Коментарі

В мові С++ використовується два види коментарів:

1) багаторядковий коментар – блок, що починається з /* і закінчується */. Коментарі цього типу не можуть бути вкладеними.

2) однорядковий коментар - // (подвійний слеш). Цей тип коментарів може бути вкладеним.

Ключові слова

Програми складаються із синтаксичних конструкцій, які називаються командами.

Команди будуються з лексем – неподільних елементів мови: слів, чисел, символів операцій.

Ідентифікатор – це назва (ім’я), яку користувач надає об’єктам, наприклад, змінним, сталим, функціям. Ідентифікатор завжди починається з букви або із символу підкреслення.

Однакові за змістом малі та великі літери у мові С++ вважаються різними символами. Наприклад, імена MyName та myname позначають різні об’єкти.

Зарезервовані ідентифікатори називаються ключовими словами. Вони використовуються для написання команд.

Директиви препроцесора

Препроцесор – це програма, яка опрацьовує директиви. Директиви препроцесора – це команди компілятора відповідної мови програмування, які виконуються на початку компіляції програми. Директиви мови С++ починаються із символу #.

Директива #include означає, що до програми необхідно приєднати програмний код із зазначеного після неї файлу.

Усі стандартні команди та функції мови С++ визначенні у файлах заголовків. Щоб приєднати модуль до програми користувача, директиву препроцесора необхідно зазначити на початку програми так:

#include <назва файлу.розширення>

або так:

#include «шлях до файлу\назва файлу.розширення»

Приклад: #include <math.h>.

Директива #define має подвійне значення. По-перше, вона може задати стале значення (оголошує сталу). Наприклад, якщо у програмі задано #define N25, то N під час виконання програми матиме значення 25. По-друге, вона дає змогу описати макрос – короткі команди (переозначити команди) чи записати функції.

Приклад:

#define D(a, b, c) ((b) * (b) – 4 * (a) * (c)).

Тепер скрізь для обчислення дискримінанта замість команди

d = b * b – 4 * a * c

можна записувати

d = D(a, b, c).

Директива #undef скасовує дію директиви #define.

Паприклад:

#define D(a, b, c) ((b) * (b) – 4 * (a) * (c))

#undef D

#define D(a, b, c) ((a) * (b) * (c))

Загальна структура програми.

Найпростіша програма мовою С++ має такий загальний вигляд:

//коментарі #include <назва бібліотечного файлу> void main() { <тіло функції>; }

У загальному випадку програма мовою С++ має такий вигляд:

//коментарі #include <назва бібліотечного файлу 1> … #include <назва бібліотечного файлу N> <інші директиви препроцесора> … <оголошення глобальних змінних>; <оголошення глобальних сталих>; <оголошення та створення функцій користувача>; … <тип результату функції> main(опис формальних параметрів) { <оголошення локальних змінних>; <оголошення локальних сталих>; <команди>; }

Розрізняють глобальні та локальні дані. Дані, визначені для всіх функцій, тут називатимемо глобальними, а дані, які використовуються лише в окремих функціях чи блоках, - локальними.