4.3. Підготовка кадрів

Підготовка кадрів та первинна спеціалізація:

1. фахівців для різних підсистем ЄДС за спеціальностями і спеціалізаціями з охорони праці (за галузями професій), охорони здоров’я, пожежної, екологічної, інформаційної безпеки та ін. відповідних напрямів підготовки за галузями освіти: "Гуманітарні науки", "Соціальні науки", "Економіка, комерція та підприємництво", "Право", "Природничі науки", "Інженерія", "Транспорт", "Медицина", "Державне управління", "Національна безпека", "Специфічні категорії";

2. викладачів дошкільної, шкільної і професійно-технічної освіти за спеціальностями і спеціалізаціями з валеології, основ медичних знань, основ безпеки життєдіяльності та ін. відповідних напрямів підготовки за галузями освіти : "Освіта", "Гуманітарні науки", "Право", "Природничі науки";

3. науковців і викладачів вищої освіти — за науковими спеціальностями: "Гуманітарна і політична безпека", "Ергономіка", "Охорона праці", "Цивільна оборона", "Пожежна безпека", "Техногенна безпека", "Інформаційна безпека", "Економічна безпека".

5. Прикінцеві положення

1. Концепція неперервної освіти з проблеми безпеки життєдіяльності людини визначає орієнтири наукового, нормативного, методичного та організаційного характеру заради розвитку та збереження інтелектуального потенціалу України.

2. Концепція розроблена виходячи зі стратегії сталого розвитку людства, досвіду Європейської спільноти зі створення децентралізованої системи освіти у сфері ризиків, чинних законодавчих, урядових та галузевих документів України, досвіду вітчизняних фахівців.

3. Концепція містить базові положення стосовно розвитку безпеки життєдіяльності як комплексної науково-освітянської категорії: об’єкт і предмет вивчення, структура науки та освіти, принципи та підходи, тенденції, критерії та оцінка, пріоритети, методологія, організація.

4. Впровадження Концепції пов’язане з розробкою комплексу управлінських рішень, що передбачають визначення послідовних етапів, їх мети та результатів, ресурсів, видів контролю. Такі рішення можуть мати форму галузевих програм, положень, стандартів освіти тощо.

Основними результатами, що очікуються, є:

• підвищення культурного рівня населення, охопленого системою освіти, повинне проявитись в покращанні здоров’я людей та зменшенні кількості випадків їх пошкодження;

• збільшення кількості професій та чисельності фахівців, які працюють в державних органах захисту населення, що обов’язково приведе до удосконалення державної системи захисту.

5. Для прискореного і якісного виконання освітніх завдань по введенню до навчальних програм дисциплін (предметів) про безпеку життя і діяльності людини нагальною необхідністю є призначення одного з державних вузів головним з підготовки та перепідготовки освітніх фахівців даної галузі. Завданням вузу є координація освітньої та наукової роботи в галузі безпеки життя і діяльності людини та створення її навчальної і методичної бази для всіх освітніх закладів країни.