3. Поняття фізичної особи, її дієздатність та правоздатність. Фізична особа – підприємець. Юридична особа.

Учасниками цивільних правовідносин є суб’єкти. Ними зокрема можуть бути:

• людина (фізична особа), серед яких залежно від їх правового статусу розділяють: громадян України, іноземців та осіб без громадянства;

• юридичні особи (підприємства, установи, організації та інші соціальні утворення).

Слід пам’ятати, що сторона і суб’єкт правовідношення поняття не тотожні, оскільки стороною у правовідношенні може виступати декілька осіб (учасників).

Особливістю правового положення суб’єктів цивільних правовідносин є те, що вони наділяються цивільною правоздатністю і цивільною дієздатністю.

Відповідно до ст. 25 ЦКУ цивільною правоздатністю називається здатність особи мати цивільні права і обов’язки.

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. При цьому у випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої дитини.

У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов’язки може пов’язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Цивільна дієздатність – це здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та відповідати у разі їх невиконання.

Цивільна дієздатність визнається за фізичними особами, які усвідомлюють значення своїх дій та можуть керувати ними.

На відміну від правоздатності, яка виникає у момент народження громадянина, набуття дієздатності залежить від віку і стану здоров’я.

Так, фізична особа, яка не досягла 14 років (малолітня), володіє частковою дієздатністю. Вона має право:

♦ самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, стосується предмета, який має невисоку вартість, та відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвиткові;

♦ здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Фізична особа віком від 14 до 18 років (неповнолітня) наділена неповною цивільною дієздатністю та має право:

● самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

● самостійно здійснювати права автора на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

● бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

● самостійно укладати договір банківського складу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку).

Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. На правочини щодо транспортних засобів або нерухомого майна, які вчиняються неповнолітньою особою, згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників має бути дана письмово і нотаріально посвідчена.

За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальників, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи або позбавити її права самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.

Слід зауважити, що неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону, а також за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Однак, якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

Для фізичних осіб у повному обсязі цивільно-правова дієздатність виникає з виповненням 18 років (повноліттям). У разі одруження до досягнення повноліття фізична особа набуває повної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. У разі розірвання шлюбу до повноліття набута повна дієздатність зберігається. У разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов’язаних з протиправною поведінкою того з подружжя, хто є неповнолітнім, набута ним повна цивільна дієздатність також зберігається.

Як виняток, повна цивільна дієздатність може бути надана особі, якій виповнилось 16 років і яка працює за трудовим договором, або бажає займатися підприємницькою діяльністю, а також особі, яка записана матір’ю, батьком дитини до досягнення нею (ним) повноліття. Надання повної дієздатністю (емансипація) провадиться за заявою заінтересованої особи органом опіки та піклування за письмовою згодою батьків (усиновлювача) або піклувальника, а за відсутності такої згоди – судом.

Фізична особа може бути обмежена в дієздатності або визнана недієздатною тільки у судовому порядку у наступних випадках:

• якщо вона страждає психічним розладом, який суттєво впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними;

• якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Цивільна дієздатність фізичної особи вважається обмеженою в дієздатності з моменту набуття чинності рішення суду.

Над фізичною особою, яка обмежена у дієздатності, встановлюється піклування. Особа, яка обмежена у дієздатності, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. Така особа самостійно несе відповідальність за невиконання своїх договірних зобов’язань або заподіяння шкоди.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу здоров’я не здатна усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набуття чинності рішенням суду

Над недієздатною особою встановлюється опіка. Недієздатна особа не має права вчиняти будь-яких правочинів.