9.4 Економічна стратегія конкурентної фірми в довгостроковому періоді

У довгостроковому періоді розглядається поведінка не окремої фірми, а взаємодія всіх фірм на даному ринку. Тому необхідно ввести деякі нові припущення:

1. пристосування галузі для потреб ринку в довгостроковому періоді відбувається за рахунок введення в галузь нових виробників або виходу із галузі;

2. усі фірми в галузі мають схожі криві витрат, що дає можливість виділити окрему фірму як типову.

а б

Якщо типова фірма при певній ціні Р1 на свою продукцію отримує економічний прибуток, то інші фірми будуть намагатися переорієнтувати своє виробництво на цей же товар. Як відомо, збільшення кількості виробників призводить до переміщення кривої ринкової пропозиції вправо, а це призводить до зниження ціни рівноваги.

Рисунок 9.5 – а) зміна ринкової ціни під впливом ринкової пропозиції б) рівновага фірми в довгостроковому періоді

Тому вступ у галузь нових виробників зменшує економічний прибуток. Якщо ціна знизиться до рівня Р2, то фірма має збитки, адже ціна стала нижчою, ніж середні витрати АТС. Тому розпочнеться відтік фірм з цієї галузі в ті, де є змога отримати хоча б нормальний прибуток. Зменшення кількості виробників зменшить ринкову пропозицію, а це призведе до встановлення нового вищого рівня цін, що ліквідує збитки. Такі зміни врешті приведуть до встановлення ціни, що покриватиме лише мінімальні середні витрати виробництва, тобто типова фірма не зможе отримувати економічний прибуток, а лише нормальний:

Р=АТС або MR=P=MC=ATC

(9.9)

Таким чином, економічний прибуток в довгостроковій перспективі буде залучати в конкурентну галузь нові фірми, а збитки, навпаки, змусять їх залишати галузь. В результаті ринкова ціна продукту встановиться на рівні мінімальних середніх витрат (LATC) типової фірми (рис 9.6).

Рисунок 9.6 – Довгострокова рівновага фірми в умовах досконалої конкуренції

За таких умов усі фірми галузі отримають нульовий економічний прибуток, і кожна з них обере обсяг виробництва, при якому виконуватиметься умова:

P = MR = LATC = LMC.

(9.10)

Це і є умова рівноваги конкурентної фірми, галузі і ринку у довгостроковому періоді.

9.5 Ефективність рдк

1. В економіці досконалої конкуренції досягається ефективність розподілу ресурсів між фірмами і галузями, коли граничні суспільні витрати дорівнюють граничним суспільним вигодам.

2. Оскільки ціна на продукцію досконало конкурентної фірми дорівнює її мінімальним середнім витратам на виробництво одиниці продукції (P = ATC), споживач на РДК отримує товари за найдешевшою із можливих цін.

3. РДК створює умови для ефективного використання обмежених ресурсів, оскільки витрати фірми на одиницю продукції мінімальні.

4. РДК розділяє обмежені ресурси таким чином, щоб максимально задовольнити потреби споживачів, адже якщо попит на певне благо збільшується, то його виробництво відразу зростає.

5. РДК притаманна властивість відновлювати ефективність виробництва у використанні ресурсів. Будь-які зміни в смаках споживачів, запасах ресурсів або в технологіях автоматично призводять до змін на ринку і встановленні ринкової рівноваги.

Після встановлення довгострокової рівноваги на РДК в усіх фірмах, які на ньому залишились, будуть однакові середні довгострокові витрати. Тому виникне можливість визначення кількості фірм в галузі як частки від поділу величини попиту на обсяг випуску, що відповідає мінімуму середніх витрат на одному з підприємств.

Але ринок досконалої конкуренції має і недоліки:

1. адже конкурентна фірма виробляє лише те, що у неї купують. Фірма не стане виробляти громадські товари, за які немає можливості отримати відшкодування від споживача. Тому ринковий механізм у сучасній економіці доповнюється державним регулюванням;

2. орієнтація конкурентної фірми на максимізацію прибутку часто призводить до конфлікту між поточними і перспективними цілями (ефект Робін Гуда).

Однак навіть з перерахованими недоліками ринок доско­налої конкуренції є найефективнішою моделлю ринку.