- •1.Поняття і загальна характеристика цивільного права та цивільних правовідносин.
- •2.Джерела цивільного права.
- •Захист цивільних прав та інтересів.
- •Об’єкти цивільних прав.
- •Право інтелектуальної власності.
- •1.Поняття і загальна характеристика цивільного права та цивільних правовідносин.
- •2.Джерела цивільного права.
- •3. Поняття фізичної особи, її дієздатність та правоздатність. Фізична особа – підприємець. Юридична особа.
- •Фізична особа – підприємець
- •Опіка та піклування
- •Юридична особа.
- •Порядок створення юридичної особи.
- •Державна реєстрація юридичної особи
- •Цивільна правоздатність юридичної особи
- •Цивільна дієздатність юридичної особи
- •Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •4. Правочини. Представництво
- •Види правочинів
- •Представництво
- •Стаття 242. Представництво за законом
- •Стаття 243. Комерційне представництво
- •Стаття 244. Представництво за довіреністю
- •Стаття 247. Строк довіреності
- •Стаття 248. Припинення представництва за довіреністю
- •1. Захист цивільних прав та інтересів.
- •Самозахист цивільних прав
- •2. Позовна давність
- •4. Право власності (загальні положення)
- •5. Право інтелектуальної власності
Юридична особа.
Юридична особа – це організація, яка характеризується організаційною єдністю, наявністю відокремленого майна, здатністю виступати у цивільному обороті від свого імені, бути позивачем і відповідачем у суді, нести самостійну майнову відповідальність.
Організаційна єдність полягає в тому, що юридична особа вважається колективним утворенням.
Кожна юридична особа має своє майно, яке повинно бути відокремлене від:
-
майна членів трудового колективу даної організації;
-
майна держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади;
-
майна інших організацій.
Юридична особа повинна мати своє найменування. В найменуванні юридичної особи міститься інформація про її організаційно-правову форму, про характер її діяльності. Тільки від свого імені юридична особа набуває майнових і особистих немайнових прав і несе обов’язки, вступаючи в різноманітні цивільно-правові відносини з іншими юридичними особами та громадянами і не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
Юридична особа, яка займається підприємницькою діяльністю, може мати фірмове найменування, товарний знак. Юридична особа від свого імені може брати участь у цивільних правовідносинах, тобто самостійно набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов’язки, що дає їй можливість нести самостійну майнову відповідальність за своїми зобов’язаннями.
Юридична особа відповідає по своїх зобов’язаннях належним їй майном, на яке може бути звернене стягнення. При цьому держава не відповідає по зобов’язаннях державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов’язаннях держави.
Участь юридичних осіб в майнових і особистих немайнових відносинах, покладення на них цивільно-правової відповідальності за порушення зобов’язань, заподіяння майнової шкоди іншим особам спричиняють потребу в захисті порушених прав, а у зв’язку з цим і звернення з позовом до суду. А це не що інше, як здатність бути позивачем або відповідачем у цивільному, господарському або третейському суді.
Оскільки юридична особа є суб’єктом цивільних правовідносин вона повинна мати цивільну правоздатність і цивільну дієздатність, а для набуття цивільної правоздатності і цивільної дієздатності, то вона повинна бути створена.
Порядок створення юридичної особи.
Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються усіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.
Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками).
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.