Міністерство освіти і науки України

Коледж

Кременчуцький національний університет

ім. Михайла Остроградського

Методичні рекомендації для виконання дипломних проектів (економічної частини)

для підготовки молодших спеціалістів за спеціальністю

5.091504 “Обслуговування комп’ютерних систем і мереж”

Кременчук 2011 р.

Методичні рекомендації для виконання економічної частини дипломних робіт для спеціальності 5.091504 “Обслуговування комп’ютерних систем і мереж”

Укладач Бешта Н. О.

^{(прізвище викладача)}

Розглянуто на засіданні циклової комісії комп’ютерної та електропобутової техніки

Протокол № _______від “____” _______________ 2011р.

Голова циклової комісії ___________ Почтовюк С.І..

Затверджено методичною радою коледжу

Протокол № _______ від “____” _______________ 2011р.

Голова методичної ради ____________ Р.В. Левченко.

Зміст

1 Основні поняття і показники 4

2 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА 11

2.1 Визначення витрат на проектно-дослідницькі роботи 11

2.2 Розрахунок собівартості (прибутку, ціни, рентабельності) 15

2.3 Розрахунок експлуатаційних витрат 20

1Основні поняття і показники

В даних методичних рекомендаціях викладено основні методологічні положення з визначення економічної ефективності заходів, пропозицій, вдосконалення техніки, технології, організації і управління виробництвом, визначення експлуатаційних витрат, калькуляції одиниці продукції, витрат роботи 1 машино - години та інші.

При виконанні економічної частини дипломного проекту необхідно відрізняти поняття «ефект» та «ефективність».

Ефект - корисний (вигідний) результат (абсолютна величина). Економічні тлумачення теоретиків поняття «абсолютного ефекту» не дають.

Ефективність - це співвідношення результатів і витрат.

Підвищення ефективності виробництва - означає зростання економічних результатів на кожну одиницю витрат.

Отже, ефективність виробництва характеризує ступінь вдосконалення любого господарського об'єкту або механізму.

Основним завданням ефективності виробництва є досягнення світового рівня ефективності при інтенсивному розвитку економіки на базі прискорення розвитку науково - технічного прогресу (НТП).

Економічний корисний результат можливо виразити через зростання випуску продукції, яка користується попитом на ринках збуту; підвищення якості та конкурентоспроможності; економії всіх видів виробничих та фінансових ресурсів з розрахунку на одиницю виготовляємо!' продукції, виконуємих робіт або послуг, роботи однієї машино - години обладнання; зростання продуктивності праці; покращення технічних та експлуатаційних параметрів; прибутку і таке інше.

Виходячи з тематики дипломних проектів (ДП) студентами можливі встановлення наступних корисних результатів:

науково-технічного результату, суттєвість якого полягає в одержанні нових знань і технічних засобів, які забезпечують прискорення науково-технічного розвитку. ґрунтується на підставі проведення технічного аналізу;

• екологічного результату, суттєвість якого полягає в зменшенні або пом'якшенні, чи запобіганні шкідливої дії на довкілля. Розрахунки грунтуються на базі здійснення екологічного аналізу;

• соціального - корисного результату - суттєвість якого проявляється в покращенні умов або ліквідації важкої фізичної праці, зростанні вільного часу, усунення причин професійних захворювань і травматизмів, підвищення освітнього і культурно-технічного рівня працівників, підвищення ефективності використання робочого часу тощо. Досягається за допомогою проведення соціального аналізу;

Економічного результату - тобто встановлення вигод та привабливості через оцінки економічної ефективності на підставі альтернативної вартості ресурсів, які використовуються у запропонованому проекті. Ґрунтується на підставі проведення економічного, фінансового, маркетингового та інших видів аналізу.

Із перерахованих видів ефекту нової техніки найбільш легко піддається кількісній оцінці економічний ефект в грошовому виразі.

Вимірниками економічного ефекту нової техніки частіш за все є вартісне вираження за певний період часу всіх видів виробничих ресурсів на випуск визначеної продукції, виконання обсягу робіт, які забезпечують прибуток загальний, або який залишається у підприємства після сплати податків тощо.

У вартісному вираженні можливо оцінювати деяких складових соціального і екологічного результатів, що сприяє зростанню величини економічного ефекту. Тому в загальному виді показник економічного ефекту за певний період часу визначається як перевищення вартісної оцінки і корисних результатів інновацій над витратами, які пов'язано з їх розробкою і а використанням.

Зростання економічного ефекту традиційно досягається двома шляхами: екстенсивним та інтенсивним.

Економічне зростання за рахунок екстенсивних фак4торів забезпечується за рахунок постійно зростаючого обсягу суспільних ресурсів - персоналу підприємства. Залучення в технологічний виробничий процес додаткових матеріальних ресурсів, капітальних вкладень, зростання парку обладнання, виробничих площ та інших основних виробничих фондів тощо. В умовах ринкових відносин екстенсивні фактори зростання фактично себе вичерпали або стали практично економічно не вигідними.

Економічне зростання за рахунок інтенсивних факторів забезпечується внаслідок зростання продуктивності праці працівників, зростання продуктивності роботи 1- ї машино - години, економічного і раціонального використання наявних матеріальних ресурсів, основних фондів і потужностей, трудових ресурсів (наприклад, робота з меншою чисельністю), підвищення технічного рівня якості продукції або виконуємих робіт (послуг)і таке інше. При цьому досягаються переважно максимально високі кінцеві результати при менших або мінімальних витратах.

Оцінка ефективності проектів здійснюється на підставі певних критеріїв (табл. 1.1)

Процедура оцінки критеріїв вимагає визначення величини цього критерію як всього проекту, так і для окремих його учасників. У разі визначення цільових критеріїв необхідно пов'язати їх соціально-економічною ситуацією в країні, регіоні, та виявити можливі пріоритети розвитку.

В залежності від рівня оцінки, обсягу враховуваних ефекту і затрат і призначення оцінки розрізняють декілька видів ефективності.

1. Народногосподарська ефективність НТП характеризує відношення ефекту до затрат в масштабах народного господарства. Ефектом є ріст національного доходу, а затратами - сукупність спожитих ресурсів.

2. Госпрозрахункова ефективність ТНП оцінює результативність затратах в масштабах галузі, підприємства і розраховується, найчастіше, як відношення прибутку до вартості виробничих фондів або собівартості (рентабельність виробництва і продукції).

3. Порівняльна ефективність НТП обчислюється у випадку вибору кращого із можливих варіантів заходів НТП; в якості ефекту може бути прийнятий ріст прибутку за рахунок зниження собівартості при реалізації одного варіанту в порівнянні з іншими, а в якості затрат - додаткові капіталовкладення, що забезпечили це зниження по кращому варіанту.

4. Абсолютна ефективність НТП характеризує відношення кінцевого народногосподарського або госпрозрахункового ефекту до затрат на реалізацію відповідного варіанту. Цей варіант вибирається по критерію порівняльної ефективності - мінімум приведених витрат.

Розрахунок абсолютної ефективності завершує процес вибору найефективнішого варіанту заходів НТП.

Економічний ефект заходів НТП розраховується на всіх етапах реалізації і на весь період здійснення цих заходів і визначається як різниця між вартісною оцінкою результатів і вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів на цей період.

Залежно від завдань, які вирішуються, економічний ефект може обчислюватись у одній із двох форм:

1. народногосподарській (загальний ефект за умовами використання нововведень);

2. госпрозрахунковий (комерційний ефект, який одержується окремо розробником, виробником і споживачем нововведень).

Народногосподарський економічний ефект обчислюється шляхом порівняння результатів за місцем використання нової техніки, інших нововведень і усіх витрат на їх розробку, виробництво і споживання.

Комерційний економічний ефект обчислюється на окремих стадіях «життєвого циклу» нововведення (стадії розробки, виробництва, експлуатації) і дає можливість оцінити ефективність технічних новин з урахуванням економічних і інтересів окремих проектно-конструкторських організацій, підприємств-виробників і підприємств-споживачів.

Перша форма економічного ефекту використовується на стадії обґрунтування доцільності розробки та вибору найкращого варіанту проектного рішення; друга форма - у процесі реалізації заходів , коли є відомими ціни на нову науково-технічну продукцію, обсяги її виробництва, умови і строки застосування.

На стадії техніко-економічного обґрунтування і вибору найкращого варіанту, при формуванні планів наукових і дослідно-конструкторських робіт повинен бути витриманий народногосподарський підхід, який передбачає врахування при оцінці заходів НТП усіх можливих наслідків економічних, соціальних, екологічних, зовнішньоекономічних. Етапи реалізації цього підходу зводяться до наступного:

• із потенційно можливих варіантів вибирають ті, які задовольняють заданим обмеженням;

• по кожному із вибраних варіантів обчислюють результати, витрати, економічний ефект;

• кращим визнається варіант, що забезпечує максимальну величину економічного ефекту, а при умові його тотожності по декількох варіантах - варіант з мінімальними затратами на його досягнення.

Таблиця 1.1 змістовний склад груп критеріїв оцінки проектів

Група критеріїв	Склад
Зовнішні та екологічні критерії	правова забезпеченість проекту; можливість впливу перспективного законодавства на проект; реакція громадської думки на здійснення проекту; наявність шкідливих продуктів та виробничих процесів (позитивна, негативна, нейтральна); вплив проекту на рівень занятості.
Критерії реципієнта, що здійснює проект	навички управління і досвід підприємців, якість керівного персоналу, компетентність і зв'язки. Характеристика керуючих третьою стороною; стратегія у галузі маркетингу, наявність досвіду роботи на зовнішньому ринку.
Критерії реципієнта, що здійснює проект	дані про фінансову спроможність, стабільність фінансової історії; досягнуті результати діяльності та їх тенденції; дані про потенціал росту; показники диверсифікації (висока, низька, середня).
Науково-технічні критерії	перспективність науково-технічних рішень , що використовуються; патентна частота виробів і патентоспроможність технічних рішень, що використовується; перспективність використання одержаних результатів в майбутніх розробках; міра впливу на інші проекти, що являють собою державний інтерес.
Фінансові критерії	очікувана норма чистої теперішньої вартості; значення внутрішньої норми доходності, що задовольняє інвестора; відповідність проекту критеріям ефективності інвестицій; строк окупності і сальдо реальних грошових потоків; стабільність надходження доходів від проекту; можливість використання податкових пільг; оцінка періоду утримання продукту на ринку, ймовірність обсяг продажів по роках; необхідність залучення позичкового капіталу (третіх осіб чи банківського) та його частка в інвестиціях; фінансовий ризик, пов'язаний із здійсненням проекту.
Виробничі критерії	доступність сировини, матеріалів та необхідного додаткового устаткування; необхідність технологічних нововведень для здійснення проекту; наявність виробничого персоналу (за кількістю та кваліфікацією); можливість використання відходів виробництва; потреба в додаткових виробничих потужностях (додатковому устаткуванні).

Продовження таблиці 1.1

Ринкові критерії

відповідність проекту потребам ринку; оцінка загальної ємності ринку щодо запропонованої та аналогічної продукції (послуг, технологіях) до моменту виходу запропонованої продукції на ринок (низька, середня, висока); оцінка ймовірності комерційного успіху; еластичність ціни на продукцію; необхідність маркетингових досліджень і реклами для просування запропонованого продукту на ринок; відповідність проекту вже існуючим каналам збуту; оцінка перешкод для проникнення на ринок; захищеність від застарілої продукції; оцінка очікуваного характеру конкуренції (цінова, в сфері якості та ін.) та її вплив на ціну продукту.

Регіональні критерії

ресурсна можливість регіону; міра соціальної нестабільності; стан інфраструктури(телекомунікації, банківське обслуговування, транспортний зв'язок і т. ін.).