5.2. Народногосподарський підхід в обґрунтуванні природоохоронних заходів

При економічному обґрунтуванні природоохоронних заходів повинно дотримуватися народногосподарського підходу, що припускає:

а) можливо більш повне охоплення всіх позитивних і негативних соціально-економічних наслідків реалізації природозахисних заходів у різних сферах народного госпо­ дарства як у найближчий, так і в більш віддалений період;

б) можливо більш повне врахування витрат, пов'язаних із здійсненням розглянутих варіантів природоохоронних заходів;

в) врахування фактору часу при оцінці витрат і результатів природоохоронних заходів;

г) міжгалузевий підхід до обґрунтування природоохоронних заходів з урахуванням необхідності економії витрат на поліпшення стану навколишнього середовища і забезпечення більш ефективного використання природних ресурсів у масштабах розглянутої території (району, області, країни).

5.3. Визначення чистого економічного ефекту

Показник чистого економічного ефекту природоохорон­них заходів є критерієм вибору варіантів одно, цільового і багатоцільового призначення в тих випадках, коли розрахунок порівняльної ефективності не може бути застосований через незіставність варіантів, що порівнюються, за своїм впливом на навколишнє середовище і за параметрами об'єктів, на які поширюється дія природоохоронних заходів.

Чистий економічний ефект визначається у вигляді різниці між приведеними з урахуванням фактора часу до однакової розмірності економічними результатами цих заходів і витратами на їхнє здійснення.

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів розраховується шляхом зіставлення суми двох доданків: витрат,

138

що запобігаються (заощаджуються) завдяки ліквідації чи зменшенню забруднення навколишнього середовища і цінності додатково одержуваної продукції з природоохоронними витратами:

Еч = Евідв. +Едод.-В (1)

де:

Е ч - чистий економічний ефект, грн.

Е відв. - відвернений збиток, грн.

Е дод. - ефект від додатково одержуваної продукції з

колишніх відходів, грн.

В - витрати на запобігання забрудненню середовища і на будівництво потужностей з переробки відходів, грн.

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів визначається з метою:

а) техніко-економічного обґрунтування вибору найкращих варіантів природоохоронних заходів, що розрізняються за ступенем впливу на навколишнє середовище;

б) економічної оцінки фактично здійснених природо­ охоронних заходів.

Варто розрізняти фактичний і очікуваний (планово -проектний, прогнозний) чистий економічний ефект.

Фактичний Еч визначається одноваріантно на основі зіставлення досягнутого результату і витрат.

Очікуваний Еч визначається на етапах формування науково-дослідних робіт, проектування, створення й освоєння природо­охоронної техніки.

5.4. Поняття загальної (абсолютної) економічної ефективності

Варто розрізняти поняття «ефект» і «ефективність» капітальних вкладень у природоохоронні заходи.

Під ефектом мається на увазі результат здійснення капітальних вкладень.

Під ефективністю - зіставлення результату капітальних вкладень з обсягом капітальних витрат.

139

Екологічний менеджмент

Ефект капітальних вкладень може бути виражений у натуральній формі, наприклад, у збільшенні випуску продукції на визначену кількість одиниць, - це виробничий ефект. Ефект, виражений у вартісній формі, наприклад, збільшенні валової продукції, зростання прибутку, зниження витрат виробництва на визначену суму - це економічний ефект.

Розрахунки загальної (абсолютної) економічної ефек­тивності застосовуються в основному при розробці п'ятирічних, річних, а також довгострокових планів капітального будів­ництва і для аналізу їхнього виконання.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність капітальних вкладень (Тік) у природоохоронні заходи визначається шляхом розподілу річного обсягу повного економічного ефекту за винятком експлуатаційних витрат на утримання і обслуговування природоохоронних об'єктів на величину капітальних вкладень, що забезпечують цей результат:

п т (І Е ■ Eij) - С і=1 і=1

К

де Eij - повний економічний ефект і-го виду від запобігання втратна j-ому об'єкті, грн;

С - річні експлуатаційні витрати на обслуговування і ремонт основних фондів природоохоронного призначення, грн;

К - капітальні вкладення, грн.

До капітальних вкладень природоохоронного при­значення незалежно від джерел фінансування відносяться одноразові витрати на:

• створення нових і реконструкцію існуючих основних фондів, що запобігають (скорочують) негативному впливу господарської діяльності на навколишнє середовище;

• модифікацію технології виробництва з метою зниження його несприятливого впливу на навколишнє середовище;

140

РОЗДІЛ 5

• модифікацію технології виробництва в частині, що забезпечує досягнення природоохоронних заходів.

До експлуатаційних витрат природоохоронного при­значення відносяться:

• поточні витрати на будівництво і обслуговування основних фондів природоохоронного призначення;

• поточні витрати, пов'язані зі здійсненням заходів, що сприяють поліпшенню якісних характеристик елементів природного середовища;

• додаткові витрати на експлуатацію основних фондів, обумовлені вдосконалюванням виробничої технології, з метою зниження несприятливого впливу господарської діяльності на навколишнє середовище;

• витрати на оплату послуг, пов'язаних з охороною навколишнього середовища.

Показники загальної економічної ефективності капітальних вкладень порівнюються з відповідними галузевими нор­мативами, а також з показниками витрат на аналогічні заходи на передових підприємствах відповідних галузей, що за­безпечують досягнення планованих кінцевих результатів охорони навколишнього середовища.

Кінцевим результатом (економічним ефектом) реалізації засобів, які виділяються на захист навколишнього середовища, повинен стати приріст національного доходу. У зв'язку з тим, що не по всіх галузях і підгалузях народного господарства обчислюється національний доход, він може бути обчислений як різниця між повними народногосподарськими витратами за варіантами, що передбачає функціонування народногоспо­дарського комплексу за умови проведення природоохоронних заходів і існуючими витратами.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність природоохоронних витрат визначається відношенням річного обсягу повного економічного ефекту до суми приведених витрат, що викликали цей ефект:

141

Екологічний менеджмент

п m n m

І Е Eij І Z Eij

В С + Еи*К

де Ен - нормативний коефіцієнт ефективності, рівний 0,15

Eij - повний економічний ефект і-го виду від запобігання втрат на j-ому об'єкті, грн.

С - річні експлуатаційні витрати на обслуговування, ,і ремонт основних фондів природоохоронного призначення;

К - капітальні вкладення в будівництво основних фондів.

Нормативний коефіцієнт ефективності Ен встановлений на рівні не нижчому 0,15. Таким чином, нижня межа одержання ефекту від зниження собівартості складає при порівнянні різних варіантів 16 коп. на 1 грн додаткових витрат. Для одержання економії на собівартості в розмірі 15 коп. потрібно витратити не більше 1 грн додаткових капіталовкладень.

Для галузей з низькою рентабельністю, а також для районів нового освоєння значення Ен може бути занижене до 0,08 -0,1; для високорентабельних галузей нормативний коефіцієнт може бути підвищений до 0,15 - 0,20.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність природо­охоронних витрат визначається з метою:

а) встановлення народногосподарських результатів витрат на охорону навколишнього середовища;

б) виявлення динаміки ефективності витрат і темпів їхнього росту;

в) оцінки галузевих і територіальних пропорцій при розподілі капітальних вкладень;

г) оцінки ступеня освоєння капітальних вкладень;

д) характеристики фізичної і планованої ефективності витрат; з) прийняття рішень про черговість проведення природо­ охоронних заходів. V ^v

Розрахований показник ефективності капітальних вкладень чи природоохоронних витрат є величиною безрозмірною і використовується для порівняння:

142

РОЗДІЛ 5

• з таким самим середньогалузевим показником;

• проводиться аналіз динаміки цього показника за роки функціонування даного виробництва;

• якщо дане виробництво розташоване в зоні з особливим статусом (столиця держави, історичний центр, мільйонне місто, центр рекреації чи інше), то в цьому разі регіональний показник ефективності може бути вищий за середньо галузевий і дотримуватися треба його;

• якщо дане виробництво не має аналогів у країні, показники ефективності його функціонування порівнюються зі світовими аналогами