![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.1. Сучасний рівень порушення екологічної рівноваги
- •1.2. Поняття екосистеми, навколишнього середовища, соціотехносфери
- •1.3. Біосфера і концепція ноосфери в.І. Вернадського
- •1.4. Види і масштаби забруднення навколишнього середовища
- •1.5. Глобальні наслідки забруднення довкілля
- •1.6. Парниковий ефект
- •2.1. Види і принципи екологічної політики. Теорія зовнішніх ефектів
- •2.2. Пріоритети екобезпеки. Екобезпека та екостратегія
- •2.3. Критерії екобезпеки
- •2.4. Зони екологічного лиха
- •2.5. Типи аварійних ситуацій
- •3.1. Природні ресурси та природні умови
- •3.2. Функції і показники економічної оцінки природних ресурсів та умов
- •3.3. Вартісні теорії оцінки природно-ресурсного потенціалу
- •3.4. Методи економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу
- •3.5. Особливості економічної оцінки окремих ресурсів
- •4.1. Методи визначення економічних збитків від забруднення навколишнього середовища
- •4.2. Основи плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища
- •4.3. Визначення розмірів платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин
- •4.4. Визначення розмірів платежів за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні і внутрішні морські води та підземні горизонти
- •4.5. Визначення розмірів платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
- •Розділ 5. Соціально-економічна ефективність природоохоронних заходів
- •5.1. Економічний, екологічний і соціальний результати (ефекти) природоохоронної діяльності
- •5.2. Народногосподарський підхід в обґрунтуванні природоохоронних заходів
- •5.3. Визначення чистого економічного ефекту
- •5.4. Поняття загальної (абсолютної) економічної ефективності
- •5.5. Показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат
- •5.6. Врахування фактора часу при визначенні економічної ефективності
- •5.7. Розрахунок економічного ефекту від скорочення захворюваності населення внаслідок запобігання забрудненню навколишнього середовища
- •5.8. Розрахунок ефективності економії мінеральної сировини
- •6.1. Предмет екологічного менеджменту
- •6.2. Основні принципи й елементи системи екологічного менеджменту (ems)
- •6.3. Стан екологічного менеджменту в Україні
- •6.4. Міжнародний підхід до екологічного менеджменту
- •7.1. Історичні корені і хронологія розвитку Поняття iso та emas
- •7.3. Перспективи розвитку екологічного менеджменту в Україні
- •Одержання економічної вигоди (прибутку)
- •8.1. Мета і завдання екологічного менеджменту як наукової дисципліни, її зв'язок з іншими дисциплінами
- •8.2. Системний підхід у дослідженні екологічного менеджменту
- •8.3. Поняття сталого розвитку. Критерії та принципи. Екологічна домінанта сталого розвитку
- •8.4. Концепція становлення екологічного менеджменту в Україні
- •9.1. Законодавчий моніторинг у сфері екологічного менеджменту
- •9.2. Адміністративно-нормативні інструменти екологічного менеджменту
- •10.1. Стандарти якості навколишнього середовища
- •10.2. Методи визначення екологічного ризику
- •10.3. Оцінка впливу на навколишнє середовище (овнс)
- •11.1. Екологічна оцінка намічуваної діяльності як інструмент екополітики
- •11.2. Принципи екологічної оцінки
- •11.3. Відмінність екологічної оцінки від інших методів екологічного регулювання. Екологічна оцінка і сталий розвиток
- •11.4. Ухвалення рішення за підсумками екологічної
- •11.5. Виконавці
- •11.6. Врахування результатів екологічної оцінки при прийнятті рішень
- •11.7. Розгляд альтернатив
- •12.1. Мета і завдання екологічної експертизи
- •12.2. Об'єкти екологічної експертизи
- •12.3. Суб'єкти екологічної експертизи
- •12.4. Форми проведення екологічної експертизи
- •13.1. Теоретичні основи формування і розвитку екологічного аудиту
- •13.2. Методичні принципи екологічного аудиту
- •13.3. Досвід формування системи екологічного менеджменту й екологічного аудиту в Україні та
- •14.І. Основні поняття
- •14.2. Історія виникнення екологічного аудиту
- •14.3. Завдання і вигоди проведення екологічного аудиту
- •1) Замовники:
- •2) Виконавці:
- •14.5. Види екологічного аудиту
- •14,6. Умови проведення екологічного аудиту
- •15.1. Складання аудиторського висновку
- •15.2. Органи управління в сфері екологічного аудиту
- •15. 3. Сертифікація екоаудиторів
- •15.4. Права й обов'язки екоаудиторів і екоаудиторьских організацій
- •15.5. Екоаудит у сучасній економіці України
- •16.1. Умови екологічного страхування
- •16.2. Світовий досвід екологічного страхування
- •16.3. Поняття «забруднення» в екологічному страхуванні, класифікація збитків
- •16.4. Можливості проведення екологічного страхування в Україні
- •Корегуючи коефіцієнти
- •Варіанти 1-5 Нафтопереробний завод ( Одеса, Херсон, Кременчук, Лисичанськ, Надвірна)
- •Варіанти 26-30
- •II. Оцінка впливу на навколишнє середовище.
- •III. Обмеження, зменшення.
- •IV. Організація. Контроль.
- •II. Оцінка впливу на навколишнє середовище.
- •III. Вимоги до безпеки збереження.
- •2. Наявність і обгрунтування підприємством цілей, спрямованих на розвиток процесів безупинного з року в рік поліпшення досягнутих результатів екологічної діяльності там, де це реально можливо:
- •3. Використання підприємством програм і методів екологічного аудирування для оцінки досягнутих результатів і подальшого розвитку діяльності:
- •5. Екологічна відкритість підприємства:
- •7. Об'єднання завдань управління якістю продукції і послуг та
- •7. Стимулювання залучення персоналу в екологічну діяльність
- •8. Оцінка підприємством фактичного впливу на навколишнє середовище в порівнянні з запропонованим впливом:
- •9. Екологічна добродійність підприємства:
- •10. Екологічне інформування й навчання персоналу:
- •12. Формування і поширення екологічної програми підприємства:
- •15. Підтримка підприємством діяльності в сфері суспільного екологічного моніторингу і контролю:
- •15. Взаємодія з населенням, що проживає в зоні впливу підприємства:
- •16. Здійснення моніторингу стану навколишнього середовища в зоні впливу підприємства:
- •17. Підтримка екологічного порядку на промисловій площадці:
- •18. Використання підприємством додаткової попереджувальної інформації, екологічного маркірування і написів:
- •19. Використання підприємством паспортів безпеки речовини
- •20. Діяльність підприємства в сфері екологічної сертифікації:
- •21. Діяльність підприємства в сфері добровільного екологічного страхування:
- •22. Розвиток структури системи екологічного управління на підприємстві:
- •23. Діяльність підприємства в сфері екологічних наукових досліджень:
- •24. Екологічна діяльність підприємства, пов'язана з тарою й
- •25. Оцінка й аналіз витрат підприємства, пов'язаних з діяльністю в сфері охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів:
- •26. Використання підприємством планів і результатів екологічної діяльності в роботі з акціонерами та інвесторами:
- •27. Екологічне співробітництво з іншими підприємствами:
- •28. Оцінка непрямих ефектів впливу підприємства на навколишнє середовище:
- •29. Оцінка і прогноз впливу виробництва на здоров'я населення і персоналу:
- •31. Добровільне екологічне лідерство підприємства:
- •2. Базові нормативи плати в залежності від класу небезпечності забруднюючих речовин
- •3. Базові нормативи плати за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти
- •1. Мета і завдання екологічної освіти
- •3. Зміст та структура формальної і неформальної екологічної освіти
- •4. Дошкільна екологічна освіта
- •5. Загальна середня екологічна освіта
- •6. Вища екологічна освіта
- •7. Шслядипломна екологічна освіта
- •8. Неформальна екологічна освіта
- •9. Умови реалізації Концепції
- •10. Державне управління екологічною освітою та вихованням
3. Зміст та структура формальної і неформальної екологічної освіти
Зміст екологічної освіти повинен бути спрямований на формування особистості з екологічною світоглядною установкою на дотримання норм екологічно грамотної поведінки і виконання практичних дій щодо захисту власного здоров'я і навколишнього природного середовища, і передбачає розробку системи наукових знань
361
Екологічний менеджмент
ДОДАТКИ
(уявлень, понять, закономірностей), які відображають філософські, природничо-наукові, правові й морально-етичні, соціально-економічні, технічні й військові аспекти екологічної освіти. Розвиток екологічної освіти має відбуватись на основі синтезу трьох основних підходів (тенденцій), що сьогодні існують: тенденції формування сучасних екологічних уявлень, тенденції формування нового ставлення до природи і тенденції формування нових стратегій та технологій взаємодії з природою. Екологічна освіта розглядається, як безперервний процес, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення і грунтується на таких принципах:
-
системність, систематичність і безперервність, що забезпечують організаційні умови формування екологічної культури особистості між окремими ланками освіти, єдність формальної і неформальної освіти населення;
-
орієнтація на ідею цілісності природи, універсальності зв'язків всіх природних компонентів і процесів;
-
міждисциплінарний підхід до формування екологічного мислення, що передбачає логічне поєднання й поглиблення системних природних знань, логічне підпорядкування різнобічних знань основній меті екологічної освіти; взаємозв'язок краєзнавства, національного іглобального мислення, що сприяє поглибленому розумінню екологічних проблем на різних рівнях;
-
краєзнавчий принцип екологічної освіти має бути вдосконалений і покладений в основу;
-
конкретність та об'єктивність знань, умінь та навичок;
-
поєднання високопрофесійних екологічних знань з високоморальними загальнолюдськими цінностями, синтез природничо-наукових та соціогуманітарних знань. Знання, як складова екологічної освіти, включають пізнавальні і діяльні компоненти навчання. Пізнавальні компоненти включають не лише систему екологічних знань, а й визначають внутрішню культуру людини, формують готовність до активної свідомої діяльності щодо гармонізації стосунків у системі «Людина - суспільство - природа».
Сучасна екологічна освіта має базуватися на обов'язковості вивчення конкретно визначеної кількості, обсягів природничих і гуманітарних дисциплін на різних ступенях навчання і чітко визначеній оптимальній кількості понять і термінів на кожному рівні освіти, узгодженості і ясності щодо основних екологічних понять та термінів. Базовими складовими екологічних знань мають бути сучасні уявлення про:
-
біосферу та її структурні одиниці, екосистеми, їх біотичну структуру, генетичні типи, принципи класифікації;
-
живу речовину та її роль в біосферних процесах;
-
закономірності кругообігів речовин, енергії та інформації; -систему «людина - суспільство - біосфера - космос»;
-
основні види антропогенного впливу на компоненти довкілля та їх негативні наслідки;
-
основні глобальні, державні і регіональні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення;
- економічні, законодавчі та нормативно-правові принципи раціонального природокористування;
- основи державної та регіональної екологічної політики тощо. Зміст безперервної екологічної освіти та виховання повинен
включати дві ланки - формальну і неформальну. До першої ланки відносяться загальна система освіти, яка існує в Україні на таких рівнях: дошкільна, шкільна, позашкільна, професійно-технічна, вища та післядипломна освіта. Друга ланка системи екологічної освіти та виховання має просвітній характер, формує екологічну свідомість і культуру населення (засоби масової інформації, церкви, громадські екологічні та просвітні об'єднання, партії та інш.). Безперервна екологічна освіта передбачає організацію виховання і навчального процесу від дитинства до глибокої старості. На цьому шляху людина проходить кілька стадій навчання. Дошкільне виховання - найперший рівень, коли головну роль відіграє родинне виховання. Загальна середня екологічна освіта, під час якої продовжується і поглиблюється процес екологічного світосприйняття є надзвичайно важливим етапом в системі безперервної багатоступеневої екологічної освіти. За особливостями форм та методів освіти з врахуванням віку дітей, обсягу та рівня їх шкільних знань, шкільна освіта охоплює три рівні: початковий (1-4 класи), основний (5-9 кл.) та старших класів (10-1,2 кл.). Середня професійна екологічна освіта має базуватися на змісті, формах і методах шкільної екологічної освіти та враховувати особливості впливу на довкілля конкретних галузей народного господарства.
Вища екологічна освіта спрямована, з одного боку, на завершення формування екологічної культури фахівців за різним фахом, і, з іншого боку, вона забезпечує підготовку спеціалістів із профільною вищою екологічною освітою чотирьох рівнів (початкова, базова і два рівні повної вищої екологічної освіти), які відрізняються за ступенем
362
363
Екологічний менеджмент
глибини, ґрунтовності й специфікою підготовки спеціалістів. Післядішломна екологічна освіта забезпечує безперервність екологічної освіти та включає систему підвищення кваліфікації та перепідготовки державних службовців, керівного складу підприємств, організацій, установ, підприємців за різними аспектами природоохоронної діяльності і раціонального використання природних ресурсів; екологічну освіту дорослих відповідно до потреб особистості на ринку праці, а також підготовку фахівців-екологів найвищої кваліфікації - кандидатів і докторів наук у галузі екології та охорони навколишнього середовища на базі провідних ВНЗ.