
- •Кременчуцький державний політехнічний університет
- •К ременчук 2001
- •1. Багатофакторні економетричні моделі
- •1.1 Виробничі функції
- •1.2 Функції витрат
- •1.3 Функції попиту і пропозиції, функції споживання
- •2. Методологія оцінювання параметрів (коефіцієнтів) економетричних моделей
- •2.1 Вимоги до вихідних даних при побудові багатофакторної економетричних моделі
- •2.2 Метод найменших квадратів (мнк)
- •3. Статистична перевірка економетричної моделі
- •3.1 Статистичні характеристики економетричної моделі
- •3.2. Проблеми мультиколінеарності, алгоритм
- •3.3. Стандартна похибка моделі й залежної змінної
- •3.4. Коефіцієнти детермінації і множинної кореляції
- •3.5. Стандартні похибки параметрів
- •3.6. Автокореляція залишків у економетричних моделях
- •3.6.1. Природа автокореляції
- •3.6.2. Наслідки, що викликаються автокореляцією залишків
- •3.6.3. Перевірка існування автокореляції
- •3.6.4. Узагальнений метод найменших квадратів (у.М.Н.К.) або метод Ейткена
- •3.7. Довірчі інтервали регресії і прогнозу
- •4. Типове завдання на тему:
2. Методологія оцінювання параметрів (коефіцієнтів) економетричних моделей
2.1 Вимоги до вихідних даних при побудові багатофакторної економетричних моделі
Основною вимогою, якій повинен
задовольняти досліджуваний
процес, це
адитивність його детермінованої
складової
з випадковою
складовою
,
тобто
(2.1)
Наступною за важливістю вимогою є лінійність f(x1, x2, ..., xn) від невідомих коефіцієнтів моделі, тобто
, (2.2)
де: аi - невідомі коефіцієнти.
Фактори
хi
можуть бути як безпосередніми
характеристиками процесу, так і деякими
функціями від них (наприклад,
,
,
і
подібне до того).
Будемо вважати,
що ця
вимога
виконується і для моделей типу (1.9), в
які невідомі коефіцієнти входять
нелінійно, але котрі
шляхом деяких перетворень, наприклад,
логарифмування, зводяться до моделей
лінійних
відносно деяких функцій від цих
коефіцієнтів.
Так (1.9), шляхом логарифмування зводиться
до
(2.3)
З (2.3) випливає,
що невідомі коефіцієнти ln a, b, c та r
входять лінійно до рівняння, при цьому
;
;
.
Результати дослідження процесу можна подати в матричній формі:
, (2.4)
де -
вектор з m виміряних значень
залежної (ендогенної)
перемінної;
- матриця розмірності m×(n+1) (n- число
незалежних (ендогенних) перемінних,
причому для i ≠ 0 стовпець складається
з m вимірних значень
,
якщо і=0, то стовпець містить m одиниць.
-
вектор-стовпець оцінюваних параметрів
(коефіцієнтів) моделі розмірності m +
1,
- вектор похибок розмірності m, тобто
.
2.2 Метод найменших квадратів (мнк)
Метод найменших квадратів
полягає в тому, що оцінки
невідомих
параметрів
,
у моделі (2.2) визначаються за умови min
,
тобто сума квадратів відхилень
фактичних значень змінної у від
розрахункових значень показника,
отриманих за моделлю з параметрами
,
повинна бути мінімальною.
Для пошуку невідомих параметрів моделі методами найменших квадратів повинні виконуватись такі вимоги [1]:
-
, де М – математичне сподівання;
б)
,
тобто значення похибок незалежні й
мають сталу дисперсію;
в)
;
тобто незалежні змінні не пов’язані з
похибками.
г) |xTx|
0,
отже, незалежні змінні утворюють лінійно
незалежну систему векторів або, іншими
словами, незалежні змінні не повинні
бути мультиколінеарними.
Для пошуку
шукаємо частинні похідні за параметрами
,
і=1, 2, . . . , n і отримуємо систему нормальних
рівнянь [2]
(2.5)
Це система з (n+1) рівнянь з
n+1 - невідомим. При виконанні умови (г)
матриця системи хТх
невироджена (|xTx| 0),
і тому для неї існує єдине вирішення,
набір параметрів
.
Пошук оцінок невідомих параметрів
моделі можна виконати також і у матричній
формі. Якщо
=
x
+
,
тоді
=
-
X
і
=
(2.6)
Для визначення
,
що мінімізує суму квадратів відхилень
,
продиференціюємо (2.6) по
(2.7
)
Прирівнявши (2.7) до нуля, одержимо нормальну систему рівнянь (2.5) у матричній формі, яка матиме вигляд
(2.8
)
При виконанні умови (г) (|xTx|
0)
одержимо розв'язання
цієї системи, оцінювання
параметрів
,
=
(2.9)
Матрицю |xTx|
називають матрицею моментів; числа, що
розташовані на її головній діагоналі,
,
характеризують величину
дисперсій незалежних перемінних хi,
інші елементи цієї матриці
відповідають взаємним коваріаціям
факторів
хi,
хk.
Таким чином, структура матриці моментів
|xTx|
відображає зв'язок між незалежними
перемінними. Чим більші коваріації між
незалежними параметрами у
порівняно з діагональними елементами
|xTx|,
тим гірші, отже, оцінювання
.
Знайдемо математичне
сподівання і дисперсію оцінок
,
отриманих М.Н.К.
(2.10
)
Тоді М(
) =
Але внаслідок умови (а) М()
= 0. Тоді М(
)
=
,
отже, оцінка
параметрів є
незміщеною.
Для пошуку дисперсій
оцінок розглянемо матрицю
.
Це матриця, на головній діагоналі якої
розташовані
дисперсії оцінок
:
,
а інші елементи дорівнюють коваріаціям
оцінок
і
:
.
Тоді, з урахуванням (2.10), матимемо:
.
Враховуючи, що матриця
симетрична, отже
а
також, за умовою (б),
,
отримаємо:
. (2.11
)
Тоді можна довести [3], що
дисперсії для оцінок
i,
отриманих за МНК, є
мінімальними у класі всіх лінійних
незміщених оцінок.
Отже, отримані
оцінки
i
є ефективними.
Можна показати [3], що ці оцінки є обгрунтованими. Можна показати також [3], що ці оцінки є обгрунтованими. Для ілюстрації МНК розглянемо випадок одного фактора х та показника y, тобто оцінимо коефіцієнти у моделі y = a0 + a1x1 (n=1)
Матриця Х
у цьому
випадку має вигляд
х
=
Тоді з (1.8)
звідси
;
де
,
Пошук оцінок параметрів лінійної спрощується, якщо використовується стандартизовану форму рівняння регресії (2.2). Для цього використовується нормалізація ендогенних та екзогенних змінних за формулами.
(2.12
)
де
. (2.13
*)
Рівняння регресії (2.2) після використання цих підстановок набуває стандартизованої форми з відсутнім вільним членом, тобто
(2.14
)
Коефіцієнти при нормалізованих
факторах tk
називаються
-коефіцієнтами.
Вони характеризують силу впливу кожного
фактора
на показник у. Підставляючи з (2.12) до
(2.14) і порівнюючи з (2.12), маємо
, (2.15
)
При використанні стандартизованої форми пошук оцінок параметрів моделі спрощується. Дійсно, в цьому випадку матриця системи нормалізованих факторів Т має на один стовпець менше, dim Т = (m; n), а матриця моментів ТТТ обертається на кореляційну:
TTT
= R =
(2.16)
де
- вибірковий коефіцієнт кореляції між
факторами
х1
і хk.
Тоді за аналогією (2.9) можна одержати,
що
(2.17)
З огляду на те, що
(2.18)
де -
вектор, складений
із вибіркових коефіцієнтів кореляції
між показником в і факторами
хk,
,
одержимо
(2.19)
Таким чином, для визначення
оцінок
параметрів
у рівнянні (2.2) необхідно:
1) знайти за вищенаведеними
формулами вибіркові коефіцієнти
кореляції між факторами
і
скласти з них кореляційну матрицю R;
2) якщо
,
то
обчислити обернену матрицю R-1;
3) обчислити вибіркові
коефіцієнти кореляції
між
показником у і факторами
;
4) відшукати
за
формулами (2.19);
5) відшукати за формулою
(2.15) знайти
,
,
k = 1, 2, ..., n.