3.3. Позашкільна освіта

Позашкільна освіта з основ безпеки життєдіяльності спрямована на забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації, поглибленні і розширенні базового шкільного рівня освіти з безпеки життя і діяльності людини; сприяє підготовці до майбутньої професійної та громадської діяльності.

Вона здійснюється всіма позашкільними навчально-виховними закладами, творчими молодіжними об’єднаннями, молодіжними та дитячими осередками в позаурочний час. Формами цієї роботи можуть бути: олімпіади, конкурси, фестивалі тощо. Стимулювання творчого самовдосконалення в дітей повинно здійснюватися з урахуванням вікових можливостей і потреб школярів та учнівської молоді через профільні позашкільні заклади, гуртки, клуби тощо.

Реалізація завдань з основ безпеки життєдіяльності здійснюється через:

• традиційні та нетрадиційні форми роботи в літніх таборах;

• проведення польових навчальних практикумів, експедицій, тематичних дитячих правоохоронних акцій;

• створення системи підготовки та перепідготовки працівників навчально-виховних закладів;

• розширення мережі позашкільних закладів різних профілів з безпеки життя і здоров’я людини;

• залучення до навчально-виховної роботи з безпеки життя і діяльності людини в цих закладах висококваліфікованих спеціалістів, учених.

3.4. Професійно-технічна освіта

У зв’язку з тим, що навчання у професійно-технічних навчальних закладах може здійснюватися на основі як базової, так і повної загальної середньої освіти, обсяг знань та вмінь учнів, отриманих під час навчання у професійно-технічних закладах, у першому випадку обов’язково включає обсяг повної загальної освіти з БЖДЛ.

Освіта з безпеки життєдіяльності людини у професійно-технічних навчальних закладах має дві взаємодоповнюючі складові: перша спрямована на поглиблення вже здобутих знань і є логічним продовженням шкільного курсу; друга має виражену професійну направленість.

Професійна компонента освіти з БЖДЛ обов’язково розглядається у базовому курсі з безпеки життєдіяльності шляхом поглибленого вивчення окремих тем, положень, причин виникнення небезпечних чинників, що характерні для даного професійного профілю. Базовий курс безпеки життєдіяльності людини доповнюється спеціальними професійними дисциплінами, що вирішують окремі проблеми безпеки людини, пов’язані з професією.

Після здобуття професійно-технічної освіти для більшості випускників закінчується обов’язковий освітній етап, тому одним із завдань освіти є формування усвідомлення необхідності самоосвіти з безпеки життєдіяльності людини.

3.5. Вища освіта

Вища освіта з БЖДЛ включає два послідовні етапи навчання: системно-орієнтований та задачно-орієнтований. Системно-орієнтоване навчання формує у студентів здатність до комплексного наукового розв’язання проблем безпеки, науково-досвідного обгрунтування правових і соціально-економічних механізмів політики в галузі захисту людини і середовища її існування.

У системі наук про безпеку людини особливе місце посідають науки з ризику. Ризик є невід’ємним супутником суспільства і окремої людини зокрема. Ризик виникнення аварій та катастроф, небезпечних ситуацій в побуті і на виробництві, в медицині та економіці, міжлюдських та міждержавних відносин тощо, незважаючи на розмаїття чинників, має єдиний теоретичний базис і динамічний цикл виникнення і розвитку небезпеки як фундаментального соціально-психологічного явища. Майбутній фахівець і пересічний громадянин мають оволодіти філософсько-логічною схемою визначення ймовірності виникнення негативних ситуацій і подальшого розвитку подій та методами оцінки ризику.

Задачно-орієнтований етап навчання включає знання щодо правильних дій із запобігання поширеним в Україні видам шкоди людині і довкіллю, вивчення необхідних типових елементів структури діяльності з орієнтацією на кінцевий результат. Перелік задач і уміння їх вирішувати визначається під час розробки державних стандартів вищої освіти (ДСВО) чинних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів, погоджується і затверджується у встановленому порядку.

Галузева компонента ДСВО містить державні вимоги стосовно змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки громадян з питань БЖДЛ. Вимоги до фахової підготовки містять задачі техніки безпеки, виробничої гігієни та санітарії, тематику охорони довкілля тощо — залежно від специфіки виробництв, фаху випускника.

Вимоги до освітньої підготовки містять задачі, засвоєння яких завершує тематику шкільної освіти стосовно компетентності особи з питань забезпечення індивідуальної безпеки.

Випускник вищого навчального закладу з дипломом про базову вищу освіту повинен бути здатним забезпечити необхідний рівень безпеки в повсякденні як собі, так і особам, про яких піклується. Він має бути готовим забезпечити індивідуальну безпеку та виконувати певні роботи в складі групи фахівців із забезпечення зовнішнього захисту людей в умовах надзвичайних ситуацій.

Випускник з дипломом про повну вищу освіту здатний забезпечити зовнішній захист окремих осіб і певних спеціальних груп шляхом орієнтації їхніх дій та дій позаштатних формувань Єдиної державної системи (ЄДС) запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Він також здатний до цілеспрямованої роботи з підвищення індивідуальної підготовленості з БЖД людей шляхом їх навчання в складі невоєнізованих формувань сил ЄДС.

Компонента вищих навчальних закладів ДСВО містить при необхідності додаткові вимоги як до освітньої, так (або) до фахової підготовки громадян залежно від галузевих, регіональних умов тощо.

Під час розробки змісту навчання державні вимоги до змісту освіти з БЖДЛ реалізуються у вигляді сукупності розділів (тем) навчальних дисциплін, програм практик, курсових та дипломних робіт тощо. Навчальні дисципліни, які мають зміст безпосередньо з певних складових проблеми БЖДЛ (Безпека життєдіяльності, Валеологія, Екологія, Основи медичних знань, Основи ергономіки, Охорона праці, Охорона праці в галузі, Цивільна оборона тощо), передбачають завершення неперервної підготовки студентів (спеціалістів) для вирішення відповідних задач діяльності.

Компетентність випускників вищих навчальних закладів з питань БЖДЛ перевіряється під час державних іспитів і відображається певними показниками рівня підготовленості. Доцільно відображати кваліфікацію особи з питань БЖДЛ в документах про вищу освіту або окремих документах (обов’язкових додатках).