Завдання для самостійної роботи

Дати письмові відповіді на питання

1. Сучасні українські інформаційно-аналітичні установи в структурах законодавчої та виконавчої, державної та недержавної влади.

2. Корпоративні мережі баз даних у контексті мережевого управління й урядування.

3. Державна та комерційна таємниця.

4. Особливості політичного консалтингу та партійної аналітики в сучасних українських умовах.

5. Провідні експерти та політичні експертні установи в Україні.

6. Сучасні інформаційні технології отримання й структурування “вторинної” інформації.

Питання до заліку

1. Інформаційна діяльність та інформаційна культура в епоху інформаційної революції.

2. “Інформація” та “документи”.

3. Документоутворюючі ознаки. Типологія документів.

4. Три підходи до роботи з джерелами інформації: технологічно-ресурсний, комунікативний та психологічний.

5. Вимоги до інформаційно-аналітичних текстів.

6. Інформаційно-аналітичні тексти та бази (банки) даних.

7. Наукова книга як документ.

8. Наукова бібліотека як “банк інформації”.

9. Персональний комп’ютер як “інформаційна машина”.

10. Класи й типи інформаційних ресурсів.

11. Інформаційні ресурси й документи.

12. Бази даних, їх типологія та принципи створення й використання в комунікаціях.

13. Сучасні інформаційні технології отримання й структурування “вторинної” інформації.

14. Засадничі принципи формування й використання інформаційних ресурсів.

15. Первинні та вторинні документи.

16. Проблема оптимізації роботи з документами в організаціях. Діловодство та архівна справа.

17. Критерії якісної інформації та її відсіву від “інформаційного сміття”. Інформаційні “фільтри”.

18. Відкритість й закритість доступу до інформаційних ресурсів у політичних, економічних й бізнесових структурах. Її узалежненість від типів організаційної культури.

19. Державна та комерційна таємниця.

20. Інформаційно-аналітичні тексти та критерії їх відповідності управлінським цілям.

21. Аналітика, експертиза й прогнозування у процесах прийняття рішень.

22. Аналітика, експертиза та прогнозування на етапах підготовки, прийняття та запровадження в життя зовнішньополітичних рішень.

23. Поняття стратегічної інформації.

24. Способи систематизації та аналізу відкритих, напіввідкритих та закритих джерел інформації в міжнародних комунікаціях.

25. Позиціонування інформаційного простору та простір інформаційних можливостей. Проблема інформаційної нерівності.

26. Моніторинг як джерело інформації: типологія, способи проведення та практичної реалізації.

27. Моніторинг - Прогноз – Прийняття рішення.

28. Інформаційна політика в закритому та відкритому суспільстві.

29. Якісні та кількісні методи моніторингу.

30. Специфіка міжнародної та зовнішньополітичної інформації.

31. Доступ до втаєниченої інформації в контексті політики, економіки й бізнесу.

32. Аналітика та розвідка: спільне і відмінне.

33. Внутрішня та зовнішня, політична й економічна, тактична та стратегічна розвідка.

34. Конкурентна (бізнесова) розвідка.

35. Дезінформація та убезпечення від неї як розширення реального інформаційного доступу.

36. Типи інформаційної культури й організація інформаційного простору в організаціях.

37. Організаційні перетворення в системі “інформація – знання – дані”.

38. Організаційні інструменти керування інформаційними потоками й інформаційними ресурсами.

39. Інформаційна революція та електронізація джерел інформації.

40. Локальні й корпоративні інформаційні мережі.

41. Інтернет як джерело інформації та дезінформації.

42. Мережеві технології управління та мережева інформація.

43. Методологія і методика інформаційного пошуку в Мережі. Пошукові машини.

44. Корпоративні мережі баз даних у контексті мережевого управління й урядування.

45. Логічні прийоми пошуку інформації та її обробки.

46. Інформаційні джерела у контексті логічних процедур пояснення й розуміння, доведення та спростування, аргументації й контраргументації.

47. Світові сиcтеми правового забезпечення доступу приватних осіб до офіційної інформації.

48. Доступ до офіційної інформації у міжнародному праві. “Загальна декларація ООН прав людини” (Ст.19) та “Європейська конвенція з прав людини” (Стаття 10).

49. Електронний документообіг та його правове регулювання.

50. e-Governance й e-Government: Електронне врядування як сфера взаємодії інформаційних запитів та інформаційних послуг.

51. Адміністративна та комерційна інформаційна послуга з точки зору правового регулювання відносин між постачальником та споживачем інформації.

52. Правове регулювання реалізації інформаційних запитів юридичної особи.

53. Правила та процедури надання нормативно-правової документації та джерела офіційного оприлюднення нормативно-правових актів.

54. Основні стандарти (мінімальні вимоги) щодо державно-адміністративних інформаційних послуг та критерії їх оцінки:

1. результативність;

2. простота (максимальне спрощення правил і порядку надання послуг);

3. своєчасність й оперативність;

4. зручність;

5. чутливість (повідомляти також іншу необхідну інформацію, яка стосується справи, сприяти особі в позитивному вирішенні її справи);

6. відкритість;

7. рівність (однаковий термін, однакові вимоги для всіх тощо);

8. мінімальна (справедлива) вартість.

55. Правове регулювання надання інформаційних послуг в сучасній Україні із врахуванням сучасних стандартів відкритості публічної інформації. (Законопроекти "Про урядові органи, установи та організації", "Про доступ до публічної інформації", Інформаційного кодексу та Адміністративно-процедурного кодексу України, покликані врегулювати порядок надання адміністративних послуг).

56. Інформаційна безпека та основні її аспекти, - технологічний, комунікативний, психологічний.

57. Інформаційний тероризм: способи й засоби його попередження й знешкодження.

58. Кодування й декодування інформації. Криптографія.

59. Захист інтелектуально-інформаційної власності як проблема інноваційного розвитку країни та її входження у глобальне інформаційне суспільство

60. Проблема інформаційного “піратства”: національно-державний та міжнародно-правовий контексти.

61. Захист комп’ютерної інформації та правила безпечної роботи з ПК в локальних і глобальних інформаційних мережах.