- •Тема 1.1. Поняття алгоритму. Базові структури алгоритмів.
- •Способи подання алгоритмів.
- •Базові структури алгоритмів
- •Розгалужені (умови):
- •Тренувальні вправи
- •Контрольні запитання
- •Лекція №2 (2 години)
- •Тема 1.2. Побудова блок-схем алгоритмів. Опорний конспект Основні символи схем алгоритмів.
- •Контрольні запитання
- •Література до розділу
- •Лекція №3 (2 години)
- •Опорний конспект
- •Алфавіт
- •Коментарі
- •Ключові слова
- •Директиви препроцесора
- •Загальна структура програми.
- •Сталі та змінні.
- •Контрольні запитання
- •Лекція №4 (2 години)
- •Тема 2.2. Головна функція main (). Типи даних. Опорний конспект Головна функція main ().
- •Типи даних.
- •Цілі типи
- •Дійсні типи
- •Символьний тип (char)
- •Логічний тип (bool)
- •Типи користувача
- •Контрольні запитання
- •Лекція №5 (2 години)
- •Опорний конспект
- •Команда присвоєння. Правила узгодження типів.
- •Вирази Арифметичні операції
- •Команда присвоєння, суміщена з арифметичною операцією.
- •Математичні функції.
- •Контрольні запитання
- •Практична робота №1 (2 години)
- •Хід роботи Домашнє завдання
- •Виконання завдань
- •Додаткові завдання
- •Контрольні запитання
- •Висновки до практичної роботи №3
- •Лекція №6 (2 години)
- •Тема 2.4. Потоки введення - виведення даних. Адреси даних, вказівники, динамічна пам'ять. Опорний конспект Потоки.
- •Команда введення даних.
- •Команда виведення даних.
- •Керуючі послідовності.
- •Адреси даних.
- •Вказівники.
- •Динамічна пам’ять. Команди new і delete.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота№1 (2 години)
- •Виконання завдань
- •Результати роботи програми:
- •Результати роботи програми:
- •Результати роботи програми:
- •Тестові приклади
- •Результати роботи програми:
- •Контрольні запитання
- •Висновки до лабораторної роботи №1
- •Лекція №7 (2 години)
- •Тема 2.5. Файли. Опорний конспект
- •Зчитування даних із файлу.
- •Виведення даних у файл.
- •Ознаки.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2 (4 години)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Висновки до лабораторної роботи №2
- •Тема 3.1.Умовні оператори. Оператори вибору switch.
- •Кома як команда.
- •Логічні вирази та логічні операції.
- •Логічні операції
- •Команда розгалуження if (якщо).
- •Команда вибору (switch).
- •Команда безумовного переходу goto.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 (4 години)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Висновки до лабораторної роботи №3
- •Лекція №9 (2 години)
- •Тема 3.2. Оператори циклу Опорний конспект
- •Команда циклу з лічильником for.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4 (4 години)
- •Контрольні запитання
- •Висновки до лабораторної роботи №4
Лекція №5 (2 години)
Тема 2.3. Арифметичні оператори мови С++. Підключення бібліотеки математика.
Опорний конспект
Приклад 1 (про прямокутний трикутник). Нехай задано катети прямокутного трикутника a = 3, b = 4. Знайти периметр і площу трикутника.
//Програма Трикутник 1__________________________________________________
#include <iostream.h>_____________________________________________________
#include <math.h>_______________________________________________________
void main()_____________________________________________________________
{_____________________________________________________________________
int a = 3, b = 4, c, p, s;____________________________________________________
c = sqrt(a * a + b * b);____________________________________________________
p = a + b + c;___________________________________________________________
s = a * b / 2;____________________________________________________________
cout << “p =” << p << “\n”;_______________________________________________
cout << “s =” << s << “\n”;________________________________________________
cout << “Виконав Квакін В.”;_____________________________________________
}____________________________________________________________________
Завдання 1 пояснити значення наступних символів та функцій:
*___________________________
/____________________________
+___________________________
sqrt()________________________
Команда присвоєння. Правила узгодження типів.
Команда присвоєння має такий загальний вигляд:
<назва змінної> = <вираз> |
або
<назва змінної 1> = <назва змінної 2> = … = <назва змінної N> = <вираз> |
Дія команди. Обчислюється вираз і його значення надається змінній або декільком змінним. Вираз призначений для описання формул, за якими виконуватимуться обчислення. Вираз може містити числа, сталі, змінні, назви функцій, з’єднані символами операцій.
Приклад 2 Скласти 5 виразів, які містять оператор присвоєння.
a = 8 – 2;
c = d = a +4;
e = d / 5 + c;
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Змінна і вираз не обов’язково повинні бути одного типу. Крім того, у виразі можуть бути дані різних числових типів (змішані вирази). Якщо тип змінної не збігається з типом виразу, то у С++ відбувається автоматичне перетворення (узгодження) типів.
Розрізняють явне та неявне узгодження типів.
Приклад 3 Розглянемо програму, де значення змінної а типу int треба помножити на значення змінної с типу float (відповідні числа вводитимемо з клавіатури) і результат надати змінній b типу int:
//Множення чисел
#include <iostream.h>______________________________________________________
void main()_______________________________________________________________
{
int b, a; float c;____________________________________________________________
cout << “Введіть ціле число \n”;_____________________________________________
cin >> a;________________________________________________________________
cout << “Введіть дійсне число \n”;___________________________________________
cin >> c;_________________________________________________________________
b = c * a;_________________________________________________________________
cout << “a =” << a<< “\n”;__________________________________________________
cout << “c =” << c<< “\n”; __________________________________________________
cout << “b =” << b<< “\n”; __________________________________________________
}
Для введення значення змінної з клавіатури використовується конструкція cin >>.
Для явного перетворення типів новий тип задають у круглих дужках перед змінною або виразом. Якщо у програмі вище записати команду
b = (int)c * a;
то під час обчислення виразу спочатку відбудеться перетворення даного с до цілого типу (3), а потім – множення (с · а = 3 · 2 = 6). Отримаємо а = 2, с = 3.8, b = 6.
Якщо ж у програмі цю команду записати так:
b = (int)(c * a);
то спочатку відбудеться множення (с · а = 3.8 · 2 = 7.6), а пізніше результат буде перетворений до цілого числа (b = 7). Отримаємо а = 2, с = 3.8, b = 7.
Узгодження типів у виразах відбувається з урахуванням пріоритетів типів. Зазначимо пріоритети типів за їхнім спаданням: double, float, long, int, short за замовчуванням результат перетворюється до старшого типу.