Тема 7. Економічна соціологія

1. Предмет та об’єкт економічної соціології її місце у системі соціального знання.

У сукупності спеціальних соціологічних теорій економічна соціологія посідає особливе місце як між дисциплінарна наука яка розкриває зв’язок між соціологією та економікою, вивчає мотивацію економічної поведінки, закономірності розвитку економічної та соціальної сфер. Важливим фактором становлення економічної соціології став процес соціологізації економічної науки, який охопив мотивацію економічної поведінки, співвідношення свободи й регламентованості в економіці, відносини людини і держави, бізнес та менеджмент, соціальні інститути — політику, власність, сім’ю та інші, а також їх роль в економічному житті. Передумовами визначення цього напряму стали дослідження М. Вебера і Т. Веблена, які розробили теорію соціальних інститутів та їх ролей у регулюванні економіки.

Економічна соціологія вивчає широке коло питань соціальної політики, яка стосується діяльності органів влади, спрямованої на регулювання стану, відносин і взаємодії основних елементів соціальної структури суспільства - класів, націй, верств і груп. Завдання цієї політики полягає у забезпеченні узгодження інтересів індивідів і спільностей з інтересами суспільства. Конкретні цілі соціальної політики ґрунтуються на потребах і умовах та спрямовуються на соціальний захист людей і дотримання соціальної справедливості в усіх сферах суспільного життя.

Водночас виникнення економічної соціології було підготовлено багатьма концепціями соціологічних теорій, зокрема теорій соціальної дії, ролей, особистостей, а також конкретними соціологічними дослідженнями.

Засновники економічної соціології визначили емпіричні об’єкти і предмети конкретних досліджень. До емпіричних об’єктів належать соціальні аспекти економічних інститутів: ринок, гроші, під­приємства, власність, а також соціальні аспекти різних економічних систем, соціальних груп, політичних інститутів та ін. Предметами дослідження є міжгрупові відносини, поведінка, конфлікти в ринковій економіці, соціальні функції і процеси.

2. Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.

Характерна особливість ек соціології полягає в тому, що вона грунтується на взаємозв’язках і взаємодіях соц та ек сфер. Ек соціологія розглядає соц сферу як середовище, в якому формуються соц відносини між сукупностями людей та індивідами. Соц сфера істотно впливає на функціонування і розвиток економіки, тобто на соц-ек процеси. Під соц процесами розуміються зміни у соц об’єктах, які відбуваються під впливом людського фактора.

Ек сфера являє собою цілісну підсистему суспільства, яка відповідає за виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ та послуг, необхідних для життєдіяльності людей. Вона взаємодіє з політикою, культурою, освітою, побутовими послугами та іншими елементами системи.

Між ек і соц сферами існують тісні взаємозв’язки, насамперед, ек відносини впливають на соц структуру суспільства і на активність соц груп, а соц відносини впливають на соц-ек процеси. Особливу роль у такому взаємовпливі відіграє людський фактор, який є активною силою розвитку економіки й надання їй соц х-ру.

Функції 1 забезпечення адаптації до навк сер, яке постійно змінюється. Адаптація можлива за умов в-ва певних тов і послуг для задов потреб. ; підтримка й розвиток форм сус­пільного розподілу праці. Це досягається за рахунок відтворення трудових ресурсів, розподілу робочих місць та перерозподілу кад­рів. 2стимулююча – забезпечує посилення стимулів до праці, економічну зацікавленість у підвищенні прод праці. 3інтеграційна – виражається у забезпеченні єдності інтересів працюючих, оск ф-ня ек передбачає кооперацію та спеціалізацію праці. 4 інноваційна – забезпечує оновлення форм та організації виробництва, систем стимулювання. Інноваційні процеси залежать від того, як ставляться суб’єкти виробництва до нового, досягнень науки, який рівень і характер їхньої активності.