9.2. Склад бухгалтерської звітності і вимоги до її складання

Бухгалтерський облік на підприємствах ведеться повсякденно, але підведення підсумків діяльності за певний період, дані поточного обліку потрібно систематизувати й узагальнити. Це досягається за допомогою звітності. Звітність — це система зведених показників, які характеризують діяльність підприємства за певний період. Складання звітності є заключним етапом всього облікового процесу.

Згідно із П(с)БО 1, бухгалтерська звітність — це звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. Користувачі звітності — це фізичні і юридичні особи, що потребують інформацію про діяльність підприємства для прийняття рішень. Під фінансовою звітністю розуміється бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності і рух коштів підприємства за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і рух коштів підприємства. Фінансова звітність повинна забезпечити інформаційні потреби користувачів щодо наступних питань:

придбання, продажу та володіння цінними паперами;

участі у капіталі підприємства;

оцінки якості управління;

оцінки здатності підприємства вчасно виконувати свої зобов'язання;

забезпеченості зобов'язань підприємства;

визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

регулювання діяльності підприємства та інших рішень.

Причому фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, що не можуть вимагати звітів, складених з обліком їх конкретних інформаційних потреб.

Основними користувачами фінансової звітності є:

працівники — для оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання перед ними, зокрема, з виплати заробітної плати;

керівництво підприємства — для оперативного контролю та регулювання діяльності підприємства;

власники — для оцінки якості керівництва підприємства з управління фінансовими ресурсами об'єкта;

акціонери та інвестори, яким необхщна інформація для визначення суми дивідендів, придбання та продажу цінних паперів підприємства;

замовники — для оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання з прийнятих до виконання замовлень, постачання продукції та надання послуг;

постачальники, банки та інші кредитори — для оцінки здатності підприємства виконувати свої зобов'язання з повернення кредиторської заборгованості та наданих кредитів;

органи державного управління та контролю для перевірки дотримання чинного законодавства з фінансових питань і повноти сплати податків, розробки макроекономічних показників та формування державного бюджету.

Фінансова звітність повинна забезпечити контроль за виконанням кількісних та якісних планових показників роботи підприємства, і в той же час, вона є інформаційною базою даних для розробки прогнозних показників на майбутні періоди щодо збільшення виробництва, підвищення конкурентноздатності продукції та забезпечення фінансової стійкості роботи підприємства.

Фінансова звітність складається з балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів. Форми фінансової звітності, а також склад і зміст їх статей визначаються відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Баланс (форма № 1) надає користувачам інформацію про наявність ресурсів, які контролюються підприємством на дату складання балансу, а також про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Детальна характеристика балансу підприємства наведена у главі 2.

Звіт про фінансові результати (форма № 2) надає інформацію про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Звіт про власний капітал (форма № 4) відбиває зміни у власному капіталі підприємства протягом звітного періоду. Звіт про рух коштів (форма № 3) відображає надходження і витрату коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Однак баланс (форма № 1) і звіт про фінансові результати (форма № 2) складаються щоквартально. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня місяця звітного періоду. Статті приводяться у фінансовій звітності тільки у тому випадку, що відповідають наступним критеріям:

існує ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;

оцінка статті може бути достовірно визначена. Визначення справедливої вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань розкрита в додатку до П(с)БО 19.

Інформація, наведена у фінансових звітах, повинна бути дохідливою та розрахованою на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені в сприйнятті цієї інформації. Фінансова звітність повинна містити тільки доречну інформацію, що впливає на прийняття рішень користувачами, дає можливість вчасно оцінити минулі, дійсні і майбутні події, підтвердити і скорегувати їхні оцінки цих подій, які були зроблені в минулому.

Інформація, приведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок і перекручувань, здатних вплинути на рішення користувачів звітності. Звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

фінансові звіти підприємства за різні періоди;

фінансові звіти різних підприємств.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

підприємство;

дату з вітності та звітний період;

валюту звітності та одиниці її виміру;

відповідну інформацію щодо звітного і попереднього періоду;

облікову політику підприємства та її зміни;

консолідацію фінансової звітності;

припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

обмеження щодо володіння активами;

участь у спільних підприємствах;

виявлені помилки минулих років і пов'язані з ними коригування;

переоцінку статей фінансових звітів;

іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Інформація про підприємство, що підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

назву, організаційно-правову форму та місце знаходження підприємства (країни, де зареєстроване підприємство, адреса його офісу);

короткий опис основної діяльності підприємства;

назву органу управління, у веденні якого знаходиться підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії;

середню чисельність персоналу протягом звітного періоду.

Кожен фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку приведені його показники, чи період, який він охоплює. Перший звітний період вперше створеного підприємства може бути менше ніж 12 місяців, але не може бути більше ніж 15 місяців. Звітний період підприємства, що ліквідується, є період спочатку року до моменту ліквідації.

Якщо період, за який складений фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого Положеннями (стандартами), то причини і наслідки цього повинні бути розкриті в примітках до фінансової звітності.

У фінансовій звітності повинна бути зазначена валюта, в якій відображені елементи звітності, і одиниця її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, у якій ведеться облік, то підприємство повинне розкрити причини цього і методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

У примітках до фінансових звітів слід розкрити:

1. Облікову політику підприємства (принципи оцінки та методи обліку з окремих статей звітності).

2. Інформацію, яка не наведена у фінансових звітах, але е обов'язковою згідно відповідних Положень (стандартів).

3. Інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості і доречності.

Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належить підприємство, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством — іншим органам і користувачам, зокрема, органам державної статистики. Квартальна фінансова звітність (крім консолідованої) подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком.

Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою — дата одержання адресатом звітності, яка є на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.

Фінансова звітність підприємств не є комерційною таємницею, крім випадків, передбачених законодавством. Тому відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним роком оприлюднити річну фінансову звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.