2.2. Мета та завдання освіти

Метою освіти з БЖДЛ є підготовка особи до активної участі в забезпеченні тривалого повноцінного життя в суспільстві, яке динамічно змінюється.

Основні завдання освіти з БЖДЛ:

• формування культури людини щодо безпеки, її відповідних моральних цінностей, поглядів, поведінки тощо;

• забезпечення певного стану індивідуальної захищеності людини шляхом формування і розвитку тих якостей особи, що сприяють розвитку безпеки, а також необхідних знань та вмінь;

• інтенсифікація методичної, наукової та інших форм освітянської роботи з напряму БЖДЛ як в закладах освіти, так і поза ними;

• сприяння підвищенню ефективності роботи державної системи з безпеки населення шляхом навчання і підготовки людей до їх адекватної взаємодії, активної позиції щодо удосконалення державної системи, в тому числі - в законодавчій сфері;

• удосконалення управління освітою всіх верств населення за критеріями напряму БЖДЛ.

Об'єктом освітянського напряму з БЖДЛ є безпека особи як явище, а предметом — моделі безпеки.

Таким чином освіта готує особу до повноцінного життя з активною участю в забезпеченні рівня безпеки, який залежить від:

• оточуючого середовища (довкілля, побут, транспорт, дозвілля, виробництво, соціальні відносини тощо);

• державної системи підтримки безпеки людини (пожежна охорона, органи правопорядку, цивільна оборона, охорона праці, охорона здоров'я тощо);

• індивідуальної захищеності особи (психофізіологічний стан, мотивація, вміння, індивідуальні засоби захисту — як спеціалізовані, так і подвійного використання — тощо).

2.3. Пріоритети освіти

Пріоритетним напрямом підготовки вважається формування правильної соціальної позиції особи щодо власної безпеки, мотивація її безпечної поведінки в побуті, на виробництві, в інших сферах існування, засвоєння певних знань та вмінь. Тому навчальні предмети (дисципліни) мають світоглядно-професійний характер. Вони включають гуманітарні, суспільні, природничі, технічні дисципліни та інші форми навчальної і виховної роботи. Блок сучасних дисциплін про безпеку людини: безпека життєдіяльності, валеологія, охорона праці, основи екології, цивільна оборона, основи медичних знань та здоров’я дітей — доцільно викладати на єдиних узгоджених концептуальних і науково-методичних засадах з урахуванням вікового, соціального, фахового статусу тих, хто навчається.

Необхідним напрямом навчання є також підготовка до дій в небезпечних ситуаціях, що об'єктивно склалися, заради зменшення потенційно можливих втрат (пошкоджень).

Процес навчання безпечній поведінці повинен охоплювати весь період життя людини враховуючи постійну зміну факторів ризику та складність і трудоємкість впливу на поведінку людини. Серед засобів впливу на позицію особи пріоритетним є двоканальна комунікація зі зворотним зв'язком про фактичний стан підготовленості особи.

Безпека особи розглядається як результат взаємоузгодженої співпраці державної системи підтримки безпеки людини і системи освіти. Тому зміст освіти, її структура, технологія навчання формуються з позиції, що людина є найголовнішим об'єктом захисту від чинників ризиків. Проектування освіти здійснюється на першому етапі взаємодії двох складових систем безпеки, враховуючи можливості державної системи безпеки і наслідки цих можливостей. Серед результатів першого етапу роботи з реформування системи освіти повинен бути комплекс вимог до державної системи підтримки безпеки людини, виходячи з можливостей людини і її обмежень, як відносно стабільних (вік, фізичні особливості, пізнавальні можливості тощо), так і змінних.

Зазначене є основою розробки стандартних вимог до кожного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян з напряму БЖДЛ, введення їх до вже розроблених стандартів і до тих, що розробляються.

Вибір змісту нормативної частини освіти проводиться з урахуванням існуючої в країні статистики нещасних випадків у побуті і на виробництві та результатів їх прогнозування. Тому напрям освіти БЖДЛ формується на підставі не тільки наукових результатів, а й досвідних знань, умінь, цінностей тощо.

Навчання з БЖДЛ в закладах освіти здійснюється мінімум двома взаємодоповнюючими шляхами: через основну (для навчальної про­грами певного рівня освіти) дисципліну та інтегративні взаємозв'язки з іншими дисциплінами. На деяких рівнях освіти вказаний напрям може бути поєднаний з певним опорним курсом навчальної програми.

Необхідною практичною складовою змісту будь-якої основної навчальної дисципліни з БЖДЛ повинен бути розгляд небезпечних ситуацій, типових для певних соціальних груп громадян і окремих осіб (за ознаками статі, віку, індивідуальних якостей, умов існування тощо). Така комплексна тематика опирається на певні розділи відповідних основних дисциплін програми навчання.

Детальний розгляд ситуацій передбачає:

1. ідентифікацію типу ситуації;

2. оцінку рівня ризику;

3. прогнозування наслідків (вид шкоди здоров’ю);

4. визначення чинників, що зменшують рівень небезпеки та рівень втрат від розвитку ситуації;

5. дії із запобігання шкоди (або зменшення витрат): з використанням державної системи підтримки, за допомогою сторонніх осіб, індивідуальні дії;

6. прийняття (вибір) адекватного рішення (плану дій);

7. реалізацію прийнятого плану дій;

8. запобігання подібним ситуаціям.

Залежно від початкового рівня знань учнів, студентів, слухачів тощо розгляд ситуацій може бути спрощеним, але не за рахунок пунктів а, f, g.

З урахуванням пізнавальних можливостей тих, хто навчається, програми навчання з основного курсу БЖДЛ будуються на основі "спірального" розгортання системи знань про безпеку (і небезпеку) людини, що дозволяє на кожному етапі навчання формувати відносно цілісну картину небезпек внутрішнього і оточуючого світу, забезпечити розвиток необхідних складових індивідуальної захищеності особи, поступово поглиблювати світоглядну і досвідну складові змісту освіти. Це досягається шляхом поступового збільшення кількості зв'язків і відносин, що вивчаються, поглиблення знань про сутність явищ, а також — характер пізнавальної діяльності учня, студента, слухача та інших учасників навчально-виховного процесу.