- •1. Загальна частина
- •Тема 1.1. Поняття та принципи міжнародного економічного права
- •Експрес-контроль:
- •Тема 1.2. Джерела міжнародного економічного права
- •Експрес-контроль:
- •Тема 1.3. Суб'єкти міжнародного економічного права
- •Експрес-контроль:
- •Тема 1.4. Зовнішньоекономічні угоди
- •Тема 1.5. Забезпечення виконання зобов'язань у міжнародному економічному праві
- •2. Особлива частина
- •Тема 2.1. Міжнародне торгове право
- •Тема 2.2. Міжнародне валютне право
- •Тема 2.3. Міжнародне транспортне право
- •Тема 2.4. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 2.5. Регулювання іноземного інвестування в Україні
- •Тема 2.6. Арбітражне вирішення спорів у міжнародній економічній діяльності
Тема 2.3. Міжнародне транспортне право
Вивчення теми доцільно спрямувати на правове визначення поняття міжнародного транспортного права, одночасно охарактеризувавши джерела права, що регулюють різні види міжнародних перевезень пасажирів та вантажів.
Пропонуємо студентам законспектувати визначення домінантного поняття теми, яким вважається міжнародне транспортне право. Це сукупність міжнародно-правових принципів та норм, що регулюють транспортні відносини при здійсненні міжнародних перевезень пасажирів та вантажів.
Необхідно ознайомитись із джерелами міжнародного транспортного права, якими вважаються принципи і норми міжнародного транспортного права, що дістають своє юридичне закріплення у міжнародних договорах в галузі транспорту, документах міжнародних організацій (асоціацій, конференцій, палат, комісій тощо), у міжнародних звичаях та правилах.
Для зручності засвоєння матеріалу потрібно ознайомитись з основним поняттями міжнародного транспортного права та розглянути поняття міжнародних повітряних, автомобільних, залізничних, морських, річкових перевезень пасажирів та вантажів. Також необхідно ознайомитись з поняттям міжнародних змішаних перевезень, транзитних перевезень та правового регулювання міжнародних перевезень пошти.
Необхідно зазначити, що правила міжнародних перевезень значною мірою уніфіковані, але мова йде про матеріальні норми та деякі процесуальні норми (наприклад, відносно строків позовної давності та порядку вирішення спорів). Проте в механізмі регулювання міжнародних перевезень присутні також колізійні норми, які можуть бути уніфіковані міжнародними конвенціями або міститись в національному праві.
Наголошуємо, що також важливим питанням в регулюванні міжнародних перевезень є питання відповідальності та порядку вирішення міжнародних спорів в даній галузі.
Значну частину часу необхідно відвести для аудиторного вивчення питання про перевезення морським і річковим шляхом.
На практичному занятті студентам доцільно ознайомитись та зробити тези деяких правових документів, серед яких Гамбурзька конвенція ООН про морські перевезення вантажів 1978 року (Гамбурзькі правила), чинна з И листопада 1992 року; Брюссельська конвенція про уніфікацію деяких принципів щодо коносаментів 1924 року; Брюсельська конвенція про уніфікацію деяких принципів щодо обмеження відповідальності власників морських суден 1924 року, доповнена Борюсельським протоколом від 23 лютого 1979 року.
Далі деталізуємо навчальну інформацію за видами перевезень, користуючись схемами і таблицями.
При вивченні питання правового регулювання та змісту міжнародних залізничних перевезень необхідно зосередити увагу на таких документах:
-
Конвенція про міжнародні перевезення залізницею від 9 травня 1980, Берн;
-
Конвенція про статус і міжнародне впорядкування залізниць від 9 грудня 1923 року, Женева.
Студентам необхідно виділити правове регулювання міжнародних повітряних перевезень, що здійснюється на основі таких правових актів:
-
Варшавська конвенція про уніфікацію деяких правил щодо міжнародних повітряних перевезень 1929 року (Варшавська система договорів);
-
Римська конвенція про відповідальність за шкоду завдану іноземним повітряним судном на поверхні 1952 року,
-
Монреальська конвенція про уніфікацію деяких правил щодо міжнародних повітряних перевезень 1999 року тощо.
Практичне значення мають знання про те, що авіакомпанії, які об'єднані в Міжнародну асоціацію повітряного транспорту (ІАТА), керуються умовами перевезень, складеними ІАТА. Ці умови друкуються на зворотному боці міжнародного авіаквитка.
Женевська конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів (КМР) вважається основою у сфері автомобільних перевезень. її було укладено 19 травня 1956 р.
Женевська конвенція поширюється на перевезення вантажів автомобільним транспортом між двома державами, якщо принаймні одна з них є учасницею Конвенції. її норми носять імперативний характер.
Для автомобільних перевезень суттєве значення мають митні конвенції. Це, передусім, Митна конвенція про міжнародні перевезення із застосуванням книжки TIR від 15 січня 1959 року (у 1978 році набрала сили нова редакція цієї конвенції).
