![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.1. Сучасний рівень порушення екологічної рівноваги
- •1.2. Поняття екосистеми, навколишнього середовища, соціотехносфери
- •1.3. Біосфера і концепція ноосфери в.І. Вернадського
- •1.4. Види і масштаби забруднення навколишнього середовища
- •1.5. Глобальні наслідки забруднення довкілля
- •1.6. Парниковий ефект
- •2.1. Види і принципи екологічної політики. Теорія зовнішніх ефектів
- •2.2. Пріоритети екобезпеки. Екобезпека та екостратегія
- •2.3. Критерії екобезпеки
- •2.4. Зони екологічного лиха
- •2.5. Типи аварійних ситуацій
- •3.1. Природні ресурси та природні умови
- •3.2. Функції і показники економічної оцінки природних ресурсів та умов
- •3.3. Вартісні теорії оцінки природно-ресурсного потенціалу
- •3.4. Методи економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу
- •3.5. Особливості економічної оцінки окремих ресурсів
- •4.1. Методи визначення економічних збитків від забруднення навколишнього середовища
- •4.2. Основи плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища
- •4.3. Визначення розмірів платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин
- •4.4. Визначення розмірів платежів за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні і внутрішні морські води та підземні горизонти
- •4.5. Визначення розмірів платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі
- •Розділ 5. Соціально-економічна ефективність природоохоронних заходів
- •5.1. Економічний, екологічний і соціальний результати (ефекти) природоохоронної діяльності
- •5.2. Народногосподарський підхід в обґрунтуванні природоохоронних заходів
- •5.3. Визначення чистого економічного ефекту
- •5.4. Поняття загальної (абсолютної) економічної ефективності
- •5.5. Показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат
- •5.6. Врахування фактора часу при визначенні економічної ефективності
- •5.7. Розрахунок економічного ефекту від скорочення захворюваності населення внаслідок запобігання забрудненню навколишнього середовища
- •5.8. Розрахунок ефективності економії мінеральної сировини
- •6.1. Предмет екологічного менеджменту
- •6.2. Основні принципи й елементи системи екологічного менеджменту (ems)
- •6.3. Стан екологічного менеджменту в Україні
- •6.4. Міжнародний підхід до екологічного менеджменту
- •7.1. Історичні корені і хронологія розвитку Поняття iso та emas
- •7.3. Перспективи розвитку екологічного менеджменту в Україні
- •Одержання економічної вигоди (прибутку)
- •8.1. Мета і завдання екологічного менеджменту як наукової дисципліни, її зв'язок з іншими дисциплінами
- •8.2. Системний підхід у дослідженні екологічного менеджменту
- •8.3. Поняття сталого розвитку. Критерії та принципи. Екологічна домінанта сталого розвитку
- •8.4. Концепція становлення екологічного менеджменту в Україні
- •9.1. Законодавчий моніторинг у сфері екологічного менеджменту
- •9.2. Адміністративно-нормативні інструменти екологічного менеджменту
- •10.1. Стандарти якості навколишнього середовища
- •10.2. Методи визначення екологічного ризику
- •10.3. Оцінка впливу на навколишнє середовище (овнс)
- •11.1. Екологічна оцінка намічуваної діяльності як інструмент екополітики
- •11.2. Принципи екологічної оцінки
- •11.3. Відмінність екологічної оцінки від інших методів екологічного регулювання. Екологічна оцінка і сталий розвиток
- •11.4. Ухвалення рішення за підсумками екологічної
- •11.5. Виконавці
- •11.6. Врахування результатів екологічної оцінки при прийнятті рішень
- •11.7. Розгляд альтернатив
- •12.1. Мета і завдання екологічної експертизи
- •12.2. Об'єкти екологічної експертизи
- •12.3. Суб'єкти екологічної експертизи
- •12.4. Форми проведення екологічної експертизи
- •13.1. Теоретичні основи формування і розвитку екологічного аудиту
- •13.2. Методичні принципи екологічного аудиту
- •13.3. Досвід формування системи екологічного менеджменту й екологічного аудиту в Україні та
- •14.І. Основні поняття
- •14.2. Історія виникнення екологічного аудиту
- •14.3. Завдання і вигоди проведення екологічного аудиту
- •1) Замовники:
- •2) Виконавці:
- •14.5. Види екологічного аудиту
- •14,6. Умови проведення екологічного аудиту
- •15.1. Складання аудиторського висновку
- •15.2. Органи управління в сфері екологічного аудиту
- •15. 3. Сертифікація екоаудиторів
- •15.4. Права й обов'язки екоаудиторів і екоаудиторьских організацій
- •15.5. Екоаудит у сучасній економіці України
- •16.1. Умови екологічного страхування
- •16.2. Світовий досвід екологічного страхування
- •16.3. Поняття «забруднення» в екологічному страхуванні, класифікація збитків
- •16.4. Можливості проведення екологічного страхування в Україні
- •Корегуючи коефіцієнти
- •Варіанти 1-5 Нафтопереробний завод ( Одеса, Херсон, Кременчук, Лисичанськ, Надвірна)
- •Варіанти 26-30
- •II. Оцінка впливу на навколишнє середовище.
- •III. Обмеження, зменшення.
- •IV. Організація. Контроль.
- •II. Оцінка впливу на навколишнє середовище.
- •III. Вимоги до безпеки збереження.
- •2. Наявність і обгрунтування підприємством цілей, спрямованих на розвиток процесів безупинного з року в рік поліпшення досягнутих результатів екологічної діяльності там, де це реально можливо:
- •3. Використання підприємством програм і методів екологічного аудирування для оцінки досягнутих результатів і подальшого розвитку діяльності:
- •5. Екологічна відкритість підприємства:
- •7. Об'єднання завдань управління якістю продукції і послуг та
- •7. Стимулювання залучення персоналу в екологічну діяльність
- •8. Оцінка підприємством фактичного впливу на навколишнє середовище в порівнянні з запропонованим впливом:
- •9. Екологічна добродійність підприємства:
- •10. Екологічне інформування й навчання персоналу:
- •12. Формування і поширення екологічної програми підприємства:
- •15. Підтримка підприємством діяльності в сфері суспільного екологічного моніторингу і контролю:
- •15. Взаємодія з населенням, що проживає в зоні впливу підприємства:
- •16. Здійснення моніторингу стану навколишнього середовища в зоні впливу підприємства:
- •17. Підтримка екологічного порядку на промисловій площадці:
- •18. Використання підприємством додаткової попереджувальної інформації, екологічного маркірування і написів:
- •19. Використання підприємством паспортів безпеки речовини
- •20. Діяльність підприємства в сфері екологічної сертифікації:
- •21. Діяльність підприємства в сфері добровільного екологічного страхування:
- •22. Розвиток структури системи екологічного управління на підприємстві:
- •23. Діяльність підприємства в сфері екологічних наукових досліджень:
- •24. Екологічна діяльність підприємства, пов'язана з тарою й
- •25. Оцінка й аналіз витрат підприємства, пов'язаних з діяльністю в сфері охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів:
- •26. Використання підприємством планів і результатів екологічної діяльності в роботі з акціонерами та інвесторами:
- •27. Екологічне співробітництво з іншими підприємствами:
- •28. Оцінка непрямих ефектів впливу підприємства на навколишнє середовище:
- •29. Оцінка і прогноз впливу виробництва на здоров'я населення і персоналу:
- •31. Добровільне екологічне лідерство підприємства:
- •2. Базові нормативи плати в залежності від класу небезпечності забруднюючих речовин
- •3. Базові нормативи плати за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти
- •1. Мета і завдання екологічної освіти
- •3. Зміст та структура формальної і неформальної екологічної освіти
- •4. Дошкільна екологічна освіта
- •5. Загальна середня екологічна освіта
- •6. Вища екологічна освіта
- •7. Шслядипломна екологічна освіта
- •8. Неформальна екологічна освіта
- •9. Умови реалізації Концепції
- •10. Державне управління екологічною освітою та вихованням
3.5. Особливості економічної оцінки окремих ресурсів
Запаси мінеральних ресурсів оцінюються за ступенем розвіданості та готовності до експлуатації. За цим принципом їх прийнято поділяти на категорії за формулою А + В+ Ct + С2. До категорії А відносяться запаси добре вивчені, розвідані та підготовлені до видобутку. До категорії В - геологічно обґрунтовані, відносно розвідані запаси. Категорія Сі - запаси, встановлені за природними відхиленнями та географічною розвідкою. Категорія С2 - запаси, що теоретично прогнозуються. Категорії поділяються на геологічні, розвідані та вірогідні. Крім того, категорії А + В + Сі представляють балансові запаси, які враховуються в оперативній господарській діяльності; інша частина запасів - забалансові, які можуть бути використані в майбутньому за умови їхньої дорозвідки. Наприклад, загально геологічні запаси кам'яного вугілля в Донбасі (А + В + С{+ С2) становлять 231 млрд т, а балансові (А + В + Ct) - 48 млрд т. У Львівсько-Волинському басейні загальногеологічні запаси - 1,6 млрд т, балансові - 0,8 млрд т.
У світовій практиці існує дещо інша класифікація мінеральних ресурсів за їхніми запасами: R - загальні ресурси; і?-і - достатньо вивчені ресурси; R-2 - попередньо оцінені ресурсі; R-3 - передбачувані ресурси.
Якість мінеральних ресурсів визначається вмістом корисного компоненту у руді. При цьому в рудах чорних металів ця величина повинна бути достатньо високою, щоб видобуток вважався доцільним. Наприклад, у залізній руді вміст заліза повинен бути не менш ніж 20-25%. В протилежному випадку руду потрібно збагачувати. Криворізька руда - одна з най-
РОЗДІЛ З
багатших у світі, вміст заліза в ній складає 56-64%. Керченська руда бідніша, лише 37-40%. Дещо нижчі вимоги до марганцевої руди. Багате Нікопольське родовище характеризується вмістом корисного компоненту 23%.
Якість органічного палива визначається теплотою згорання і визначається в тис. ккал/т. Наприклад, середня калорійність донецького вугілля становить 9 тис. ккал/т.; кузнецького - 6-7 тис. ккал/т; печорського - 5 тис. ккал. /т; екибастузького - 4,5 тис. ккал/т; кансько-ачинського - 3,5 тис. ккал/т.
Мінеральні ресурси мають кінцеві запаси і, відповідно, обмежений строк експлуатації. Вони визначаються за таким варіантом інтегральної оцінки:
R
Q. = —
(і; е/ -1
(12)
£(1 + EJ
Вважається, що землю можна експлуатувати нескінченно довго. Тому в радянській економіці застосувалась найбільш проста формула:
OrR/E. (13)
Час експлуатації лісових ресурсів залежить від швидкості визрівання деревини. Формула оцінки лісових ресурсів:
О - R
°Л~(1 + Е/-Н («)
де: ґ — вік лісу.
Ліс цінний не тільки деревиною. Він виконує також протиерозійні та рекреаційні функції. Ці функції також можуть бути оцінені. Протиерозійна цінність лісу визнається формулою:
п m
О, = ^^ з > (15)
118
119
Екологічний менеджмент
РОЗДІЛ З
де:
і = 1, 2, 3..., п - вид сільськогосподарської культури;/ = 1, 2, 3..., m - вид ниви за ступенем змитості; V - врожайність при фактичній лісистості водозбору; V» - врожайність при безлісному водозборі ц/га. С. - ціна одиниці продукції г'-ої культури; Z - витрати на одиницю продукції г'-ої культури; S. - площа ниви 7-го ступеню змитості на водозборі, га; 5п - площа лісу на водозборі, га.
Рекреаційна функція лісу може бути оцінена за такою формулою:
О = d х n-Z (16)
Де:
d - ціна однієї години вільного часу; п - нормативне (гранично припустиме) навантаження на 1 га лісу (люд.-год./рік); Z - додатково приведені витрати на ведення господарства в рекреаційних лісах.
В цій методиці складність становить оцінка вільного часу d, яка визначається досить умовною величиною.
Одним з найбільш складних видів вартісної оцінки є оцінка територій, зокрема, міських. Наведемо декілька «класичних» методів, що використовуються за кордоном. При всіх оцінках виходять з того, що центр міста - найбільш приваблива частина території, яка повинна бути оцінена найбільш високо. Найпростішою є формула Уінго:
R(x) = СІ - С(х), (17)
де:
/ - відстань від центру до периферії міста; х - відстань від центру до оцінюваної ділянки; С - транспортні витрати; R(x) -рента, яку приносить оцінювана ділянка.
Формула Уінго містить істотний недолік: вважається, що всі місця роботи зосереджені у центрі міста, а все населення -однорідна маса.
Більш гнучкою є методика Алонсо. Відповідно до підприємства він вивів залежність між прибутком, сумарною
вартістю реалізованої продукції, витратами на виробництво та ціною на землю у такій формулі:
B(Prx,S) = P(X,S) - C(P,x,S) - R(x,S), (18)
де:
В - максимальний прибуток; Р - сумарна вартість реалізованої продукції; С - витрати на виробництво; R - ціна землі; х - відстань до центру; 5 - розмір ділянки.
Нарешті, можна навести формулу Дютайна, в якій враховується більша кількість чинників, що визначають ціну ділянки міської території: log r = а0 + a, log t + a, log k+агт+ аАп + aQ + ai +aM+aA+ac + +а„,
(19)
де:
і: - середній час поїздки на приватному автомобілі до центру міста; k - середня щільність забудови території; п - щільність населення в районі; т - коефіцієнт зайнятості в районі; Q - тип району; j - наявність або відсутність вокзалу в районі; М -характер транспортних засобів, що зв'язують район з центром; С - рівень торговельного обслуговування; R - характер місцевої регламентації на освоєння земель; а - числові параметри, що відображають різноманітну роль відповідних факторів; г- ціна землі.
Контрольні запитання
-
Чим природні ресурси відрізняються від природних умов?
-
Які методи вартісної оцінки природних ресурсів вам відомі?
-
Як розраховується вартість мінеральних та лісових ресурсів?
120
121
РОЗДІЛ 4
РОЗДІЛ 4. РОЗРАХУНОК ЗБИТКІВ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ