- •Військові мости Загальні положення
- •Конструкції опор низьководних мостів
- •Дерев’яні прогінні споруди
- •Металеві прогінні споруди
- •Засоби механізації будівництва мостів та заготівлі мостових конструкцій
- •Інженерна розвідка району будівництва моста
- •Розбивання осі моста та опор
- •Будівництво військових мостів
- •Інженерна розвідка і підсилення існуючих мостів
- •Забезпечення заходів безпеки під час виготовлення мостових конструкцій та будівництві мостів Загальні положення
- •При роботі з вантажопідйомними машинами
- •Найменша допустима відстань від початку укосу насипного ґрунту до найближчих опор крана
- •Заходи безпеки під час заготівлі лісу
- •Переправи Види переправ
- •Інженерна розвідка переправ
- •Обладнання та утримання десантної переправи
- •Характеристика десантних човнів
- •Обладнання та утримання поромної переправи
- •Кількість техніки, що перевозиться на одному поромі з комплекту парку пмп-м
- •Обладнання броду та переправа по льоду
- •Мостові переправи
- •Обладнання переправ у особливих умовах
Інженерна розвідка району будівництва моста
Завданнями інженерної розвідки району будівництва моста (РБМ) є:
вибір створів будівництва моста;
виявлення загороджень і ділянок зараження;
вибір району зосередження інженерно-мостобудівельного підроз-ділу;
визначення місця складування мостових конструкцій біля перешкоди;
вибір шляхів підходу до мосту і вивозу мостових конструкцій з пункту заготівлі мостових конструкцій або зі складу;
визначення профілю поперечного перерізу перешкоди у створах для будівництва моста;
виявлення режиму водної перешкоди (величина найбільшої поверхневої швидкості течії ріки, рівень води і можливі його коливання);
визначення щільності ґрунту дна, берегів і підходів до моста, а також прохідності місцевості.
Крім того, на інженерну розвідку можуть покладатися розбивання будівельного майданчика, осей моста і опор, пробне забивання паль і позначення під’їзних шляхів. За результатами розвідки складається картка інженерної розвідки району будівництва моста (Додаток 9).
Для розвідки району будівництва моста виділяється ІРД зі складу містобудівельних підрозділів: при ширині перешкоди до 100 м – у складі одного відділення, більш ніж 100 м – двох відділень.
Дані інженерної розвідки водної перешкоди отримують наступними засобами і способами:
профіль поперечного перерізу – безпосереднім проміром;
ширину – саперним далекоміром або безпосереднім проміром;
глибину – приладом “Вертикаль” або безпосереднім проміром;
профіль суходолу, берегів і підходів до мосту – нівеліруванням або ватерпасовкою;
швидкість течії – гідрометричною вертушкою або поплавком;
вид ґрунту дна – донним щупом, а прохідність місцевості – пенетрометром або гирьовим ударником.
Визначення ширини перешкоди і профілю її поперечного перерізу безпосереднім проміром проводять за допомогою сталевого мірного канату з мітками через 5 м, який перетягнуто з одного берега на інший. На широких річках канати натягують за допомогою техніки.
Промір глибини ведуть з човна, рухаючись вздовж канату, натягнутого за наміченою віссю моста, за допомогою глибиноміру, рейки, багра або лоту. Відстань між точками проміру глибин приймають на ділянках з глибиною більше 0,4 м через 5 м, з глибиною менше 0,4 м – через 2,5 м. Зняття профілю берега і суходолу (рис. 57) нівеліруванням або ватерпасовкою починають від зрізу води, а саме, від реперного кілка, що забивають на рівні води.
Рисунок 57 – Зняття профілю берега ватерпасовкою:
1 – рівень; 2 – рейки; 3 – кілок
Наступні кілки забивають по осі моста в місцях перелому профілю або на відстанях 1-2 м по горизонталі. Під час ватерпасовки рейками і рівнем визначають послідовно перевищення другого кілка над реперним, третього над другим і т.д.
Швидкість течії ріки вимірюють не менше ніж три рази, а за розрахункове приймають середнє арифметичне значення.
Вимірювання поверхневої швидкості течії поплавком (рис. 58) проводять на прямолінійній ділянці довжиною 25-30 м. Границі вибраної ділянки фіксуються верхніми віхами, встановленими на вихідному березі на відстані 10-15 м одна від іншої. Поверхнева швидкість визначається шляхом ділення довжини ділянки (в метрах) на час (в секундах) пропливу між створами, що позначені віхами. У якості поплавка використовується плаваючий матеріал.
Рисунок 58 – Вимірювання швидкості течії поплавком:
1 – поплавок; 2 – віхи
Ширина водної перешкоди визначається (рис. 59): за допомогою мірного тросика; за допомогою ДСП-30; за допомогою бінокля; за допомогою квантового далекоміра, геометричним способом.
Рисунок 59 – Вимірювання ширини водної перешкоди:
а) за допомогою ДСП-30; б) геометричним способом; в) за допомогою бінокля
Вид ґрунту дна і берегів встановлюється за взятими донним щупом пробами.