- •6.030509 «Облік і аудит»
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •Мікроекономіка, як складова частина теоретичної економіки
- •Предмет, концептуальні основи та об’єкт мікроекономіки
- •Методологія мікроекономіки
- •Перелік літератури:
- •1.1 Мікроекономіка, як складова частина теоретичної економіки
- •1.2 Предмет, концептуальні основи та об’єкт мікроекономіки
- •1.3. Методологія мікроекономіки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Теорія граничної корисності та поведінка споживача
- •Корисність в економічній теорії та проблема її виміру.
- •Процес споживання та динаміка зміни сукупної та граничної корисності.
- •Рівновага споживача з кардиналістських позицій.
- •2.1. Корисність в економічній теорії та проблема її виміру
- •2.2 Процес споживання та динаміка зміни сукупної та граничної користі
- •2.3 Рівновага споживача з кардиналістських позицій
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
- •3.1 Вибір споживача з ординалістських позицій
- •4. Аксіома незалежності споживача.
- •3.2 Криві байдужості як спеціальний інструмент макроаналізу
- •Властивості кривих байдужості:
- •Через будь-яку точку координатного простору можна провести криву байдужості.
- •Криві байдужості опуклі до початку координат.
- •При зменшенні товару х на незначну величину його загальна корисність змінюється на величину мUх*△х (мUх – гранична корисність товару х). Аналогічно можна записати для товару у.
- •3.3 Бюджетне обмеження й можливості споживача
- •Властивості бюджетної лінії:
- •3.4 Оптимум споживача
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •4.1. Лінія "дохід-споживання"
- •4.2 Криві Енгеля
- •4.3 Лінія "ціна-споживання"
- •4.4. Ефект заміни та ефект доходу
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5. Попит, пропозиція, їх взаємовідносини
- •5.1 Попит та закон попиту
- •5.2 Пропозиція та закон пропозиції
- •5.3 Взаємодія попиту та пропозиції
- •5.4 Цінова еластичність попиту
- •Фактори, що впливають на еластичність попиту:
- •5.5 Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту
- •5.6. Еластичність пропозиції
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства
- •Підприємство як суб’єкт ринкових відносин на мікрорівні.
- •Поняття і параметри виробничої функції.
- •Основні параметри виробника.
- •6.1 Підприємство як суб'єкт ринкових відносин на мікрорівні
- •6.2 Поняття і параметри виробничої функції
- •6.3 Основні параметри підприємства
- •1. Сукупні витрати (тс) – витрати на виробництво певного обсягу продукції q.
- •2. Середні сукупні витрати (ас) – це кількість сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю виробленої продукції.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7. Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника
- •Одно факторна виробнича функція.
- •Двофакторна виробнича функція.
- •Оптимум виробника.
- •7.1 Однофакторна виробнича функція
- •7.2 Двофакторна виробнича функція
- •7.3 Оптимум виробника
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8. Витрати виробництва
- •Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
- •Витрати виробництва на довгострокових інтервалах.
- •8.1 Витрати виробництва в короткостроковому періоді
- •8.2 Витрати виробництва за довгостроковий період
- •Питання лоя самоконтролю:
- •Тема 9. Ринок досконалої конкуренції
- •9.1 Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики
- •9.2 Ринковий попит на продукцію фірми за умов досконалої конкуренції
- •Основні підходи до визначення максимізації прибутку:
- •9.3 Ринкова поведінка підприємства в короткотерміновому періоді
- •9.4 Економічна стратегія конкурентної фірми в довгостроковому періоді
- •9.5 Ефективність рдк
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 10. Монопольний ринок
- •Характерні риси ринку "чистої" монополії.
- •Монопольний ринок у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.
- •10.1 Характерні риси ринку чистої монополії
- •10. 2 Особливості економічної стратегії чистої монополії в короткостроковому та довгостроковому періодах
- •Наслідки цінової дискримінації:
- •10.3 Особливості функціонування реальних монополізованих ринків
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Олігополія та монополістична конкуренція
- •11.1 Основні ознаки олігополії
- •11.2 Теоретичні моделі олігополії
- •11.3. Особливості організації олігополістичного ринку
- •11.4 Ознаки і поширення монополістичної конкуренції
- •11.5 Ринкова поведінка монополістичного конкурента
- •11.6 Нецінова конкуренція
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12. Ринок факторів виробництва
- •12.1 Особливості ринків факторів виробництва
- •12.2 Попит та пропозиція праці
- •12.3 Капітал як фактор виробництва тривалого використання
- •12.4 Земля як фактор виробництва
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту
- •Поняття ринкової рівноваги.
- •Рівновага обміну.
- •Загальна рівновага та економіка добробуту.
- •13.1 Поняття ринкової рівноваги
- •13.2 Рівновага обміну
- •13.3 Загальна рівновага та економіка добробуту
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 14. Інституціональні аспекти ринкового господарства
- •14.1 Правові передумови для ринкових суб’єктів
- •14.2 Інституціональна природа сучасної фірми
- •14.3 Позаринкові зовнішні ефекти
- •14.4 Громадські блага
- •Питання для самоконтролю:
- •Глосарій
- •Перелік літератури:
Фактори, що впливають на еластичність попиту:
-
ціна блага;
-
наявність товарів-замінників. Чим більше близьких і досконалих замінників має благо, тим більш еластичним є попит на нього (автомобілі одного класу, різні види прохолодних напоїв), і навпаки (інсулін для хворих на цукровий діабет);
-
фактор часу у споживанні та очікування споживачів (у короткостроковому періоді попит може бути менш еластичним, ніж у довгостроковому, оскільки для зміни смаків, уподобань і структури споживання потрібен час);
-
необхідність в даному товарі. Чим більша потреба, тим менша еластичність (квіти до свят, ліки від хвороби). Попит на блага першої необхідності є нееластичним, а на предмети розкоші – еластичним за ціною;
-
різноманітність можливостей використання товару. Чим більше напрямів його використання, тим більш еластичний попит (попит на універсальні станки більш еластичний, ніж на спеціалізовані);
-
частка витрат в бюджеті споживача на дане благо (чим більшу частку займає благо у видатках споживача, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки);
-
розмір запасу (чим більше запас якогось блага, тим більш еластичним є попит на нього);
-
рівень доходів споживачів (еластичність попиту на те саме благо у споживачів з різним рівнем доходу різна);
-
невідкладність в задоволенні потреби конкретного споживача (чим вона більша, ним менш еластичним є попит на благо, і навпаки) тощо.
В умовах ринкової економіки існує тісний зв’язок між еластичністю попиту, зміною ціни та витратами споживача, які в свою чергу формують виручку продавця. Цю залежність можна розглянути у наступній таблиці:
Таблиця 5.2 – Зв'язок між еластичністю попиту, зміною ціни та витратами споживача
Показник еластичності |
Зміна виручки продавця |
|
При зниженні ціни |
При збільшенні ціни |
|
Еластичний попит ЕР>1 |
Виручка збільшується |
Виручка зменшується |
Нееластичний попит ЕР<1 |
Виручка зменшується |
Виручка збільшується |
Одинична еластичність ЕР=1 |
Виручка не змінюється |
На основі приведеного аналізу можна зробити наступний висновок: продавець зацікавлений підвищувати ціну, якщо попит нееластичний, і навпаки знижувати, якщо попит еластичний.
5.5 Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту
За неціновими чинниками попиту розрізняють перехресну еластичність попиту та еластичність попиту за доходом. Обидва показники вимірюють процентне зміщення кривої попиту під впливом відповідного нецінового чинника.
Певну роль у виборі ринкової стратегії продавця відіграє залежність попиту на благо від цін інших благ, які доповнюють або замінюють дане. Ця залежність характеризується коефіцієнтом перехресної еластичності попиту, який показує процентну зміну обсягу попиту на одне благо при зміні на один відсоток ціни іншого блага:
(5.9) |
(5.10) |
Значення Eс залежить від того, які блага розглядаються.
-
Для благ-субститутів перехресна еластичність попиту додатна (Eс >0), тому що зі зростанням ціни одного блага обсяг його продажу зменшується, а попит на благо-замінник зростає. Наприклад: масло-маргарин, різні прохолоджуючі напої.
-
Для благ-комплементів перехресна еластичність попиту від’ємна (Eс <0), оскільки зростання ціни одного блага призводить до зменшення обсягу попиту і на нього, і на благо – комплемент. Наприклад: автомобіль - бензин. При зростанні цін на автомобілі зменшується обсяг продажу бензину.
-
У випадку, коли обидва блага не пов’язані між собою, є незалежними у споживанні, перехресна еластичність попиту дорівнює нулю (Eс =0). Наприклад: хліб і цемент.
Показник перехресної еластичності попиту використовується при проведенні антимонопольної політики. Фірма не визнається монополістом, якщо її товар має додатну еластичність.
Аналогічним способом оцінюється реакція попиту на динаміку інших детермінант. Так, при зміні рівня доходів споживачів на один процент обсяг попиту змінюється на величину, що визначається коефіцієнтом еластичності попиту за доходом. Він показує на скільки процентів зміниться обсяг попиту при зміні доходу споживача на 1%:
=, |
(5.11) |
де Q – величина попиту, I – дохід.
Якщо EI <0 , то товар вважається неповноцінним, тобто при збільшенні доходу попит на такі товари зменшується (наприклад : маргарин, картопля).
Якщо EI >0, то товар вважається повноцінним , тобто при збільшенні доходу попит на такі товари зростає (наприклад : кава, сир, яловичина).
Якщо EI =0, то товар є нейтральним.
Крім цього серед повноцінних товарів виділяють:
-
товари першої необхідності – меншу за одиницю (0<EI <1).
-
предмети розкоші EI >1, попит на товар випереджає зростання доходу.
Підприємства торгівлі намагаються мати інформацію про рівень коефіцієнта еластичності попиту за доходом. Якщо вони мають ці данні, то вони можуть регулювати свої запаси і замовлення так, щоб бути готовим до любих змін кон’юнктури ринку. Наприклад, зростанні доходів населення попит на меблі, побутову техніку зростає більш високими темпами, ніж доходи населення, тобто він еластичний.
Залежність форми кривої попиту і, відповідно, рівня еластичності від властивостей благ, які споживаються наведена на рис. 5.25. Як бачимо, крива а) відображає зміну обсягу попиту на блага низької споживчої цінності при зростанні доходу споживачів (інфериорні блага). Вона ілюструє дію першого закону Енгеля. Коефіцієнт еластичності попиту на ці блага при рівні доходу I<1 має позитивні значення, тому що доход і попит змінюються в одному напрямку, а при I>1 – від’ємні, тому що зростання доходу призводить до скорочення попиту на дане благо. Як бачимо, споживач має схильність замінювати інфериорні блага благами, що мають більш високу споживчу цінність. Крива б) характеризує зміну обсягу попиту на блага першої необхідності нормальної якості. При низьких доходах збільшення їхнього рівня призводить до збільшення обсягу попиту на дане благо, а з часом попит стабілізується на певних значеннях, так як потреба в таких благах кінцева. Коефіцієнт еластичності додатний з тенденцією приближення до нуля при зростанні доходів. Крива в) відображає динаміку обсягу попиту за доходом на предмети розкоші. Її нахил може бути більшим або меншим в залежності від тієї чи іншої психологічної настанови на споживання предметів розкоші. У цьому випадку коефіцієнт еластичності додатний і зазвичай перевищує одиницю. Нагадаємо, що переваги споживача та цінність для нього певної кількості благ даного виду формують вигоду (надлишок) споживача і, при певній ринковій ціні, роблять придбання деякої кількості благ ефективним.
Рисунок 5.25 – Зміна попиту в залежності від рівня доходу та властивостей благ