с. 105-148.

21. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. Т. 2. Розділи: 1, 4, 7, 10. – К., 1990.

Ідея української державності у суспільно-політичному житті України наприкінці ХУІІІ- на початку ХХст. (2 години)

Мета заняття: домогтися усвідомлення того, що втративши державність наприкінці ХУІІІст., український народ не припиняв боротьби за її відновлення. Українська державницька ідея знайшла втілення у діяльності “Руської трійці” і Кирило-Мефодіївського товариства, у творчості Тараса Шевченка, Василя Подолинського, Михайла Драгоманова, Юліана Бачинського, Івана Франка, Миколи Міхновського, Дмитра Донцова та ін. Вищого ступеня розвитку вона досягла у програмах і діяльності українських політичних партій та організацій наприкінці ХІХ – на початку ХХст. Без цього національного відродження не було б успіху національної ідеї наприкінці ХХст.

ПЛАН:

І. Зародження і становлення української національної ідеї:

• поняття української національної ідеї як ідеї національного самовизначенняВ.Капніст проти російського поневолення України (“Ода на рабство”, 1783);

• “Енеїда” І.Котляревського (1798) – перший твір народною мовою

• поява університетів у Харкові (1805), Києві (1834);

• “Історія Русів” – політичний трактат (згадка 1828 р.) – ідея культурного, морального й історичного права українців на самостійну державу;

ІІ. Питання української державності в суспільно-політичному русі. Кирило-Мефодіївське братство.

• поява наприкінці 30-х років ХІХ ст. Т.Шевченка як етапу завершення формування української народної літератури і початку соціально-політичного етапу розвитку національно-визвольного руху;

• оформлення його у 1846р. Кирило-Мефодіївського братства;

• програмні документи: “Статут Слов’янського товариства св.Кирила і Мефодія” і “Закон Божий, або “Книга буття українського народу”, написаному М.Костомаровим;

• початок видання з 1861р. в Петербурзі українського щомісячника “Основа”;

• нова генерація патріотичних сил в особі історика і публіциста М.Драгоманова;

ІІІ. Галицьке національне відродження:

• перебування Галичини (з 1772р.) і Буковини (з 1774р.) по 1918р. в складі Австро-Угорщини;

• “Руська трійця»;

• видання у 1837р. в Будапешті альманаху “Русалка Дністрова”;

• антифеодальна революція (весна народів) в Австрії у 1848р. і Галичина, знесення панщини;

• видання першої української газети 15 травня 1848р. “Зоря Галицька”;

• ідея української незалежності у брошурі В.Подолинського “Слово перестороги” (1848р.);

• створення у 1868р. культурно-просвітницького товариства “Просвіта”;

• літературно-наукове товариство ім.Шевченка (Львів, 1873р., а з 1892р. – Наукове товариство ім.Шевченка - НТШ);

• роль духовенства УГКЦ у політичному житті краю;

• митрополит А.Шептицький і українська національна ідея;

• діяльність Головної Української Ради на чолі з К.Левицьким;

• Легіон Українських Січових Стрільців – перша українська національна армія;

• створення у Львові 4.08.1914р. Союзу визволення України (СВУ), як організації наддніпрянців в боротьбі за самостійну Україну.