- •Тема 1. Вступ до соціології.
- •1.Об’єкт та предмет соціології
- •2. Сутність соціального як провідної соціологічної категорії
- •3.Структура соціологічного знання
- •Методи соціології
- •6. Соціальні закони, їх класифікація
- •8. Особливості соціології, як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.
- •9.Роль і завдання соціології в соц. Реформуванні укр. Суспільства.
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку соціології.
- •1.Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •2. Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки
- •3 .Розвиток соціології в період середньовіччя
- •4.Передумови появи і розвитку соціології як науки.
- •5. Основні періоди та етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •6О.Конт – засновник соціології.
- •7. Позитивістська соціологія Конта
- •8.Зміст “статики” та “динаміки” о.Конта.
- •9.Еволюціоністська соціологія Спенсера
- •10. Вчення г.Спенсера про соціальні інститути.
- •11. Марксистська соціологія, її особливості.
- •12.Розвиток соціології Дюркгеймом
- •13.Проблема соціальної солідарності за е.Дюркгеймом.
- •14. Теорія п.Сорокіна.
- •16.Соціологічна 3онцепція самогубства е.Дюркгейма
- •17.Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •18.Соціологічне вчення м.Вебера про “ідеальні типи”
- •20.Питирим Олександрович Сорокін (1889-1968) - видатний учений соціолог 20 століття.
- •21. Структурний функціоналізм г. Парсона
- •22.Основні напрямки сучасної соціології
- •23. Витоки української соціології, її характерні риси
- •24. Особливості і змість основних етапів становлення соціології в Україні
- •26 Соціологія радянського періоду, її криза
- •27. Роль м.Грушевського у розвитку соціології
- •28 Проблеми розвитку сучасної укр. Соціології
- •30.Соціологія в.Липинського.
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.
- •1. Суспільство як соціальна система та соціальне явище
- •2.Основні ознаки суспільства і типологія суспільств
- •3. Характерні особливості сучасного постінд суспільства.
- •4 Особливості розвитку сучасного укр. Суспільства
- •5. Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства
- •6. Соц структура суспільства, її складові
- •7. Група як складова соц. Структури суспільства. Класифікація груп
- •8. Соц. Відносини, їх роль у формуванні соц. Стр-ри
- •9 Поняття соц. Інституту, його види
- •10. Роль та ф-ії соц. Інститутів у життєдіяльності сусп. Поняття аномії
- •11. Інституалізація, її ознаки.
- •12. Найважливіші соц. Інститути сучасного укр. Сусп., проблеми їх взаємодії
- •13 Політика як соціальний інститут, його функції
- •14Релігія як соціальний інститут
- •15.Змі як соціальний інститут, його функції.
- •6. Соціологічне тлумачення соціальної організації, її структури
- •17. Сутність теорії соціальної стратифікації
- •18. Історичні типи стратифікації
- •19. Основні чинники та критерії соціальної стратифікації
- •20. Соціальна нерівність як основа стартифікації
- •21. Теорія соц. Статусу в концепції соц. Стратифікації
- •22. Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства
- •23 Соціальна мобільність та її види
- •24. Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні
- •25. Трансформація соц. Стр-ри укр. Сусп.
- •Тема 4 . Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •1. Сутність, спільність та відмінність понять “людина ”, “індивід”, “особистість”.
- •2. Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •3.Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •4. Соціологічна структура особистості.
- •5. Соціальний статус та соціальна роль особистості.
- •6. Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.
- •7. Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.
- •8. Соціологічний зміст понять “де соціалізація” та “ресоціалізація”
- •9. Типологія особистості в соціології.
- •4,10.Людина як самоорганізована, саморегульована соціальна система.
- •Тема 5.Соціологія культури
- •1. Соціальна сутність культури.
- •3. Основні функції культури.
- •7. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •10.Проблема відродження національної культури в Україні.
- •Тема 6. Соціологія конфлікту.
- •1, Конфлікт як соц. Явище.
- •2. Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •3. Структура соціального конфлікту.
- •4. Функції соціального конфлікту, його негативні і позитивні наслідки.
- •5. Об’єктивні та суб’єктивні причини конфлікту.
- •6. Основні стадії розвитку соціального конфлікту.
- •7. Типологія конфлікту.
- •8. Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •Тема 7. Економічна соціологія
- •1. Предмет та об’єкт економічної соціології її місце у системі соціального знання.
- •2. Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.
- •3. Соціологічне тлумачення категорій “ек. Поведінка”, “ек. Культура”, “ек. Мислення”, “ек. Інтерес”
- •4.Економіка як соціальний інститут, його функції
- •5 Сутність соціального механізму економічного розвитку
- •6 Соціальна структура сучасної індустріальної економіки України
- •8.Соціологічний аспект проблеми зайнятості та безробіття в ринкових умовах.
- •Тема 8. Соціологія праці та управління.
- •1 Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •2 Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •3 Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •4 Праця, як соціальний процес, її види.
- •5 Соціальні функції праці
- •6 Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •8. Співввідношення понять “управління “ та “керівництво”. Методи та стилі керівництва
- •9 Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
- •10. Управління та самоуправління, їх співвідношення.
- •Тема 9.Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних дослідж.
- •1. Організаційну структуру соціологічної роботи в Україні репрезентують:
- •2 Поняття соц. Дослідження, його завдання
- •3. Поняття процедури, методології, методики і техніки соц. Дослідження
- •4. Види соц. Досліджень, їх призначення
- •5. Функції соц. Дослідження
- •6. Етапи організації соц. Дослідження
- •7. Програма соц. Дослідження, структура
- •8 Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обгрунтування в організації соц. Дослідження
- •9 Мета і завдання соц. Дослідження
- •10. Роль гіпотез в організації соц. Дослідження, їх види
- •11. Суть і призначення процедури “логічного аналізу понять”
- •12. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначеня
- •13 Методи аналізу соціологічних документів.
- •14 Соціологічне спостереження, його види.
- •16 Соц. Опитування. Його різновиди.
- •17 Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.
- •18 Анкетування, структура анкети.
- •19 Вимоги до анкетера.
- •20 Інтерв’ю, його види.
- •21 Експертиза, її призначення.
- •22 Професійна атестація як різновид соц. Експертизи, її функції.
- •23 Тестування, його призначення. Види тестів
- •24 Соціометрія, особливості її застосування.
- •25. Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •26 Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології ан України.
30.Соціологія в.Липинського.
В'ячесла́в Казими́рович Липи́нський) — видатний український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії. За гетьманату — посол України в Австрії.Основоположник державницького напрямку в українській історичній і політичній науці, В. Липинський вибудовував свою концепцію української державності. Визначальний вплив на формування світогляду В. Липинського справили п`ять теоретичних напрямків політичної і соціологічної науки того часу: 1) ранні теорії соціального конфлікту, зокрема, концепції Гегеля, Маркса, Гумпловича, Ратценгофера і Оппенгеймера; 2) західноєвропейський раціоналізм кінця XIX ст., зокрема, теорії М. Вебера про значення ірраціональних впливів у людському існуванні та концепції Ж. Сореля, особливо критика ним доктрин демократії і лібералізму; 3) політологічні теорії еліти Моски, Міхельса і теорія циркуляції еліт Парето; 4) німецька політична історіографія, зокрема, ідеї Л. фон Ранке та його учня Ф. Рацеля про побудову державного життя; 5) польська консервативна історична школа.
Головною теоретичною концепцією соціолога В'ячеслава Липинського (1882-1931) була теорія організації національних еліт. Згідно з його поглядами розвиток держави залежить від форми її організації. Він указав на три методи організації національної аристократії: класократія, охлократія і демократія. Для розуміння специфіки названих методів слід урахувати, що протилежними полюсами соціальної структури за цією концепцією є активна меншість, тобто аристократія, і громадянство – частина населення держави, яка не має безпосередньої змоги використовувати фізичний примус для здійснення своїх бажань.
Склад громадянства – неоднорідний. За вертикальним поділом його становлять окремі класи (промисловий, хліборобський, фінансовий і купецький, інтелігенція), у кожному з яких по горизонталі виокремлюються стани, що утворюються на засаді здатності до самоорганізації.
Найліпшим методом організації національних еліт В. Липинський уважав класократичний, коли аристократія формується і приходить до керівництва через загальні вибори найліпших представників різноманітних класів і станів.
Охлократія характеризується тим, що активна меншість твориться шляхом організації різнокласових елементів у одній верстві, яка необмежено панує над даним громадянством.
Демократичний лад В. Липинський назвав хаотичним, бо правляча еліта (купці, фінансисти, інтелігенція) використовує хаотичні методи парламентарної демократії.
Ці три методи організації чергуються: ослаблена класократія вироджується в демократію, а та в охлократію, у боротьбі проти якої знову об'єднується класократї.
Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.
1. Суспільство як соціальна система та соціальне явище
Країна – певна територія, де проживають люди, що взаємодіють між собою. Держава – політична організація країни. Сусп. – ключове поняття соціології, унікальне соціальне явище, соц організація країни, основою якої є соц структура (сукупність його складових і зв між ними). Дюркгейм розглядав суспільтсво як надіндивідуальну духовну реальність, яка основана на колективних уявленнях. За Вебером, суспільство – це взаємодія людей, яка є продуктом соціальних, тобто орієнтованих на ін. людей, дій. Парсенс визначав суспільство як систему відносин між людьми, основою якої є норми й цінності. З точки зору Маркса, суспільство – це сукупність відносини між людьми, які складаються в процесі їх спільної ек діяльності в іст розвитку.
Сусп – універсальний спосіб організації соц зв’язків і соц взаємодії, що забезпечує задоволення усіх основних потреб людини. У результаті взаємодії виник соц спільноти, групи, організації, що впливають одна на одну, що і дає підставу говорити про сусп як про соц систему. Як соц система сусп володіє властивістю до само відтворення. Це відображається завдяки необхідності диферент функцій. Остання веде до створення таких структур, як ек, соц і пол., соц інст і орг. Ці стр включають в себе утворення менш загального порядку (труд кол, сімя). Далі виник ін елемети, що вплив на саоціалізацію. Отже, відображає постійне відтвор соц с-ми. Сус-во як система може бути представлене у 3х аспектах: як множина індивідів (соц спільнота), ієрархія соц позицій(статусів) і соц ролей, як сукупність норм і цінностей, що визначають характерр і зміст поводження елементів даної системи.