Лекція №4 (2 години)

Тема 2.2. Головна функція main (). Типи даних. Опорний конспект Головна функція main ().

Головна функція, яка має бути у кожній програмі, - це функція вигляду

void main() { тіло функції з командою return 0; }

де main() – заголовок функції. Ключове слово void означає, що функція не залежить від параметрів, його записувати не обов’язково.

У тілі функції містяться команди та виклики інших функцій. Команди одну від одної відокремлюють символом « ; » (крапка з комою). Текст функції закінчується командою повернення return. Тіло функції (усі команди після заголовка) записується у фігурних дужках { }.

Приклад1 програма, у результаті виконання якої на екран буде виведено повідомлення: Привіт, студенте! Я С++!

// Моя перша програма мовою С++__________________________________________

#include <iostream.h>______________________________________________________

int main()________________________________________________________________

{_____________________________________________________________________

cout << “Привіт, студенте! Я С++!”;_______________________________________

return 0;______________________________________________________________

}_____________________________________________________________________

Функцію main() можна застосувати так:

void main() { тіло функції; }

Така функція називається функцією main() типу void. Вона не повертає у програму жодних значень, тому команду return писати не треба.

Завдання1 напишіть програма, у результаті виконання якої на екран буде виведено повідомлення: Я найкращий студент ДЗ ККЗ!!!

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Типи даних.

Тип визначає допустимі значення даного, операції, які можна над ним виконувати, й обсяг оперативної пам’яті, який резервується для нього.

Визначити, який обсяг пам’яті компілятор надає даному того чи іншого типу, можна за допомогою команди sizeof(<назва типу>). Наприклад, команда cout<<sizeof(short int) виведе на екран монітора цифру 2. Це означає, що дане типу short int займає у пам’яті комп’ютера 2 байти.

Числові дані поділяють на цілочисельні (цілі) та дійсні.

Цілі типи

Таблиця 1. Дані цілочисельних типів

Назва типу	Обсяг, байтів	Діапазон допустимих значень
Int	2 або 4	-32768 … 32767 або -2147483648 … 2147483647
short int	2	-32768 … 32767
unsigned short int	2 або 4	0 … 65535 або 0 … 4294967295
long int	4	-2147483648 … 2147483647
unsigned long int	4	0 … 4294967295

Приклад 2. Оголосити п'ять змінних цілого типу:

int x, y;

short int z;

______________________________

______________________________

Завдання2 Напишіть, які значення можуть приймати змінні, перераховані в попередньому прикладі, під час виконання програми.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Приклад 3. Сталі цілого типу можна оголосити так:

const int a = 145;

const long int b = 365978.

Завдання3 Оголосити п'ять констант цілого типу:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________