Інтерфейс програми

Система управління програмою типова для додатків Windows на уявлена рядком меню і панеллю інструментів. Рядок меню забезпечує доступ до всіх функціональних команд і засобів настройки програми. Панель інструментів забезпечує зручний доступ до деяких, найбільш часто використовуваних команд.

Пункти рядка меню забезпечують:

- File (Файл) — підготовчі операції;

- Commands (Команди) — виконавчі операції;

- Options (Параметри) — настроювальні операції.

Два режими роботи WinRAR

Програма WinRAR має два режими роботи: режим роботи з файлами і режим роботи з архівами. При запуску програми клацанням на її значку або з командного рядка без параметрів вона відкривається в режимі роботи з файлами (див. мал. 2.11). Якщо програма запускається подвійним клацанням на значку якого-небудь архіву, вона відкривається в режимі роботи з архівами.

Щоб перевести програму з режиму роботи з файлами в режим роботи з архівами, треба у вікні програми розшукати який-небудь архівний файл і клацнути на ньому двічі. Вікно програми в режимі роботи з архівами уявлено на мал. 2.12.

Операції з архівами

Витягання файлів. Команда Extract files from arcive (Витягати файли з архіву) запускає операцію розпаковування архіву. Витягаються заздалегідь помічені файли. Вони поміщаються в ту ж теку, де знаходиться архів.

Витягання в задану теку. Операція виконується командою Extract to specified directory (Витягати в задану теку). По цій команді відкривається діалогове вікно Extract options (Параметри розпаковування). Дане вікно має навігаційну панель для вибору потрібної теки.В абсолютній більшості випадків не треба встановлювати прапорець Do not extract paths (He витягати структуру тек). Якщо цей прапорець встановлений, інформація про теки, що входять до складу архіву, втрачається і всі файли розпаковуються в одну велику купу. При цьому можлива неприємна конкуренція між файлами, що мають однакові імена, але належні різним текам.

Перевірка архівних файлів. Перевірка цілісності архіву виконується командою Commands > Test archived files (Команди > Перевірка ущільнених файлів). У випадку, якщо архів пошкоджений (а це можливо для архівів, що розповсюджуються на таких ненадійних носіях як дискети і для архівів, що розповсюджуються по електронних сітях) встає питання про його реставрацію (див. нижче).

Перегляд архіву. Виконується командою — Commands > View file (Команди * Перегляд файла) або командною кнопкою View file (Перегляд файла). По цій команді включається переглядач файлів. За умовчанням використовується вбудований (Internal) переглядач, який призначений перш за все для читання текстових файлів. У разі необхідності можна використовувати інший, переглядач на свій розсуд. Настройка засобу перегляду виконується вибором перемикача на вкладці interfасе, (Інтерфейс) діалогового вікна Options.

Перемикачі мають наступне призначення:

Internal viewer підключає вбудований засіб перегляду.

External viewer дозволяє задати зовнішній засіб перегляду,команда запуску якого повинна бути введена в полі Associated program встановлює в якості засобу проогляду ту програму, яка зареєстрована в операційній системі для роботи з файлами даного типу.

Ask— генерує появу діалогового вікна, дозволяючого вибрати засіб перегляду для даного типу файла.

Видалення файлів. Виконується командною кнопкою Delete files (Видалити файли) або відповідною командою рядка меню: Commands > Delete files (Команди > Видалити файли).

Вставка приміток. Примітки — це текстові повідомлення завдовжки до 62000 символів, які видаються на екран в режимі роботи з архівом. Примітки в готовий архівний файл можна вставити командою Commands > Add archive comment (Команди > Ввести примітку) або командною кнопкою Add archive comment (Ввести примітку). Цікаво відзначити, що WinRAR дозволяє не тільки вводити примітки вручну але й брати їх із заданого текстового файла.

Passwords — наявність захисту інформації паролем.

Archive lock — захист від модифікації. Параметр present свідчить про її наявність.

Recovery record—запись, дозволяюча відновити структуру архіву у разі пошкодження.

Dictionary used — розмір використовуваного словника. WinRAR в роботі використовує алгоритми, засновані на принципах кодування Хофмана. Найбільш часто повторюються поєднання байтів замінюються призначеними ним кодами. Інформація про те, що як кодувалося, «пришивається» до архіву у вигляді словника. Чим більший розмір початкового файла, тим більший ефект може дати збільшення словника, хоча лише до певних меж. Для малих файлів збільшення розміру словника може давати зворотний ефект.

Files — кількість файлів в архіві.

Total length — сукупний розмір початкових файлів.

Packed length — розмір ущільненого файла.

Ratio — коефіцієнт ущільнення, що показує відношення об'єму ущільненої інформації до початкового об'єму.

Host OS — операційна система комп'ютера, на якому створювався архів.

Version to extract — номер версії WinRAR.

Створення архівів

На відміну від програми WinZip, архіватор WinRAR не створює файли архівів з контекстного меню і методом перетягування, тому архіви зручніше створювати не з Провідника, а з самого архіватора.

Заздалегідь помістіть всі теки і файли, які хочете запакувати, в одну теку (назвемо її початковою). Відкрийте початкову теку. Командою File > Select All >Файл >Выделить все - виділіть об'єкти, що підлягають архівації. Дайте команду на створення архіву: Commands > Add files to archive (Команди > Додати файли в архів) — відкриється діалогове вікно Enter archive name and parameters (Введення імені архіву і настройка параметрів).

Якщо хочете створити архів в тій же теці, введіть його ім'я в полі Archive (Архів). Якщо ж хочете створити архів в іншій теці або хочете поповнити раніше створений архів, скористайтеся кнопкою Browse (Огляд) для вибору теки або пошуку архіву. Якщо немає бажання займатися настройками параметрів архіву, клацніть на кнопці ОК. Якщо є бажання поекспериментувати, читайте наступний розділ — програма WinRAR дозволяє виконати ряд цікавих настройок майбутнього архіву. Проте ця можливість реалізується не в стандартному «віконному» інтерфейсі, а в інтерфейсі командного рядка.

Захист архіву від пошкоджень. Будь-який файл, що входить в архів, може отримати пошкодження, якщо архів зберігається на ненадійному носії даних типу магнітної дискети. Проте пошкодження одного з файлів —- не саме страшне. Набагато неприємніше можливість втратити весь архів, якщо із якоїсь причини буде пошкоджена його структура. Це особливо критично для суцільних архівів, оскільки в них неможливо визначити, де кінчається один файл і починається інший, якщо структура архіву порушена. Тому програма WinRAR надає користувачу можливість додатково разом з файлом зберегти ще інформацію про його структуру.

Створення резервного запису виконується командою Commands > Protect archive from damage (Команди > захист архіву від пошкоджень) або відповідною командною кнопкою.

Захист архіву від змін. Виконується командою Commands > Lock archive (Команди > Блокування архіву). В архів, захищений так само, не можна внести зміни, у тому числі і примітки.

Перетворення архівного файла в архів, що саморозпаковується. Виконується командою Commands >Convert archive to SFX або командною кнопкою Convert archive to self extracting. Архіви, що саморозпаковуються, зручні для передачі іншим особам. Для їхнього розпаковування не потрібний ні наявності програми WinRAR ні досвіду роботи з нею.

Перегляд інформації про архів. Виконується командою Commands > Show archive information або відповідною командною кнопкою. При цьому відкривається інформаційне вікно з вельми корисними даними.

Archive name — ім'я архівного файла.

Archive type — тип архіву. В даному випадку важливо, що архів є суцільним (solid).

Main comment — загальна примітка до архіву. Параметр absent свідчить про його відсутність.

File comments — примітки до окремих файлів, що входять в архів.

Загальні відомості про комп'ютерні віруси

Комп'ютерним вірусом називається програма (програмний код), здатний виконати на комп'ютері несанкціоновані дії. Ці дії можуть бути абсолютно нешкідливими, але можуть бути і катастрофічними — все залежить від конкретного вірусу. Основні властивості вірусів ми розглянемо окремо, а поки зупинимося на головній властивості: комп'ютерний вірус — це програма. Для більшості наших читачів це очевидно але ми все ж таки вимушені це підкресляти, оскільки не дуже освічені в комп'ютерній справі журналісти деяких засобів масової інформації вже приписали вірусам такі властивості, якими програми в принципі володіти не можуть. Наприклад, всіх дуже повеселило повідомлення деяких засобів масової інформації про те, що в результаті атаки вірусу «Чорнобиль» 26 квітня 1999 році вийшли з ладу тисячі жорстких дисків і була потрібна їхня заміна. Ми з Вами, звичайно, здогадуємося, що заміна була потрібна, щоб списати і розтягнути по будинках ці нібито вийшовші з ладу жорсткі диски, але при чому тут вірус? Програми поки що не можуть зіпсувати нічого «залізного». Віруси і без того достатньо серйозне явище.

Зараження комп'ютерним вірусом

Отже, оскільки комп'ютерний вірус — це програма, то щоб він зумів виробити руйнівну дію, його хтось повинен запустити. Без цього вірус може скільки завгодно довго зберігатися хоч на жорсткому диску, хоч на гнучкому, хоч на лазерному і нічого він зробити не зможе. На цій властивості вірусів і засновані методи боротьби з ними. Поки вірус «дрімає» у вигляді здійснимого файла (або усередині файла), його можна виявити і знищити. Важливо тільки не запускати цей файл для виконання.

Видалення вірусу називається лікуванням. В більшості випадків лікування заражених файлів відбувається без шкідливих наслідків для самих файлів, хоча це залежить від властивостей вірусу. В загальному випадку може бути і так, що вилікуваний файл перестане бути працездатним — тоді треба або замінити його аналогічним, але «здоровим», або відмовитися від користування даного додатку і підібрати інше, аналогічне.

Більшість вірусів запускаємо ми самі. Варіацій може бути множина. Можна, наприклад, запустити його разом з невідомою програмою, отриманою з сумнівних джерел. Дивно, але не дивлячись на достаток «лівих» програмних засобів, що розповсюджуються на наших комп'ютерних ринках, зараження вірусом через піратський компакт-диск — явище украй рідке. Точної статистики ніхто не знає, але за нашими оцінками вірогідність зіткнутися з вірусом явно менше одного відсотка. Піратські колективи історично відрізняються технічною письменністю і знають, як перевірити те, що поширюють.

Навпаки, набагато вище вірогідність отримати вірус разом з файлом, прикладеним до повідомлення електронної пошти. Якщо воно від невідомої особи, з якою ви ніколи не перебували в переписці, можете не сумніватися в тому, що у файлі, приєднаному до повідомлення, лежить «сувенір». Скільки б не писали в книгах і журналах про те, що незатребувані посилки треба знищувати не відкриваючи, все одно щодня хтось на цьому ловиться.

Деякі породи вірусів можуть бути занедбані не людьми, а програмами. Наприклад, при запуску комп'ютера операційна система починає свою роботу з читання інформації з так званого завантажувального сектора диска. Якщо в цьому секторі записаний шкідливий код, він вчинить в оперативну пам'ять. Такі віруси називають завантажувальними.

Вірус може бути імплантований в програму, що запускається автоматично, наприклад в драйвер пристрою. Цей прийом використовували американські спецслужби незадовго до війни в Персидській затоці. Вони імплантували комп'ютерний вірус в драйвери принтерів, що поставлялися до Іраку, заздалегіть знаючи, що частина цих принтерів потрапить в генштаб.

Існує можливість запуску вірусу абсолютно невинною, на перший погляд, програмою, наприклад текстовим процесором, системою управління базами даних, електронними таблицями і т. д. Якщо додаток дозволяє виконувати так звані макрокоманди, то він може зіткнутися з макрокомандою руйнівної дії, імплантованою і документ. Такі віруси називають макровірусами. Хоча вони не оформлені у вигляді окремих програм і містяться усередині документів, проте це теж програмний код, який може бути виконаний, якщо відповідна функція в додатку не відключена.